Хто ви, містер Медведчук?

Примітка редакції. Нині серед українських патріотів популярна спеціальна олімпіада з нападів на інших українських патріотів. Всі ці суперечки, звісно, дуже веселі. Але краще не забувати, хто є головним опонентом всього українського. Тому нагадаємо очевидне, якщо люди це чомусь забувають.

Втрачений промисловий потенціал після розпаду Радянського Союзу через дії прозахідних політиків, падіння життєвого рівня населення після Революції Гідності, «партія війни», яка не зацікавлена у встановленні миру на Донбасі, зовнішнє управління Україною — всі ці меседжі на телеканалах Віктора Медведчука абсолютно тотожні антиукраїнським меседжам на російських державних телеканалах, що лише доводить координацію дій Кремля та Медведчука по веденню інформаційної війни проти України.

Всі ці фейки, створенні колаборантами, які працюють на телеканалах Медведчука, легко спростовуються фактами, бо Україна втратила промисловий потенціал після розпаду Радянського Союзу, коли при владі знаходились проросійські політики, колишні партійні діячі комуністичної партії та «червоні директори», які для зміцнення своєї влади пішли на союз із кримінальними угрупованнями. Олігархічна ж система була створена Леонідом Кучмою, який за рахунок проведення грабіжницької приватизації створив фінансово-політичні клани, на які спирався, перебуваючи при владі разом зі своїм «сірим кардиналом» Віктором Медведчуком. Тож до руйнування промислового потенціалу України не були причетні, ані Сорос, ані політики з ЄС та США, ані українські націоналісти.

Падіння ж життєвого рівня українського населення після Революції Гідності є фейком російської пропаганди, зважаючи на те, що Україна в останній рік президентства Віктора Януковича перебувала в переддефолтному стані. У 2013 році зростання ВВП України становило 0%. Для того щоб протриматися при владі до президентських виборів, Янукович погодився на умови Кремля, які передбачали відмову від євроінтеграції, за що режим отримав кредит на три мільярди доларів. Зі слів колишнього прем’єр міністра Миколи Азарова, грошей із цього кредиту вистачило на три дні для погашення боргів за соціальними зобов’язаннями держави. До того ж цей кредит був отриманий під заставу українських стратегічних підприємств, що в подальшому було підтверджено російськими політиками. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що режим Януковича, який довів Україну до стану банкрутства, без підтримки Росії вже не міг виконувати державні соціальні зобов’язання по відношенню до українського населення.

Прихильникам версії, що війна триває через Порошенка і «партію війни», варто було б нагадати, що Росія розпочала військову операцію, спрямовану на анексію Криму, 20 лютого 2014 року, коли президентом України був Віктор Янукович. Навіть відомий кримський колаборант Леонід Грач, який очолює у Криму партію «Комуністи Росії», визнав, що ФСБ почала готувати анексію Криму ще у 2005 році після Помаранчевої революції. За підготовкою захоплення Криму, як вважає Леонід Грач, стояв Микола Патрушев, який зараз обіймає посаду секретаря Ради безпеки Російської Федерації. І звісно ж, не можна забувати про те, що багато представників антиукраїнської громадської організації «Український вибір», засновником якої є Віктор Медведчук, публічно підтримали анексію Криму, здійснену Російською Федерацією. На Донбасі ж російська гібридна агресія розпочалася ще до того, як відбулися президентські вибори, на яких переміг Петро Порошенко. І якщо хтось і повинен бути покараний за окупацію окремих районів Донецької і Луганської областей, то відповідальність мають понести представники місцевої еліти Донбасу, колишні члени Партії регіонів, які активно сприяли окупації Донбасу збройними силами РФ.

Абсолютною нісенітницею є також розмови представників ОПЗЖ і журналістів з експертами, які їх обслуговують, про зовнішнє управління Україною, яке здійснюється США та ЄС разом із Соросом. Про яке зовнішнє управління може йтися, якщо зараз після перемоги на президентських виборах Зеленського в органах державної влади значно збільшилась кількість чиновників, які працювали на режим Януковича, коли ДБР керує колишній адвокат Януковича, коли один зі «стовпів режиму» Януковича Андрій Портнов має великий вплив на роботу українських правоохоронних органів. Фейк про зовнішнє управління, який розповсюджується телеканалами Медведчука, перш за все спрямований на дискредитацію євроінтеграції та курсу України на вступ до НАТО. Віктор Медведчук, як і українські олігархи, звісно ж, незадоволений збільшенням впливу колективного Заходу в Україні, бо рух України в напрямку ЄС і НАТО загрожує існуванню кланово-олігархічної системи, в існуванні якої зацікавлений Кремль.

Головною ж метою Кремля, який використовує засоби масової інформації Медведчука як інструмент впливу, є недопущення формування загальноукраїнської ідентичності, яка впливає на національне самоусвідомлення та ідентифікацію себе з українською нацією, яка має свою батьківщину. І саме тому, Медведчук скуповує засоби масової інформації, за рахунок яких існує спільний інформаційний та гуманітарний простір з Росією, існування якого дозволяє домінувати російському цивілізаційному проекту в Україні, що, як вважають кремлівські ідеологи, дозволить Росії поступово поглинути Україну.

Фактично ми є свідками геополітичного тролінгу Кремля, коли демократія, свобода слова, політичний плюралізм використовуються путінським мафіозним режимом для знищення суверенітету України.