Кейс B2B Jewelry: як правильно ставити питання

Мабуть, у Рівному, як і по всій країні, лишилося мало людей, котрі б не чули про B2B Jewelry. Якщо у вас є очі та вуха, то вони либонь уже натрапляли на зображення щасливих облич чи солодкі голоси радіоведучих. Коханій – прикраси, тобі – кешбек. Незважаючи на гендерні стереотипи, незвичайною пропозицією можна зацікавитися. Багато хто вже чув про кешбек – коли ти робиш покупку, а тобі повертають частину суми, – наприклад, завдяки Монобанку.

• Як ми інвестуємо?
• Скільки заробляють великі бізнеси?
• Питання до ювелірного бізнесу B2B Jewelry
• Все ж піраміда?

Але виявляється, кешбек від B2B Jewelry – це більше самої ціни покупки. І ось тут люди поділяються як мінімум на дві групи. Одні запевняють, що це чергова фінансова піраміда. Інші ж кажуть: фінансові піраміди завжди давали лише порожні обіцянки, а B2B Jewelry опирається на реальне виробництво. Хто ж має рацію – спробуймо розібратися разом.

Як ми інвестуємо?

Якщо ви почали читати цю статтю, то, мабуть, уже знаєте основні факти. В Україні стрімко розростається мережа ювелірних магазинів під брендом B2B Jewelry. Прикраси виробляють на ювелірному заводі "Шарм" на Вінничині. Але B2B Jewelry не просто продає прикраси, а ще й повертає покупцю гроші: протягом кількох місяців можна повернути всю вартість виробу. Понад те, в B2B Jewelry можна купувати не лише прикраси, а й сертифікати, за якими B2B Jewelry виплачує дуже щедрі відсотки.

Отже, якщо ви чи ваші близькі розглядаєте B2B Jewelry не як виключно ювелірний магазин, а й місце, де можна отримати прибуток, то дієте як інвестор. І це означає, що які-не-які гроші у вас є. Тоді, мабуть, логічно поміркувати, які взагалі є варіанти для вкладання ваших грошей. Насправді, в Україні їх не так і багато.

Найпростіше покласти гроші на банківський депозит. Потрібно лише прийти в банк, підписати кілька документів, перерахувати чи покласти через касу гроші й вуа-ля – ви отримуєте дивіденди на рахунок. Більше нічого робити не потрібно. Правда, відсотки не високі. Зараз десь близько 12-14. Ще й податки вираховуються. Тобто, щоб отримувати 10 тис. грн на місяць, потрібно вкласти біля 1 млн грн. Причому, зверніть увагу: чим менш відомий банк, тим зазвичай вищий прибуток він пропонує. Нагадаємо, що у випадку його банкрутства, держава точно гарантує вам вклад до 200 тис. грн.

Окрім депозиту, гроші можна вкласти в державні облігації. Державні гарантії, відсотки співмірні з депозитами, не застосовується податок на доходи фізичних осіб, ще можна заробити на перепродажі. Але щоб інвестувати в державні облігації, потрібно, як мінімум мати брокера, якому довіряєш, або самому розумітися на особливостях таких цінних паперів. Окрім того, враховуючи різні комісії, в облігації зазвичай невигідно вкладати менше 100 тис. грн. 

Ще можна вкласти гроші в акції компаній. Чим більше зароблятиме компанія, акції якої ви купили, тим більше зароблятимете ви. Тут так само потрібно діяти через брокера й розумітися вже на тому, як компанії, в акції яких ви вкладаєтеся, ведуть свій бізнес. Щонайменше, потрібно читати звіти для акціонерів. Якщо ж ваші акції дають право голосу, то можна навіть ходити на збори акціонерів. Ви маєте розуміти, чи не збанкрутує компанія завтра або через рік. А це не так і легко, не маючи досвіду у відповідній галузі чи бізнесі взагалі. І якщо це станеться, то ваші акції стануть нічого не варті й ви втратите не лише дивіденди, а й початкову інвестицію.

І, звісно ж, можна вкласти гроші у власну справу. Проте, ви й самі розумієте, що вкласти треба немало, а працювати багато. Та й ризики величезні: якщо справа "не піде", ви лишитеся без роботи, грошей, а може й із боргами.

Помітили цю тенденцію? Чим більший потенційний прибуток, тим вищі ризики. А ще, чим більший потенційний прибуток, тим більше треба розбиратися у фінансах та бізнесі, тим більше потрібно вкласти грошей, і тим більше потрібно приділяти часу своїй інвестиції. Такі закони інвестування. І кожного розсудливого інвестора мали б насторожувати будь-які пропозиції, що порушують ці закони.

