Чеченці у війні на Донбасі. Чому за ними полюють у Києві?

https://www.radiosvoboda.org/a/28740701.html

На місці вибуху в центрі Києва, 8 вересня 2017 року

Чеченський слід у війні на Донбасі. Менш ніж за півроку в Києві скоїли два замахи на чеченських бійців, які приїхали в Україну. Минулого тижня жертвою став Тимур Махаурі — доброволець підрозділу імені Шейха Мансура. Хто відкрив полювання на добровольців із Чечні? І чому на Донбасі чеченці воюють один проти одного? З’ясовували журналісти проекту «Радіо Свобода» «Донбас.Реалії».

Вибухівка, закладена в автомобілі Тимура Махаурі, спрацювала ввечері 8 вересня. Він загинув на місці. Боєць, який добре знав його, підтвердив журналістам «Донбас.Реалії»: чеченець Махаурі дійсно входив до добровольчого підрозділу імені Джохара Дудаєва, але виконував не бойові завдання.

За даними СБУ, це — вже четвертий замах на Махаурі. Він народився у Грозному, брав участь у війні 2008 року на боці Грузії. І, як стверджують силовики, чеченця переслідували російські спецслужби. До «російського сліду» схиляються й товариші по службі Махаурі.

«Він занадто багато інформації знав про російські спецслужби, про те, що вони коїли. На нього скоювали замахи ще тричі до цього. Востаннє — у 2009 році. Коли він заходив до квартири, там теж заклали бомбу, але тоді він залишився живий», — згадує Тімерхан Мунаєв.

Вибух автомобіля Тімура Махаурі в центрі Києва

Це — вже другий резонансний замах на чеченських добровольців в українській столиці за останній час. На початку червня жертвою кілера став командир батальйону імені Джохара Дудаєва — Адам Осмаєв. Тоді його врятувала дружина Аміна Окуєва, яка разом з чоловіком служить у добровольчому підрозділі.

«Ми давно вже боремося з Російською імперією, тому для нас нічого страшного в цьому немає. Ми вже змирилися з тим, що на цьому шляху, швидше за все, загинемо», — каже командир добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва Адам Осмаєв.

Адам Осмаєв, командир добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва

У 2012-му Осмаєва затримали в Одесі. Тоді російські спецслужби заявляли, що чеченець нібито готував замах на Володимира Путіна. Але після Євромайдану Осмаєва виправдали. Він вийшов на свободу і відправився добровольцем на Донбас.

«Спецслужби Росії добре розуміють, яку небезпеку для них несе Кавказ. І тому вони ніяк не хочуть, щоб тут, в Україні, були кавказці, які могли б колись становити для них загрозу», — зазначає Осмаєв.

Добровольці Міжнародного миротворчого батальйону імені Шейха Мансура на Донбасі

Осмаєв називає замахи «справжнім полюванням» на чеченських добровольців. Через що ті не можуть почуватися в безпеці навіть за сотні кілометрів від передової.

«Стали більш обережні, особливо зі ЗМІ, тому що кілер представлявся західним журналістом. Багато хто не хочуть навіть обличчя свої показувати, не кажучи вже про імена. Ворог дуже підступний, дуже підлий. І іноді страждають навіть близькі наші на батьківщині», — розповідає Адам Осмаєв.

Чеченці-добровольці

Всього з початку війни на Донбасі було створено три добровольчі чеченські підрозділи. Першим і найбільшим за чисельністю став батальйон імені Джохара Дудаєва, де, крім чеченців, також служили грузини, азербайджанці, українці.

Згодом через зростання кількості добровольців з’явився ще один підрозділ — імені Шейха Мансура. Батальйон активно діяв у секторі «М», зокрема обороняв Широкине.

Паралельно створювався спецпідрозділ «Шалена зграя», який з часом почав працювати у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

«Багато з них вчили наших хлопців-добробатівців, які до цього були лікарями, інженерами, вчителями. Вони показували: що потрібно робити, як треба робити, враховуючи саме специфіку Росії. І в цьому їхній внесок величезний», — зауважує співавтор книги «Добробати» Вероніка Миронова.

Вероніка Миронова, співавтор книги «Добробати»

А початок всьому поклав Іса Мунаєв. Бригадний генерал збройних сил Ічкерії, учасник двох чеченсько-російських воєн, у 2006-му був важко поранений, після чого емігрував до Європи. Уже в Данії очолив організацію «Вільний Кавказ», яка навесні 2014-го і почала збирати добровольців.

«Коли ти живеш в Данії, коли у тебе є політичний притулок, у тебе є досить комфортні умови — ти не зобов'язаний нікуди їхати. А ти зриваєшся і їдеш в степ Донбасу. Це говорить багато про що. Тобто, люди готові пожертвувати всім. Люди, для яких Україна — абсолютно чужа країна», — каже Миронова.

Війна на Донбасі стала для Мунаєва останньою. У лютому 2015 року під час боїв за Дебальцеве він загинув під час мінометного обстрілу.

Іса Мунаєв, чеченський військовик, очолював Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва

«Йдемо далеко в тил. Сподіваюся, що все буде нормально. Ну, а якщо судилося померти, то загинемо як воїни, а не як раби», — так говорив Мунаєв, перебуваючи на фронті.

Посланці Кадирова

Але чеченська історія в Україні має і зворотний бік. Майже одразу від початку конфлікту на окуповану частину Донбасу почали прибувати організовані і досить численні групи чеченців, лояльні до президента Чечні Рамзана Кадирова.

Бойовики чеченського батальйону «Смерть» на Донбасі визнають, що вони — російські солдати й офіцери спецслужб, але називають себе «добровольцями»

«Нас — близько 300 осіб у Донецькій області. Ми з 2000-х років є солдатами і офіцерами російської армії, російських спецслужб. Переважно — ветерани бойових дій», — говорив бойовик «Стінгер».

І хоч самі бойовики стверджували: прибули на окуповану частину Донбасу добровільно, аналітики впевнені, що в Чечні таке неможливо. Рішення про відправлення на Донбас бойовиків могла ухвалити тільки одна людина — Рамзан Кадиров, лідер Чечні.

«Я впевнений, що це було санкціоновано, і основне завдання появи подібних людей — це не якось вплинути на хід конфлікту, а відзвітувати в Кремлі про те, який Кадиров лояльний і корисний», — каже колишній депутат Держдуми Російської Федерації Ілля Пономарьов.

Ілля Пономарьов, колишній депутат Держдуми Російської Федерації

Втім, війна на Донбасі для «кадирівців» виявилася не надто вдалою. Вони одними з перших зазнали серйозних втрат. Сталося це під час битви за Донецький аеропорт наприкінці травня 2014 року, коли вбиті з боку бойовиків обчислювалися десятками.

А до кінця року «кадирівські» групи і зовсім загрузли в конфліктах із місцевими бойовиками. Після цього змушені були виїхати з Донбасу. Цю інформацію підтвердив один з бойовиків Олександр Ходаковський.

«Зараз майже всі вони залишили територію «ДНР» і залишилися лише місцеві чеченці», — звітував Ходаковський.

Бойовики чеченського батальйону «Смерть» на Донбасі

«Це — різні силові клани. І нормальної взаємодії і тим самим ефективного використання цих загалом непоганих солдат там не вийшло», — підсумовує Ілля Пономарьов.

Через затишшя на фронті чеченські підрозділи, які воюють на боці України, теж значно скоротилися. Але це — тимчасово, впевнений Адам Осмаєв. Каже: досвід підписання мирних домовленостей з росіянами підказує — резерв може знадобитися в будь-який момент.

Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода