Що згадав і що не сказав Порошенко під час виступу в ООН

Примітка редакції. Про основні месиджі у промові президента України на Генасамблеї ООН та реакцію на неї вітчизняних експертів — у матеріалі «Радіо Свобода».

Виступ президента України Петра Порошенка на Генеральній асамблеї ООН. Нью-Йорк, 20 вересня 2017 року

Президент України Петро Порошенко у середу двічі виступив в Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку – спершу під час відкритих дебатів високого рівня Ради безпеки ООН про реформу в сфері миротворчості ООН, а увечері – з трибуни Генеральної асамблеї ООН під час загальних дебатів 72-ї сесії. Президент України закликав ввести на Донбас миротворчу місію ООН і це викликало полярні реакції в політологів, експертів та коментаторів.

​

Основними посилами президента були заклики щодо введення миротворчої місії ООН на Донбас. У другій промові Петро Порошенко нагадав країнам-членам ООН про наслідки російської агресії, про порушення прав в окупованому Криму, нагадав про участь українського контингенту в миротворчих операціях та відмову від ядерного арсеналу, третього у світі за величиною.

«Росія є не контрибутором міжнародної безпеки, а її найбільшою загрозою. Сьогодні Росія, мабуть, єдина країна в світі, яка має конфлікт — гарячий, заморожений чи потенційний — майже з усіма сусідами», — наголосив Порошенко.

«Росія прагне обміняти мир в Україні на свободу України. Україна ніколи не прийме таку домовленість. Не прийме її і міжнародна спільнота. Нещодавні гібридні «миротворчі пропозиції» від Москви є ще одним прикладом справжніх амбіцій Росії, яка прагне легалізувати своїх маріонеток та заморозити конфлікт назавжди. Ми вітатимемо будь-яку пропозицію, що принесе мир в нашу країну», — заявив президент.

«Переконані, що повноцінна миротворча операція ООН є єдиним ефективним рішенням для деескалації, захисту народу України та для наближення нас до політичного врегулювання», — заявив Петро Порошенко.

Позитиви й негативи виступу Порошенка на Радбезі ООН

Вагоме значення виступу – це запрошення до України місії технічної оцінки ООН, наголошує політичний експерт Віктор Уколов.

Технічна оцінка має визначити, якої миротворчої місії потребує Україна. Такий процес може затягнутися як мінімум на півроку, зазначає аналітик.

«Існують чотири підвиди миротворчих місій ООН. Нам підходить або примушування до миру або встановлення миру. Така місія могла би мати серйозну важку зброю і розташовуватися по всій території окупованих Луганської і Донецької областей», — наголошує Віктор Уколов.

Росія пропонує миротворчу місію, яка б захищала лише моніторингову місію ОБСЄ, а Україні це не підходить, наголошує Віктор Уколов. Тож виступ президента — це скоріше запрошення, за яким послідує кропітка робота, додає він.

Президент наголосив, що миротворча місія в Україні має бути потужнішою за інші, для того, щоб агресор відмовився від своїх планів, згадує керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк.

«В підтексті було зрозуміло, що при підготовці місії, ООН як організація має тиснути на Росію, щоби вона вивела своє озброєння, свої війська», — пояснює експерт.

При цьому президент зазначив, що неодноразово на території України заарештовували російських військових за «окупаційні дії». Втім, в країні частини територій Донецької та Луганської областей законодавчо не визнані окупованими, зазначає Віталій Мартинюк.

Президент України Петро Порошенко на засіданні Ради безпеки ООН демонструє докази участі російських військових в агресії на Донбасі. Нью-Йорк, 20 вересня 2017 року

У промові президента пролунали тези, які вказують на бездіяльність в миротворчому напрямку, адже Україна звертались з проханням про миротворчу місію до ООН у 2015 році, і тепер знову це робить, зауважує експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара, посилаючись на слова Петра Порошенка під час виступу на Радбезі ООН.

Олександр Хара

«У власному виступі президент вказав на те, що ці два роки були змарновані і українська дипломатія не просувала цю ідею. Фактично напередодні Генеральної асамблеї Путін виступив із так званою миротворчою ініціативою — перехопив цю ініціативу, і зараз українська сторона намагається наздогнати Путіна», — вважає Хара.

Також експерт звернув увагу, що президент говорив про необхідність збільшити ресурсне забезпечення миротворчих операцій, але, на думку Олександра Хари, в цьому разі логічно було б заявити, що Україна, яка має своїх миротворців, готова взяти на себе більшу фінансову відповідальність для ефективності місії.

Генасамблея ООН і Порошенко

Виступ Петра Порошенка тривав 19 хвилин англійською мовою і відзначився потужною емоційною складовою.

«Всі речі названі своїми іменами. Росія грубо порушує всі можливі норми міжнародного права, так не може поводитися постійний член Радбезу ООН. Для мене особливо чутливим є те, що президент по прізвищах згадав українських заручників на окупованих територіях і політв’язнів у Російській Федерації, в окупованому Криму», – зазначає Ірина Геращенко, перший віце-спікер парламенту.

Критикує виступ колишній народний депутат Андрій Сенченко, він вважає, що миротворча місія на Донбасі вигідна лише президентові.

«План із миротворцями ООН на Донбасі покликаний посіяти хибні надії у виборців та допомогти йому обратися президентом України на другий термін», – пише Сенченко.

Традиційно сильним та орієнтованим на зовнішньополітичну аудиторію називає виступ президента на Генасамблеї ООН політолог Олександр Палій. Головні адресати – лідери країн усього світу.

Олександр Палій

«Дуже важливо, що Порошенко каже про те, що миротворча місія має допомогти вирішити конфлікт, відновити територіальну цілісність, а не його заморозити. Можна сказати, що зі своєю роботою як керівника зовнішньої політики, політики оборони і безпеки, президент впорався і на прикладі його позиції на Генасамблеї ООН це дуже добре видно станом на сьогодні», — зазначає Палій.

Василь Вовк

А от ес-керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк не вірить у миротворчу місію і вважає її шкідливою.

«Будь-яка миротворча місія імпотентної ООН на Донбасі — це проект РФ, це повний контроль Росії над людьми й окупованою територією, це останній цвях в домовину суверенітету й територіальної цілісності нашої держави», — зазначає він.

Завершив Петро Порошенко свій виступ тим, що закликав держави-члени ООН ухвалити рішення про визнання Голодомору актом геноциду в Україні.

«Це був штучний голод в Україні в 1932-1933 роках, організований тоталітарним режимом Сталіна, який призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців. Я закликаю держави-члени ООН ухвалити власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду», — наголосив президент.