Ви ж не покладете гроші під малі відсотки у ненадійний банк, бо це абсурдно. Або коли відкриваєте маленьку кав'ярню на три столики, витративши на неї 3 тис. дол., не сподіваєтеся, що зароблятимете по 100 тис. грн на місяць чистими. Так само, навряд чи ви побіжите завтра вкладати сімейні гроші в держоблігації, якщо не можете пояснити своїй дружині чи чоловіку, що це таке. Тобто інтуїтивно ми всі розуміємо й намагаємося дотримуватися законів інвестування.

Проте деякі інвестиційні проекти, порушуючи ці закони, все-таки вміють привабити вкладників. Як це відбувається? По-перше, всі вони пропонують високі прибутки. Після цього потенційний інвестор починає думати не "чи варто?", а "чому б і ні?" й старанно не помічає всі "ні", які підказує підсвідомість. Звісно, людина готова погодитися на вищий ризик, ніж зазвичай.

Ось тут і з'являється B2B Jewelry. Вони пропонують величезний прибуток, заради якого людина готова погодитися на вищий ризик. І її заспокоюють: у нас не порожня фінансова піраміда, в нас є реальне виробництво, ще й такого прибуткового товару як ювелірні прикраси. Єдине, чого не враховує людина – це те, що вона не має досвіду ані у великому бізнесі, ані в ювелірному бізнесі зокрема.

Скільки заробляють великі бізнеси?

Якщо подивитися на кількість нулів, то, звісно, багато. Але якщо подивитися відсоток від виторгу, то якісь захмарні цифри ви не побачите. Ну звісно – потрібно розрахуватися за сировину, потрібно виплатити зарплати працівникам, потрібно сплатити податки (а якщо компанія ухиляється від сплати податків – то треба виділити якісь кошти на хабарі), заплатити орендну плату. Та й обладнання, на якому здійснюється виробництво, навряд чи було придбано без кредитів. А ще завжди можуть виникнути якісь непередбачувані витрати: аварія на виробництві, страйк, епідемія, будь-що.

Можна, звісно, піднімати ціни. Можна навіть домовитися з конкурентами, щоб усі підняли ціни. Але хтось із них та й спокуситься не підняти ціни й переманити до себе всіх клієнтів. Тому такий трюк пройде тільки на ринках, де немає значної конкуренції. А от на ринках, де конкуренція жорстка, практично жоден бізнесмен не буде заробляти суттєво більше, ніж його конкуренти.

Наприклад, середній прибуток продуктових супермаркетів в Україні – 5-10% від загальної виручки. Крупні українські агрохолдинги заробляють біля 7% від виручки. А готелі зазвичай приносять своїм власникам до 12% прибутку. Причому, якщо ви хочете успішно конкурувати, мусите вкладати частину цих грошей у покращення чи розширення бізнесу. Тобто, якщо вся галузь заробляє в середньому 10%, а ви дуже талановитий (або незаконослухняний) підприємець, то можете заробляти 15% чи 20%. Але ніколи не 50%.

Що стосується ювелірного бізнесу, то тут ситуація ще гірша, адже багато виробників працюють у збиток. Навіть якщо купити власні золоті копальні, цифра суттєво не зміниться.

Питання до ювелірного бізнесу B2B Jewelry

Якщо прибуток у ювелірній галузі досить обмежений, то за рахунок чого планує заробляти B2B Jewelry на покриття величезних відсотків? Одна з основних тез B2B Jewelry – вони будуть розширювати продаж ювелірних прикрас. Справді, це може дозволити трохи зекономити за рахунок масштабу.

Але розширення має свої межі. По-перше, є люди, які можуть дозволити купувати собі золоті чи срібні прикраси, а є люди, котрим ледь вистачає на основні потреби. Як ви думаєте, в найближчі роки кардинально зросте число людей, які зможуть дозволити собі коштовності? Тобто, розширення бізнесу в першу чергу може відбутися за рахунок завоювання частки конкурентів. Можна буде із упевненістю сказати, що продажі B2B Jewelry зростають, тільки коли ми побачимо, як масово закриваються інші ювелірні магазини. Поки що ми цього не спостерігаємо.

