Росія «вичавлює» Україну з Азовського моря

Російські військові кораблі затримують та оглядають судна, що прямують до Маріупольського і Бердянського портів. На думку експертів, це може призвести до «вимирання» там цивільного мореплавства, під ударом і рибалки. «Донбас.Реалії» розбиралися в деталях боротьби за Азовське море та проаналізували ймовірність справжньої війни на морі.

Азовське море стрімко перетворюється на поле битви між Україною і Росією — поки що без прямого зіткнення бойових кораблів. Страждає цивільний флот.

«Затримання торговельних та риболовецьких суден в акваторії Азовського моря, проведення навчань російських військових на рекомендованих міжнародних маршрутах судноплавства — це все елементи російської агресії, російської гібридної війни», — керівник прес-служби регіонального управління Держприкордонслужби України Олег Личковський.

Російські військові оглядають іноземні торгові судна, які прямують до портів Маріуполя і Бердянська. А отже, перешкоджають українській міжнародній торгівлі, кажуть аналітики. У квітні таких оглядів було чотири, у травні — вже понад тридцять.

«Це спрямовано, звичайно, на одне — на те, щоб двома цими перевірочними фільтрами (один фільтр у Керченській протоці, де приблизно із 30 квітня йдуть перевірки всіх суден, а другий фільтр — на шляху до Маріуполя і Бердянська) зробити так, щоб судновласники перестали відправляти свої судна до бердянського і маріупольського портів», — пояснює експерт «Майдану закордонних справ» Андрій Клименко.

Загроза для цивільного мореплавства

Після затримання українськими прикордонниками кримського судна «Норд» 25 березня за порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території російська сторона приготувала удар у відповідь, запевняють судновласники.

«Ці силові структури сказали: "Дивіться уважно, з боку Росії готується "обратка"", як вони сказали, планується винос або викрадення українських плавзасобів на територію Криму, тому що там дипломатичні відносини зведені до мінімуму», — розповідає судновласник із Бердянська Володимир Череповський.

При цьому, за словами Володимира Череповського, жодних конкретних заходів щодо захисту рибалок не обговорювали — просто попередили.

Тим часом стало відомо про проведення бойових стрільб росіянами в акваторії Азовського моря. Цю інформацію підтвердив представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін в інтерв'ю «ВВС News Україна». Однак, за словами представника Держприкордонслужби України, навчання так і не відбулися.

«Масштабних навчань, заявлених росіянами, так і не відбулося. Ми спостерігали рух декількох патрульних катерів, але й це веде до напруження. У разі відкритого морського зіткнення протистояти нам буде важко, тому що корабельно-катерний склад морської охорони потребує модернізації», — зауважує керівник прес-служби регіонального управління Держприкордонслужби Олег Личковський.

Азовське море — спільне море України та Росії?

Росіяни мають право оглядати судна або проводити навчання практично в будь-якій точці Азовського моря. За українсько-російською угодою від 2003 року — у країн спільна акваторія. Тож цілком на законних підставах російська військова ескадра може, наприклад, з’явитися на рейді Маріуполя.

«Треба закінчувати зі статусом Азовського моря як спільного моря Росії та України. На сьогоднішній день там немає територіальних вод, немає межі. Якщо ми його негайно денонсуємо й оголосимо, що в нас є територіальні води, економічна зона, тоді можна віддавати наказ, щоб маріупольський загін морської охорони забезпечив захист», — каже Андрій Клименко.

За таких умов зовсім нескладно дестабілізувати ситуацію в цьому регіоні. Більш того, така спроба вже була, кажуть місцеві. У Бердянську в соціальних мережах почали поширювати заклики з вимогою до влади відпустити кримське судно «Норд». Саме в той момент, коли місцеві мореплавці вирішили провести свій мітинг, їх намагалися переконати вимагати від влади звільнити «Норд», пояснюють бердянські активісти.

«Збиралися хлопці вийти, спокійно помітингувати за свої підприємницькі права. Мабуть, російські спецслужби вирішили вклинитися в цю ситуацію. Ми відреагували, і з нашою службою всі теж добре спрацювали — жодної провокації не сталося», — розповідає деталі ситуації активіст із Бердянська Віталій Олешко.

Місцеві активісти і СБУ попередили власників суден, що такі гасла звучати не повинні. У результаті місцеві мореплавці скасували акцію, каже Олешко. Водночас українські сили морської охорони вирішили не чекати форс-мажору і влаштували бойові стрільби.

Вогонь на поразку, конвоювання, прикриття з використанням димових завіс — усе це українські морські прикордонники відпрацьовували, схоже, під наглядом.

Незабаром після початку масштабних маневрів у небі з’явився інверсійний слід від літака. Хоча в цьому секторі, після збитого «Боїнга», цивільна авіація майже не літає. Це міг бути військовий спостерігач, кажуть експерти.

Браконьєрський фронт на Азовському морі

З Бердянська до російського кордону — рукою подати. Проте в українських економічних інтересів в Азовському морі є ще одне слабке місце — браконьєрство.

«З рибою погано дуже. Риби в морі майже не залишилося. Тільки дрібнооселедцеві: хамса й тюлька. І добивають бичка суднами», — розповідає бригадир рибалок Микола Гнатушенко.

Микола Гнатушенко — спадковий рибалка. Його прадід теж займався риболовством у Бердянську. Гнатушенко-молодший колись керував найбільшим рибгоспом в Азовському морі. Тепер головує у бригаді, де трохи більше ніж десяток рибалок. Половина з них приїхала з напівзруйнованого від обстрілів Широкиного.

Каже: за час війни і без того мізерні запаси риби ще більше збідніли. Уже втрачені запаси цінних видів риб, таких як судак й осетрові. Навіть бичок, яким славився Азов, на межі зникнення, стверджує він.

«Бичка дуже мало цього року. Ми його практично не ловимо», — розповідає ще один бердянський рибалка.

Браконьєрська шхуна виглядає непримітно: вона стара і низька. Звідси тралами браконьєри добувають бичка.

Рибу продають на корм звірам, у хутрові господарства. Такі судна можна затримувати. Але існує схема, за якою щороку в Азові в заборонений період виловлюють сотні тонн риби.

За гроші чиновники дозволяють ловити рибу в наукових цілях — це можна робити в будь-який час. Про це кажуть місцеві рибалки. Утім, для науки необхідна максимум сотня кілограмів.

Судновласник Володимир Череповський веде боротьбу проти так званого «наукового лову». Чоловік упевнений, саме через це минулого року «отримав» гранату у двір. Він намагається привернути увагу місцевої влади до проблеми.

Череповський упевнений: боротьбу за Азов із браконьєрами Україна програє. Хоча тепер, схоже, головне, щоб у війні з Росією за цю акваторію Україна вистояла.

Дивіться повний випуск програми «Донбас.Реалії».

Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода».