Фактчек Президента. Скільки правди та брехні було у посланні Порошенка до парламенту

Примітка редакції. Чи вповні глава держави дотримався фактів у своєму посланні до Верховної Ради — у матеріалі VoxUkraine.

7 вересня Петро Порошенко, майже не дивлячись у папір з промовою, дві години розповідав депутатам Верховної Ради про досягнення України. Президент завжди гарно підготовлений до виступів. Пам’ятає багато фактів та статистики і нечасто використовує їх у неправильному контексті.

Тому навряд чи президент обмовився або ненавмисно помилився, коли розповідав про конкурс до Вищого суду та про електронне декларування. «Склад Вищої суддівської інстанції сформувався за активної участі суспільства, і, як показує рейтинг переможців конкурсу, у 80% випадків Вища кваліфікаційна комісія суддів погодилася з Громадською радою доброчесності». Це одразу спростував головний експерт з судової реформи РПР Михайло Жернаков: ВККС погодилась тільки з 38% зауважень замість 80%.

Також Порошенко попросив парламент проголосувати за скасування обов’язкового е-декларування для антикорупційних діячів, опустивши те, що насправді законодавство для них стане ще жорсткішим щодо фінансової звітності громадських організацій.

1. Петро Порошенко, Президент (47:33-47:45)

Протягом 2016-2017 років ГПУ, НАБУ, СБУ, МВС передали до судів більше 5 тис. корупційних кримінальних проваджень.

На сайті НАБУ вказано 86 справ, скерованих до суду. За 2016 рік СБУ розпочало 665 досудових розслідувань щодо корупційних справ. Кількість справ, направлених до суду, не вказано, але повідомляється про засудження 281 особи (тобто можна говорити орієнтовно про 200-250 проваджень). За 2017 рік даних немає. ГПУ рапортує про 2174 справи, направлені до суду, за 2017 рік. МВС за 2016-й та перші 6 місяців 2017-го направило до суду з обвинувальним вироком 3803 справи. Тобто загалом справді може бути 5 тис корупційних справ.

2. Петро Порошенко, Президент (59:20-59:55)

Кожна копійка, яку Україна отримала від МВФ, я хочу розвіяти ще один міф, кожна копійка дбайливо зберігається в золотовалютних резервах держави. Сьогодні ці резерви перевищують 18 млрд дол., і це притому, що 0,5 млрд в цьому місяці ми виплатили відсотків по запозиченнях. Нагадаю, що на лютий 2015 року резерви скоротилися до 5 млрд дол. І за ці трохи більше як два роки ми поповнили держскарбницю більш як на 13 млрд дол.

У лютому 2015-го міжнародні резерви НБУ (які не є держскарбницею) складали $5,6 млрд. Зараз міжнародні резерви справді складають $18 млрд. 1 вересня Мінфін справді заплатив $505 млн відсотків по запозиченнях.

3. Петро Порошенко, Президент (1:00:59-1:01:13)

ВВП зростає вже 6 кварталів поспіль після 14 кварталів падіння. І це, я наголошую, при тому, що основна частина промислового потенціалу України, який був розташований на Донбасі, окупована.

Згідно з даними Державної служби статистики, спад ВВП почався в І кварталі 2014 року та тривав до І кварталу 2016 року, тобто було 8 кварталів падіння поспіль. Але падіння було також у ІІІ та ІV кварталах 2012 року та І-ІІІ кварталах 2013 року, IV квартал 2013-го мав зростання виключно через погані погодні умови вересня, що зсунули звітність про збір врожаю на останній квартал року. Тобто до початку зростання у 2016 році ВВП падав 13 кварталів з 14.

З І кварталу 2016 року ВВП почав зростати — це дійсно 6 кварталів.

4. Петро Порошенко, Президент (1:01:29-1:01:54)

Минулого тижня агентство Moody’s підвищило кредитний рейтинг України. Воно не перше і не єдине хто приходить до такого висновку, бо два інших найбільш авторитетних агентства в світі зробили це дещо раніше. Прогноз з негативного, який твердий був у березні 2015 року, поступово, крок за кроком зараз впевнено позитивний, який був задекларований в серпні 2017 року.

Рейтинг Moody’s було знижено до Ca у березні 2015-го. Він піднявся до Caa3 у листопаді 2015-го, а потім — до Caa2 в серпні 2017-го і зараз має рівень початку 2014 року, до якого він покроково знижувався, починаючи з 2008 року.

S&P і Fitch підвищили рейтинг до B- у 2016 році.

