Що за центр в Очакові?

Примітка редакції. Велике збурення в Росії викликала новина про те, що американці допомагають Україні будувати командний центр ВМС у ще одному «городе русской славы» — Очакові. Про що насправді йде мова і як американці допомагають українському ВМС — в інтерв'ю екс-командувача ВМСУ Сергія Гайдука та речника командування ВМСУ Олега Чубука Олександру Лащенку з «Радіо Свобода».

День Військово-Морських сил України. Одеса, 2 липня 2017 року

Гості передачі «Ваша Свобода»: Сергій Гайдук, командувач ВМС України в 2014–2016 роках; Олег Чубук, речник командування Військово-Морських сил України.

Резонансну реакцію викликало у Росії спорудження мобільним будівельним батальйоном морських піхотинців США в місті Очакові на півдні України командного центру для ВМС України. Депутат Держдуми Росії, лідер ЛДПР Володимир Жириновський заявив, що «втопить у Чорному морі американських солдатів і штаб навчань НАТО, який будується в Очакові».

Олександр Лащенко: Пане Гайдук, що це за центр в Очакові?

​Сергій Гайдук: Проект, відповідно до якого здійснюються будівельно-ремонтні роботи в інфраструктурі ВМС України, а точніше — на об’єктах, які використовуються під час міжнародних навчань на території України, стартував 2009 року. Із 2009-го цей проект існує; ціла низка об’єктів, які були відреставровані, відремонтовані й розбудовані в пунктах базування ВМС України на території Одещини й Миколаївщини, уже є в наявності й мають перспективу, коли йде така дивна реакція від «закидати крилатими ракетами», «розбомбити», розмова ведеться про «внутрішньополітичний конфлікт», «загроза чергового сплеску чи витка «громадянського конфлікту в Україні» з боку Російської Федерації. При всьому тому, що, наприклад, той же колишній прем’єр Азаров робить ці заяви в Москві зараз, а при ньому ж 2012 року будували в тому ж Очакові сліп для підйому катерів, вивантаження й завантаження техніки на кораблі.

– Пане Чубук, що ж там будується? «База НАТО»?

​Олег Чубук: Можливо, я когось розчарую, але йдеться про будівельно-ремонтний проект в інтересах базування саме ВМС України, і аж ніяк не в інтересах базування флоту іншої країни. Цю інфраструктуру планують активно використовувати під час українсько-американського навчання Sea Breeze із запрошенням інших країн, що має підвищити, зокрема, якість їхнього проведення. І, як було сказано, реалізація цього проекту стартувала ще 2009 року. Ми щиро вдячні нашим партнерам за цю допомогу. Вона є відчутною. Ця робота здійснюється в рамках програми співробітництва між збройними силами двох країн, ВМС США і України. Це проект США. Дозвіл на реалізацію коштів давав Конгрес.

– А скільки американських морпіхів задіяно в будівництві цього об’єкту?

Олег Чубук: Ці запитання треба ставити американській стороні. Протее не суто морські піхотинці будуть. Це йде двостороння робота. Мета будівництва — вдосконалити інфраструктуру місця базування, підвищити рівень охорони оборони території військового порту. Реалізація проекту дасть можливість вивести на сучасний рівень, відповідно до стандартів НАТО, систему управління, сприятиме гарантуванню безпеки судноплавства в зазначеному районі, набуттю нами нового досвіду.

– Пане Гайдук, коли може бути завершене будівництво цього об’єкту в Очакові?

Сергій Гайдук

​Сергій Гайдук: Заходи, що стосуються будівництва і ремонту, є плановими і бюджетними — бюджет цього заходу був затверджений Конгресом. І програма проекту на даному етапі діє впродовж 2017–2019 років. Проект передбачає будівництво операційного центру, будівництво і ремонт об’єктів, які забезпечили б охоронну оборону. Місця втілення цього проекту — це не тільки Очаків, а й Миколаїв та Одеса. Тобто можемо говорити про розгалуженість проекту і місця базування флоту, де цей проект буде реалізований.

Для багатьох, у тому числі для російської сторони, є подразником однозначно морська піхота США. Однак це не правильно. Тому що цим проектом займаються суто інженерні підрозділи США, не морська піхота. Морські піхотинці — це наступальний підрозділ, який використовується для проведення десантних наступальних операцій, а не для будівництва інфраструктури, наприклад, для воєнного порту Очаків.

Цей проект очаківський суто для поліпшення інфраструктури воєнного порту Очаків з урахуванням передислокації корабельних частин, корабельних з’єднань із Кримського півострова до нового пункту дислокації.

– Пане Гайдук, у проекті в Очакові участь беруть і українські будівельники?

Сергій Гайдук: Американські гроші й американський контракт. Американці вже підрядників чи інших контрактників вибирають за своїм рішенням. Там є низка українських фірм, які опікуються, наприклад, перевезеннями будматеріалів, постачанням будматеріалів. Проте будують самі. І будують у тому числі об’єкти для зберігання й ремонту плавзасобів. Вони будують на збірно-модульній основі.

– Панове, вже понад три роки анексії Криму, цинічної та підступної. Що зараз становлять собою ВМС України?

ВМС — це кілька родів сил, найбільше родів сил саме на українському флоті. Вдалося в досить стислі терміни відновити Війська берегової оборони. Якщо у нас колись був окремий батальйон морської піхоти, то зараз це бригада й окремий батальйон морської піхоти. Берегова складова потужніша, ніж була до 2014 року. Понад 10 бойових кораблів, катерів, до 25 спеціальних і допоміжних суден. Ця корабельна складова поповнюється новими зразками озброєння. Зокрема, торік поповнилася малими броньовими артилерійськими катерами, іще чотири будуються.

​Сергій Гайдук: Стан національного військового флоту критичний. Якщо на це не звернути увагу, то флот перетне лінію дедлайн і перестане як такий існувати. Йде розмова про державну морську політику, яка реально в Україні зараз відсутня. Немає керівних стратегічних документів у державі: ні морської доктрини, ні стратегії розвитку, ні державної програми кораблебудування! Як можна розбудовувати, захищати, просувати національні інтереси, якщо вони навіть не сформовані в морській доктрині?!

Якщо говорити про відсотки фінансування від оборонного бюджету, то від потреби на флот, від досвіду попереднього проходження служби, було 10–12%. У кращі часи — 32%. А зараз — від 10% до 20% від потреб. Але проблема не в грошах. Якщо в держави немає стратегії...

З 2014 по 2017 рік у Чорноморський флот Російської Федерації надійшло 2 нових фрегати з крилатими ракетами «Калібр», 2 малі ракетні кораблі з крилатими ракетами «Калібр», 4 підводні човни з крилатими ракетами. До кінця року, можливо, ще 2 надійдуть, надійшли берегові ракетні комплекси, тобто ракетний щит Росії. А в нас — якщо будуємо по 50 тонн катера з 30-мм гарматами, то це не той важіль, який дасть можливість вирішити національні інтереси України в Чорноморському регіоні. Тому ми втрачаємо лідерство.

Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.