#Бойове_лідерство_українців №4
Впродовж крайніх тижнів в ЗСУ інтенсивно створюються нові військові організаційні структури.
За отриманою від офіцерів-випускників ВВНЗ інформацією, багато з них зіткнулися з конфліктними ситуаціями і змушені вирішувати суперечності, що пов’язані з «токсичною» поведінкою, вчинками, рішеннями та діями командирів (начальників), що виховані в «совковій» парадигмі ставлення до людей.
Тобто спостерігається так званий «конфлікт поколінь». Для успішного вирішення такого роду конфліктних ситуацій у воєнний час, потенційним військовим лідерам пропонується використовувати певні процедури на етапах формування, розвитку, та підтримки боєздатних команд.
Сьогодні про етап формування боєздатної команди (див. табл.):
Перепрошую, таблиця трошки з кольором перегралась. Ось ще одна:
«Команду здатну на перемогу творять вимогливість у тренуваннях, єдність у випробуваннях і мрія більша за життя… І один у полі може бути відважним воїном, але перемога – це завжди досягнення команди», – військовий капелан отець Андрій Зелінський.
На заняттях з військового лідерства організовую дискусії з майбутніми офіцерами. На одній з них обговорюємо: «Яких підлеглих вони хотіли б мати: байдужих та тупих виконавців чи тих, хто не байдужий, постійно чимось не задоволений, критично мислить та постійно задає незручні питання?».
Переважна більшість курсантів впродовж дискусії робить висновок: з другою категорією підлеглих важче служити. Але вони хотіли б мати їх побільше у своїх підрозділах.
Визнані військові лідери не сприймають «тупих виконавців» та «відданих начальникам» підлеглих. Вони прагнуть взаємодіяти з тими, хто здатний розвиватися, критично мислити і не байдужий до того, що відбувається навколо. Справжні військові лідери постійно розвиваються самі і розвивають своїх людей. Вони також поважають ініціативних, тому що самі такі.
Коли перший етап – «Формування» боєздатної команди проведено правильно, то між особовим складом виникає довіра один до одного. Другий етап – «Розвиток» – найважливіший для згуртування та злагодження людей.
Військові лідери заслуговують довіру, коли слухають і чують своїх підлеглих, встановлюють чіткі та зрозумілі всім межі влади та відповідні норми поведінки, а також стандарти військово-професійної діяльності. Лише у процесі підготовки та тренування до виконання бойових завдань сформована з підрозділу боєздатна команда починає розвиватися (див. таблиці).
А тепер головне:
Не забувайте, розвинута боєздатна команда – це та, яка налагодила чіткі внутрішньо-комунікаційні канали взаємодії та ефективний стиль професійної діяльності особового складу.
«Лідерство – це абсолютна відповідальність, яка цілком і повністю лежить на ваших плечах. Водночас лідерство – ЦЕ НЕ ПРО ВАС. Анітрохи. Лідерство – це про команду. Команда важливіша, ніж ви. У ту саму мить, коли ви ставите власні інтереси вище інтересів команди і місії, ви зазнаєте краху як лідер. Якщо ви гадаєте, що вам це минеться, що команда не розгледить ваших своєкорисливих маневрів, – помиляєтеся. Люди докончено помітять, вони розпізнають лицемірство» – Джоко Віллінк (командир підрозділу Navy SEAL USA).
#Місія_насамперед_люди_завжди
ГО «Український центр військового лідерства»
У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.