Перейти к основному содержанию

Вибухи в Ічні: що не так зробили українські онлайн-ЗМІ

Не треба так. Як медіа, МВС та ДСНС України повідомили про вибухи боєприпасів у місті Ічня з фейковими світлинами.
Источник

Численні українські інтернет-видання, МВС та ДСНС України повідомили про вибухи боєприпасів в місті Ічня з фейковими світлинами. Медіа також дали некоректні цифри – через помилку прес-служби ДСНС.

У ніч із 8 на 9 жовтня в місті Ічня на Чернігівщині почали вибухати боєприпаси на військовому складі. Частина українських онлайн-медіа проілюстрували новини про це фотографіями вибухів в інших місцях світу. Світлини, які в цьому випадку стали фейковою інформацією, брали з фотостоків чи інших ресурсів. Вочевидь, за браком світлин з місця подій уночі чи рано-вранці.

"
Перше фото: вибух у Єгипті, друге – в Ічні, arby.today, Міноборони України

Сайт «Сегодня» в матеріалі використав світлину з бази зображень Pixabay. Цей матеріал до обіду отримав майже 27 тисяч переглядів.

"
Таку ілюстрацію обрало на фотостоку видання «Сегодня»

Так само вчинив і tsn.ua – його новину побачило понад 11 тисяч людей. У цьому матеріалі, проте, опубліковані й два пости очевидців із соцмереж, один із яких містить фото (пізніше обидва видання поміняли ілюстрації на достовірні. – ДМ).

"
Такою була ілюстрацію на tsn.ua

Видання «РБК-Україна» підписало чільну світлину до свого матеріалу «Ілюстративне фото (УНІАН)», хоча в самому матеріалі наявне й фотографія, зроблена неподалік від місця подій, де видно дим за лісом.

"
Таке «ілюстративне фото» подало видання «РБК-Україна»

Однак ці світлини виглядають значно менш драматично, ніж вогняні кулі на фотографіях із фотостоків.

9 жовтня на сторінці МВС України у Facebook з’явився прес-реліз про ситуацію в Ічні, до якого відомство додало недостовірну світлину. Журналіст Євгеній Спірін повідомив, що на ній – вибух у єгипетському Каїрі. Цю світлину також використала в дописі прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Facebook. Новину з нею ж уранці опублікувало інтернет-видання korrespondent.net. Щонайменше п’ять разів цю світлину використало в новинах інформаційне агентство УНІАН.

"

"
Скріншоти Євгенія Спіріна

Два моторошні фото (це і це) з інтернету взяли й новинарі «Інтерфакс-Україна», що легко доводить зворотний пошук у Google.

""

ДСНС поширювала інформацію про події в Ічні із зображенням, яке скидається на «візуалізацію нашвидкуруч», для якої поєднали два різних фото. Зворотний пошук у Google такого зображення більше ніде не знаходить.

"

Його використовували ЗМІ та сторінки інших державних органів у Facebook. Пізніше на сторінці ДСНС повідомили, що фото – ілюстративне.

"

Співредакторка видання MediaLab Людмила Смоляр звернула увагу на те, чим загрожує така практика українських медіа.

«У деяких матеріалах про цю подію використовують зображення, які не мають до неї жодного стосунку. Ці зображення спотворюють уявлення користувачів про реальну ситуацію і сприяють паніці. Люди, які не дочиталися до підпису під фото, що воно узяте, наприклад, із бази світлин pixabay, уявлятимуть саме те, що на ньому побачили. А побачили вони на ньому гіперболізовану і неправдиву картину. Дякую, що не кадри з фільму “2012” (голлівудський фільм-катастрофа режисера Роланда Еммеріха. – ДМ). Використовувати “ілюстративні фото” під час надзвичайних ситуацій неприпустимо, бо це безвідповідально і непрофесійно. Краще вже жодних, ніж такі», — написала вона.

Натомість таких помилок не припустилися видання «Укрінформ», «День», «Дзеркало тижня», Liga.Net, «Радіо Свобода», «Новое время», «ВВС Україна» чи «Українська правда» — хоча останні два медіа вбудували в матеріали дописи з Facebook-сторінки ДСНС України з фейковим фото.

"
Натомість «Дзеркало тижня» обрало для перших публікацій фото з в'їзду до міста з «Вікіпедії» 

Пізніше, коли в мережі та в державних відомств з’явилися світлини з Ічні, не всі медіа не поміняли ілюстрації до ранкових новин, але в наступних матеріалах використовували здебільшого реальні фото, зроблені місцевими активістами або взяті із соціальних мереж.

Однак проблема виникла не лише з ілюстраціями до новин, а й із цифрами.

Уранці сайт 112.ua опублікував новину із заголовком про те, що на складах в Ічні зберігається 88 тисяч тон боєприпасів. Цю інформацію медіа повідомили в прес-службі Управління ДСНС України в Чернігівській області з посиланням на прес-службу всієї ДСНС.

"
Скріншот Віри Курико

Згодом Міністерство оборони України на своїй Facebook-сторінці повідомило, що ця цифра не відповідає дійсності.

«На брифінгу в Києві от-от сказали, що така інформація призначена лише для службового користування і її розповсюджувати не можна. ДСНС України вже рядочок прибрали, але поки ще можна посилатися на Управління ДСНС України у Чернігівській області (вже й там інформацію відредагували. – ДМ). А Міністерство оборони України ще ж просить журналістів користуватися виключно достовірною інформацію, отриманою з офіційних джерел», – написала представниця «Детектора медіа» в Чернігівській області Віра Курико.

Дані про кількість боєприпасів опублікували також «Радіо Свобода», 24tv.ua, korrespondent.net, «Цензор.нет», «Новое время».

Як повідомили видання «Цензор.нет», «Главком» та «Дзеркало тижня», на брифінгу заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України Родіон Тимошенко уточнив, що реальна цифра відрізняється в 1,5–2 рази в менший бік від оприлюдненої раніше і спростованої інформації про 88 тисяч тон. Однак більшість видань написали тільки про те, що в Міноборони цифру, названу ДСНС, спростували.

Нагадаємо, днями численні українські медіа повідомили попередні результати парламентських виборів у Латвії, знехтувавши стандартом повноти інформації.

''отсканируй
и помоги редакции

'''