5. Петро Порошенко, Президент (1:01:55-1:02:14)

Регулярні опитування керівників підприємств, які щоквартально проводить НБУ, фіксують зростання оптимістичних очікувань як щодо розвитку макроекономічної ситуації, так і фінансового стану самих підприємств. Директори впевнено говорять про прогнозоване зростання обсягів виробництва товарів і послуг.

Останнє опитування НБУ за ІІ квартал 2017-го серед 667 підприємств справді свідчить про позитивні зрушення в очікуваннях бізнес-середовища. У наступні 12 міс. директори компаній очікують:

• прискорення зростання обсягів виробництва товарів та послуг в Україні: баланс очікувань — 14,2% (у І кварталі 2017 року — 6,1%) (що більше респондентів має позитивні очікування і що менше негативні — то вищий баланс);
• пожвавлення ділової активності: індекс ділових очікувань підвищився до 114,3% (у І кварталі — 113.3%).
• продовження уповільнення темпів інфляції – зростання споживчих цін на 9,9% (у І кварталі — 15,6%);
• послаблення девальваційних процесів: середнє значення обмінного курсу гривні — 28,68 грн./дол. США (у І кварталі — 29,44 грн./дол. США);
• зростання потреби в позикових коштах. Підприємства планують активніше брати банківські кредити, переважно в національній валюті.

6. Петро Порошенко, Президент (1:02:15-1:02:28)

Відповідно до дослідження, проведеного Європейською бізнес асоціацією, індекс інвестиційної привабливості України покинув, нарешті, негативну площину і став найвищим за останні 6 років.

Згідно з даними на офіційному сайті ЄБА, у 2017 1Q індекс склав 3,15. Це вперше, коли індекс перевищив показник 3 з 2011 Q2. За методологією рейтингу, якщо індекс нижче 3, то це негативний сигнал про інвестиційну привабливість України.

7. Петро Порошенко, Президент (1:02:40-1:02:52)

Зараз ми можемо впевнено стверджувати — воно [рішення про підвищення мінімальної зарплати] повністю себе виправдало зростанням показників легальної заробітної плати і збільшенням надходжень до ПФУ на додаткових 11 млрд грн.

Станом на 7 вересня надходження від ЄСВ склали 116,4 млрд грн. Це на 36% більше, ніж роком раніше. Але Держказначейство не порівнює з планом за період, і єдине джерело про 11 млрд грн додаткових надходжень — це слова заступника міністра соцполітики Миколи Шамбіра.

8. Петро Порошенко, Президент (1:05:49 -1:05:59)

Кількість безробітних за методологією Міжнародної організації праці складає менше 10% економічно активного працездатного населення.

За даними Держстата (за методологією МОП), частка безробітних українців у 2016 році становила 9,3%. У першому кварталі 2017 – 10,1%.

9. Петро Порошенко, Президент (1:07:55 -1:08:02)

В Естонії у приватні руки віддали все: порт, телекомунікації, авіацію і навіть залізницю.

Наведені компанії в Естонії державні. Estonian Railways на 100% належить державі, порт Таллінна теж. Власник аеропорта Талінна ім Леннарта Мері — естонський уряд, підприємство курує Міністерство економіки та комунікацій Естонії. Є також державна авіакомпанія Nordica, що була створена на базі держкомпанії Estonian Airways.

Хоча телекомунікаційні компанії в Естонії справді приватні, а залізниця була у 2001-му приватизована, але за 6 років націоналізована державою.

10. Петро Порошенко, Президент (48:49-49:21)

Влітку завершився безпрецедентний конкурс з формування нового Верховного суду. Склад Вищої суддівської інстанції сформувався за активної участі суспільства, і як показує рейтинг переможців конкурсу, у 80% випадків Вища кваліфікаційна комісія суддів погодилася з Громадською радою доброчесності. Кандидати, до яких Рада мала претензії, не потрапили до фінального списку. 90% переможців конкурсу раніше не працювали у Вищому суді, близько 30% є адвокати та науковці.

ГРД заявляла, що лише 22,5% переможців конкурсу до ВСУ складають науковці та адвокати, тобто 27 кандидатів. 30 з рекомендованих кандидатів, тобто 25%, не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики згідно з висновком ГРД. Більше того, зі 133 висновків Громадської ради доброчесності ВККС погодилась лише з 51, або 38%, а не 80%.

11. Петро Порошенко, Президент (13:15 – 13:44)

В першому півріччі експорт (до ЄС) зріс на 23%, а частка ЄС в зовнішній торгівлі України нарешті досягла 40%.

Швидше за все Порошенко каже про експорт товарів, а не загальний експорт, і не за перше півріччя, а перші сім місяців. За даними НБУ, за січень–липень 2017 року експорт товарів зріс на 22,6%. Найбільше в номінальному вимірі зріс експорт до країн ЄС (на 1,7 млрд. дол. США, або 27,8%). При цьому товарооборот з ЄС склав 39,1% загального обсягу.

