Російських олігархів охопила паніка через санкції США. Інтерв'ю з експертами

Примітка редакції. Ми не фанати формату короткого експертного інтерв'ю, але вирішили перепостити цей матеріал «Голосу Америки». Бо тема «наскільки працюють санкції» (принаймні, в очах тих, хто впливає на рішення Вашингтону щодо їхнього продовження) стосується передусім нашої національної безпеки.

Цього місяця уряд США має подати до Конгресу звіт про «російський режим», де міститиметься перелік впливових російських політиків, олігархів і підприємців, наближених до Путіна, та російських високопосадовців. Звіт має бути дуже детальним, і включати оцінку статків олігархів, їх корумпованості та наближеності до російської політичної верхівки.

Такі вимоги викладено в законі про розширення санкцій, ухваленому в США в серпні.

Урядові звіти США можуть скласти основу для потужного розширення санкцій проти оточення Путіна, а також іще більше ускладнити можливості залучення капіталу для російських підприємств, пов'язаних із державою.

Серед іншого, звіт міститиме оцінку можливого впливу введення обмежень на залучення боргів та капіталу російськими квазідержавними установами. На додаток адміністрація Трампа має подати до Конгресу окремий звіт стосовно впливу розширення санкцій на суверенний борг і деривативи.

Наближення строків у рамках закону про розширення санкцій «спричинило паніку серед російський олігархів», — сказав в інтерв’ю журналісту Російської служби «Голосу Америки» О. Яневському експерт Атлантичної ради, колишній керівник відділу санкцій в Державному департаменті Деніел Фрід.

Можливість введення нових санкцій спонукала російських олігархів замислитись про безпеку своїх грошей, які вони переважно переховують в офшорах та на Заході. Серед ініціатив, які нещодавно обговорювались у Росії і які, на думку експертів, можуть дозволити олігархам уникнути розширених санкції США, є створення криптовалюти, або випуск анонімних облігацій.

«Вони (олігархи. — Г.А.) розуміють, що санкції можуть їх зачепити. Володимир Путін не може їх захистити, а Захід не такий слабкий чи корумпований, як їм про це говорили. Поведінка Росії матиме наслідки, тягар яких впаде і на їхні плечі», — наголосив Фрід в інтерв'ю.

«Світова фінансова система значною мірою пов’язана з доларом. Навіть якщо транзакції проводяться в євро, щоразу, коли транзакція в євро проходить через американський банк, вона підпадає під санкції... тому американські санкції мають великий вплив», — наголосив Фрід.

«Дехто в російському уряді іноді каже: "Ми просто вийдемо зі світової фінансової системи, щоб послабити можливість США вплинути за допомогою санкцій". Успіху! Скільки ви знаєте людей, які готові тримати свої заощадження в рублях? Цього не станеться ніколи», — переконаний Фрід.

Аналітик американського аналітичного Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Едвард Чау більш скептично ставиться до перспектив розширення санкцій проти Росії.

«Я не передбачаю, що адміністрація Трампа розширить санкції проти Росії, крім того, що стосується "Глобального списку Магнітського", якщо тільки її (адміністрацію. — Г.А.) не змусить Конгрес, чого, напевне, не станеться, щонайменше, до другої половини року», — заявив Чау в ексклюзивному коментарі журналістці Української служби «Голосу Америки» Оксані Бедратенко.

Навіть у випадку розширення санкцій, на думку аналітика, такі російські компанії, як російський «Газпром», зможуть отримати додаткові кошти з державного резервного фонду Росії.

«Наскільки мені відомо, російський бюджет складено з прогнозною ціною на нафту у 40 доларів», — наголосив Чау.

«Будь-які федеральні надходження, що перевищують цю суму (а нафта на тепер торгується на рівні 60 доларів), підуть до Фонду національного добробуту. Очікую, що проекти "Газпрому" матимуть пріоритет у використанні таких коштів, як це було в минулому. Вважаю, що фінансування не стане проблемою для "Газпрому"».

Однак, на думку дослідника, більш болючими можуть виявитись санкції проти міжнародних партнерів «Газпрому» — так звані санкції «другого рівня».

Санкції другого рівня, якщо вони будуть введені, впливатимуть не тільки на американських осіб і компаній, а й на іноземний бізнес, який взаємодіє з компаніями зі санкційного списку.

Експерт переконаний, що для «Газпрому» може ускладнитися співпраця над такими проектами, як, наприклад, залучення кредиту на 1 мільярд євро для компанії від низки міжнародних банків, включаючи японські Mizuho Bank, Ltd. (Mizuho) та Sumitomo Mitsui Banking Corporation (SMBC), а також американський JPMorgan Chase Bank, N.A. (J.P. Morgan).

Про досягнення домовленості стосовно надання такого кредиту на своєму офіційному сайті повідомляв «Газпром».