По-друге, розширення обмежено доступними ресурсами. Фабрика "Шарм", мабуть, має певну кількість станків, досвідчених майстрів і виробничих приміщень. Якщо штат не розширюється, а нове обладнання не закуповується, то ні про яке розширення не може бути й мови. А що гріє самолюбство підприємця більше ніж можливість похвалитися своїм розвитком? Про нову техніку чи розширення штату, скажімо, Льонокомбінату ми дізнаємося постійно. Але якщо нам не показують, конкретно за рахунок чого розширюється виробництво B2B Jewelry, то ми не можемо вірити жодним запевненням про зростання продажів.

То якщо прибутки від ювелірного бізнесу ніяк не можуть гарантувати повернення залучених від простих людей коштів, може в B2B Jewelry є щось, що може гарантувати людям якщо не виплати, то хоча б повернення вкладених коштів? Звісно, скажуть у B2B Jewelry, у нас є золото й срібло. Але скільки в них золота? А скільки боргів перед вкладниками? Якби все було прозоро, B2B Jewelry просто назвали б дві цифри. Банки, наприклад, публікують як свої активи, так і пасиви, й це ніяк не шкодить їхньому бізнесу. Так само й B2B Jewelry очевидно ніякої шкоди не було би від публікації таких даних.

Тому кожен інвестор мав би задати представникам B2B Jewelry такі питання:

1. Скільки грошей B2B Jewelry уже зібрали?
2. Які запаси коштовних металів наявні у B2B Jewelry?
3. Скільки обладнання й сировини на ці гроші вже закупили? Скільки нових працівників найняли?
4. Наскільки зросли продажі прикрас B2B Jewelry, приміром, за останній рік?

Звичайно ж, по кожному з питань слід вимагати підтвердження, якщо, звісно, хтось із представників B2B Jewelry відповість на них.

Все ж піраміда?

Давайте ж розглянемо ситуацію з критичної точки зору. Якщо B2B Jewelry – це фінансова піраміда, яка прикривається ювелірним бізнесом, то вона розпадеться тоді, коли організаторам це буде найвигідніше. Тобто тоді, коли вони в один день зможуть забрати більше грошей, ніж могли вчора, і більше, ніж зможуть завтра. Це все математично рахується.

Ми подували простеньку математичну модель. Виходили з того, що кожна людина приведе в організацію усього шість людей, по дві людини на місяць (або збільшить свій вклад у відповідну кількість разів). Виплати – 400% річних, тобто біля 30% місячних від вкладів. У результаті обрахунків, у нас вийшло, що якщо на 9-ому місяці приріст вкладів впаде на 30%, а на 12-ому ще приблизно на 30% (кожна нова людина приводитиме ще одну людину або подвоюватиме свій вклад замість приведення двох людей на місяць), то забрати наявну грошову масу та не виплатити належні виплати організатору буде найвигідніше на 11-ому місяці.

Поза цією моделлю події розгортатимуться трохи не так: скоріше за все, приріст вкладів є більшим, але й спадати він буде набагато різкіше. Тому результат виявиться приблизно таким же.

Також не слід забувати, що організатори схеми стикаються з багатьма ризиками. Наприклад, їхню діяльність уже розслідувала поліція, проте прокуратура не змогла виграти суд. Можливо, завтра ними займеться СБУ. Тоді організатори можуть вирішити, що їм буде вигідніше закрити схему й переїхати на острови, ніж "інвестувати" в боротьбу з іншим правоохоронним органом.

Враховуючи, що приріст вкладників відбувається не тільки завдяки мережі, а й завдяки маркетинговим заходам, ознакою початку спаду буде згортання рекламних кампаній. Наприклад, зараз в Україні не менше сотні бігбордів B2B Jewelry – а це мільйони гривень щомісяця. А ще ж є радіо й телебачення. Коли ви перестанете бачити й чути звідусіль "живіть у достатку", це означатиме, що нещодавні вкладники навряд чи побачать достаток найближчим часом.

Зауважте, ми досі навіть не обмовилися про юридичні аспекти. Сертифікати B2B Jewelry – це звичайні папірці, які не мають статусу юридичного документу. Якщо B2B Jewelry перестане виплачувати відсотки за сертифікатом, у власника сертифіката не буде юридичних засобів впливу на B2B Jewelry і жоден суд чи юрист не допоможе. 

Отже, усе вказує на те, що B2B Jewelry збирає гроші, які в певний момент не зможе повертати. І цей момент може настати скоро. А єдиний спосіб заробити на схемі B2B Jewelry – це наразити інших людей на ризик втрати грошей. Та й для цього "вікно можливостей" уже, скоріше за все, уже закрилося.