12. Петро Порошенко, Президент (1:11:20 -1:11:27)

13 українських IT компаній увійшли до топ-100 найкращих аутсорсингових компаній світу.

В цей рейтинг увійшли 12 українських компаній. Деякі з них міжнародні, що мають офіси в Україні. Інші були засновані в нашій країні та мають тут головні офіси. Тобто не всі компанії суто українські.

13. Петро Порошенко, Президент (1:11:30 -1:11:36)

Експорт IT-послуг e 2016 році вже склав 3% нашого українського ВВП.

Згідно з даними НБУ, експорт ІТ (комп’ютерних) послуг у 2016 році склав $1,6 млрд, тобто близько 40,88 млрд грн за середнім курсом (25,55 грн/дол.) Український ВВП на кінець року був 2,83 млрд грн. Тобто експорт ІТ послуг склав 1,44% ВВП.

14. Петро Порошенко, Президент (1:13:14 -1:13:16)

…14 млн, які проживають зараз в українському селі.

За даними Держстату, в Україні проживає трошки більше 13 мільйонів селян.

15. Петро Порошенко, Президент (1:13:22 -1:13:30)

В бюджеті цього року <…> вже передбачено 4 млрд грн на реанімацію системи охорони здоров’я на селі.

Дані правильні. Останні зміни до державного бюджету 2017 справді передбачили субвенцію 4 млрд грн зі спецфонду на «реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості» (додаток 7 Закону про держбюджет).

16. Петро Порошенко, Президент(1:29:31 -1:29:54)

З 25 серпня, з дати коли вступило «хлібне перемир’я» Україна не має, станом на зараз, жодного загиблого, жодних бойових втрат.

За повідомленнями РНБО, за цей час бойових втрат не було. 26 серпня 3 військових отримали поранення. 27 серпня 1 військовий помер у лікарні від поранення, отриманого 19 серпня. 4 вересня 1 військовослужбовець отримав поранення. Разом з цим 6 вересня загинув Олег Динька, боєць Першої окремої штурмової роти ДУК ПС.

17. Петро Порошенко, Президент (1:13:14 -1:13:16)

7 тис. платформ з (російськими) солдатами та технікою наблизилися чи наближаються до наших кордонів. І жодних гарантій, що вони з Білорусі повернуться додому, в нас немає.

Згідно з даними Нової Газети, у навчаннях «Захід-2017», які Порошенко має на увазі, буде задіяно 4162 залізничні вагони-платформи. Такі навчання відбувалися і раніше, і тоді кількість таких платформ була значно меншою — у 2015 році 125 вагонів, а у 2016-му — 50. Але можливо, що у Президента інші дані щодо пересування таких платформ.

18. Петро Порошенко, Президент (32:20-32:30)

Варшавський інститут східних досліджень оприлюднив доповідь про зміни в наших збройних силах під назвою The best army Ukraine ever had.

Таке дослідження справді було опубліковано.

19. Петро Порошенко, Президент (32:20-32:30)

В 2014-2015 рр. ми провели 6 хвиль мобілізації, через які пройшло 200 тис. громадян. Минулого року я прийняв рішення про відхід від мобілізації і повний перехід на контрактну армію. Основу армії тепер складають військовослужбовці, які добровільно пішли в армію. Протягом 2016-го на службу 70 тис., цього року — ще 25 тис. Витрати на закупівлю озброєнь порівняно з 2013 роком ми наростили в 10 разів. За три роки «Укроборонпром» передав більше 16 тис. одиниць збройної техніки.

Протягом 2014-2015 рр. в Україні справді було шість хвиль мобілізації. За словами міністра оборони Степана Полторака, з 2016 року по середину червня 2017-го контракт із ЗСУ уклали 86 тис. військовослужбовців.

За три останні роки «Укроборонпром» справді передав українській армії майже 16 тис. одиниць — але не тільки озброєння, а й військової техніки.

А витрати на закупівлю озброєнь виросли в 10 разів. У бюджеті на 2013 рік (додаток 3) на розвиток озброєння та військової техніки ЗСУ загалом було виділено 919 млн грн. Видатки на аналогічні потреби у 2017 році склали 6,4 млрд грн (додаток 3). Тобто за останні чотири роки фінансування збільшилось у 7 разів. Але 10 липня Президент підписав указ №183/2017, згідно з яким зі спеціального фонду додатково на закупівлю озброєння та військової техніки виділяється 1 млрд гривень, на закупівлю та виробництво боєприпасів — 1,4 млрд гривень, на сучасне озброєння та військову техніку — 600 млн гривень. Загалом виходить 9,5 млрд грн. Це справді у 10 разів більше, ніж 4 роки тому.

