Україна може існувати або в протистоянні Росії, або у її складі

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков підкреслив, що консультації, які провів у Москві радник президента США Джон Болтон, не привели до порозуміння з українського питання.

«Наші позиції з американцями кардинально розходяться з безлічі питань. І я не відчуваю, що в цій сфері є якесь зближення чи основа для якогось поступового поглиблення взаєморозуміння. Це, швидше, негативний момент», — зазначив Рябков.

Ця проста констатація факту ще раз нагадує про просту істину: Москва і Вашингтон не можуть досягти згоди щодо українського питання, тому що дотримуються діаметрально протилежних позицій.

З точки зору Росії, американці повинні визнати російський статус окупованого Криму (або закрити очі на окупацію півострова), погодитися з перебуванням російських військ на Донбасі і гарантувати неприєднання України до НАТО і Європейського Союзу — тільки тоді війну на Донбасі буде припинено, а сам регіон перетвориться на українське Придністров'я, осередок корупції, контрабанди і утримання України в російській орбіті.

З точки зору США, Росія повинна піти з Донбасу, визнати, що не мала ніякого права анексувати Крим і погодитися, що сама Україна має право самостійно визначитися зі своїм вибором.

Де тут можливість для компромісу? Її немає і не буде, як не було і не могло бути компромісу з приводу приналежності балтійських країн. Для США це завжди були окуповані Радянським Союзом держави. Для Радянського Союзу це були просто «республіки радянської Прибалтики». Навіть зараз, коли незалежність балтійських країн відновлено, у Москві не бажають визнати самого факту їх окупації — отакої!

Українцям варто зробити з цього прості висновки. Ніяких політичних домовленостей про долю Криму і Донбасу не буде — поки Росія здатна чинити опір міжнародному тиску, поки в цій країні не почалися необхідні для досягнення «компромісу» руйнівні кризові явища, вона нікуди не піде. Ніякого шляху для відновлення територіальної цілісності України, крім системної роботи з послаблення Росії, просто не існує.

Але навіть якщо після краху режиму Росія піде з Донбасу і Криму, її влада — і, найголовніше, її народ — ніколи не визнають, що була окупація цих територій і будуть розповідати нам казки про «справедливий референдум» і «повстання шахтарів».

І накопичувати сили для реваншу. Це теж треба розуміти. Така доля України — бути або в протистоянні з Росією, або у складі Росії. Третього не дано.

Це повинні зрозуміти і українські політики, які думають, що про щось домовляться з Путіним, якщо прийдуть до влади — не домовитеся, досить брехати собі і народу!

Це повинні зрозуміти і ті українські виборці, які думають, що варто їм проголосувати за когось «правильного» — і цей новий месія домовиться з Москвою або просто звільнить Донбас і Крим за допомогою чарівної палички. В українського виборця зовсім інший вибір — жити і боротися в епоху протистояння з ворогом, підкоритися цьому підлому ворогу або емігрувати, це теж вихід.

І той, хто вирішив стати рабом або емігрантом, повинен хоча б не заважати вільним людям будувати свою країну.