20. Петро Порошенко, Президент (38:45-39:00)

Опитування громадської думки показують, що більшість українців підтримують і вступ до ЄС, і приєднання до НАТО.

За даними соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у травні 2017 року, у разі проведення референдумів щодо вступу до ЄС і НАТО за вступ до Євросоюзу проголосували б 69% респондентів, за вступ до НАТО — 56%.

21. Петро Порошенко, Президент (39:40 – 39:57)

До 2014 року Москва утримувала нас на своїй орбіті газової залежності. В листопаді виповнюється 2 роки, як ми не купуємо газ в Росії.

Україна перестала купувати газ в російської компанії «Газпром» 25 листопада 2015 року через занадто високу ціну.

22. Петро Порошенко, Президент (41:00 – 41:16)

В атомній енергетиці ми також скорочуємо частку Росії. Натомість до 40% зростає частка компанії Вестінгауз і ця компанія вже забезпечує паливом 6 реакторів з 15.

За підсумками першого півріччя 2017 частка Росії у поставках ядерного палива скоротилася на 9% (з 58% до 49%). Частка постачань від Westinghouse за цей період склала 51%. За словами Азіза Дага, віце-президента компанії, Westinghouse постачає паливо для 6 реакторів України.

23. Петро Порошенко, Президент (1:36:20-1:36:35)

Армія (Росії) друга у світі за потужністю. Військовий бюджет з 2000 року в 16-20 разів перевищував військовий бюджет України. Російська армія в 5 разів більша за нашу.

Армія Росії справді посідає друге місце в рейтингу потужності армії. Військовий бюджет Росії почав перевищувати український у 16 разів лише з 2010 року. З 2000 по 2010 Росія витрачала на армію приблизно в 11 разів більше, ніж Україна.

Щодо поточних показників, то складно сказати, як саме президент порівнює наші армії. Армія РФ у три рази перевищує українську за показником «загальний персонал» та у 4,4 рази — «активний персонал».

Також Росія володіє 20,2 тис. танків та 3,8 тис. літаків, у той час як Україна — 2,4 тис. та 238 (різниця 8,2 та 16 разів відповідно). Військовий бюджет РФ у 2016 році склав $44,6 млрд, України — $4,9 млрд (якщо брати загальний показник «оборона та безпека»).

24. Петро Порошенко, Президент (1:37:10)

11% українців пропонують відмовитися від будь-яких спроб повернути Донбас. 14% за те, щоб конфлікт заморозити, а території ізолювати. Це опитування на початку літа. 13% ратують за військовий наступ. Але 60% підтримують вирішення проблеми через політико-дипломатичний шлях.

Дані, імовірно, базуються на дослідженні Фонду «Демократичні ініціативи», який проводив таке опитування з 9 по 13 червня 2017 року (більше свіжого опитування немає). Проте, вони незначно відрізняються.

• 8,8% респондентів за відокремлення територій, зайнятих «ДНР» і «ЛНР», від України (не можна чітко сказати, звідки з’явилась цифра 11%)
• 23% респондентів за те, щоб офіційно визнати ці території окупованими і припинити будь-яку торгівлю, послуги, виплати та контакти (в тому числі переміщення людей з цих територій)
• 18% ратують за те, щоб відновити контроль України над територіями «ДНР» і «ЛНР» силою
• 52% вважають, що «заради миру варто погоджуватися на компроміси, але не на всі». При цьому більшість населення підтримує пропозицію законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької та Луганської областей окупованими: 55% — «за», 22% — «проти», а майже чверть опитаних не визначились стосовно цього питання.

25. Петро Порошенко, Президент (1:43:20-1:43:43)

В липні я вніс законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів. просив би підтримати його. Я готовий визнати, що це була наша спільна помилка.

Йдеться про два законопроекти на цю тему — №6674 та №6675. У них пропонується скасування е-декларування для громадських антикорупційних активістів. Водночас ці проекти передбачають додаткову фінансову звітність і жорсткі санкції за її невиконання для всіх громадських організацій.

Автори: Олена Шкарпова (редактор VoxCheck), Яр Батог (волонтер VoxCheck), Олексій Крименюк (молодший аналітик VoxCheck), Вікторія Вишневська (інтерн VoxCheck),  Ярина Степанюк (волонтер VoxCheck), Ярослав Ломакін (волонтер VoxCheck), Петро Свищов (волонтер VoxCheck), Анастасія Руссу (волонтер VoxCheck), Катерина Мячіна (волонтер VoxCheck)