Загроза «миру»

Одним із головних принципів російської пропаганди є те, що вона постійно повторюється. Це причина її порівняної ефективності для різних цільових аудиторій.

Але допитливий розум і гарна пам’ять можуть захистити будь-якого громадянина України. І для цього не треба бути журналістом або великим експертом.

Флешбеки  —  це корисно і пізнавально

Майже на наступний день після побиття «Беркутом» студентів на Майдані, та однієї з наймасовіших в історії України протестних акцій, що слідувала за ним, влада Януковича та сили, які підтримували відмову від Асоціації з ЄС, оговталися та пішли у контрнаступ проти Революції Гідності, яка тільки ставала на ноги.

Ввечері 8 грудня 2013 року я написав блог про інформаційну спецоперацію, що була розгорнута проти народу України. Одразу після створення і бурхливого зростання Facebook-спільнот «ЄвроМайдан» і «ЄвроМайдан SOS» у соціальних мережах з’явилися, і почали дуже швидко наповнюватися, спільноти під назвою «Мы за Мир» (ще й досі доступні на Facebook).

Головним наративом цієї спільноти було зобразити мітингувальників як тих, хто не хоче працювати, а хоче насильства, заворушень і безладу в країні.

У розкрутку цих спільнот було вкинуто масштабні інвестиції, які навіть позначилися на вітчизняному діджитал-ринку, що одразу стало зрозуміло експертам із контекстної та банерної реклами.

На додачу, були створені спеціальні відео, розміщені на очевидно ботоподібних YouTube-каналах, призначені для демонстрації масовості руху проти Революції Гідності.

Створені були вони настільки бездарно і нашвидкоруч, що «креакли» заливали їх на відео-платформи по декілька разів, виправляючи помилки. Однак у мене залишився саме вихідний варіант, дивитися на який без сліз неможливо.

По-перше, зверніть, будь ласка, увагу на ноги людей у кадрі, що стоять у першому ряду. Багато з них (ніг) існують без тулубів, але все одно закликають до «миру». Після того, як я звернув на це увагу в соцмережах, відео швиденько перемалювали.

По-друге, подивіться уважно на рух губ акторів, які промовляють слова: «Ми за мир крапка ком! Приєднуйтесь до нас» (мається на увазі сайт-лендінг спільноти  —  myzamir.com, який на даний момент не працює, але доступний у архівній версії).

Достатньо очевидно, що насправді актори говорять: «Мы за мир точка ком! Присоединяйтесь к нам». Тобто відео спочатку відзняли там, де люди не можуть навіть повторити одну фразу українською, а потім переозвучили.

По-третє, у зйомці відео брало участь щонайбільше 8–10 осіб, яких потім просто «розмножили» у фотошопі настільки «криво», що ви можете неозброєним оком побачити декілька десятків «близнюків» і «трійнят» в одному кадрі. Ця технологія потім масово повторювалася в Криму.

9 грудня 2013 року це відео запостили у Facebook-спільноті з одноіменною назвою.

Погортавши цю сторінку, ви зможете пересвідчитися, що це єдиний пост, який зненацька набрав більше ніж 5 лайків і три коментарі.

Цікаво й те, що бот-акаунти зроблені виключно для цієї акції, ще й досі висять у мережі з постами за грудень 2013 року (відтоді інвестори й припинили фінансувати цей брак).

Нескромно зазначу, що ці блоги перестали писати після того, як ваш покірний слуга викрив цю оборудку й оприлюднив докази бот-атаки.

Сіквел  —  завжди дешевше, ніж новий сценарій

Ціною життів наших співвітчизників ми перемогли тоді ці маніпуляції. І в пам’ять про них маємо зробити це ще раз. На щастя для нас, маніпуляції та інструменти їх здійснення не змінюються впродовж років, що свідчить про обмеженість мислення і впертість агресора.

Наратив про «мир», що нав’язується українському суспільству, має на меті лише одне  — переконати українців, що вони самі винні в загибелі своїх побратимів і співвітчизників, а також у тому, що вони повинні повернутися до Кремля навколішках та благати про милість,  себто йти на значні поступки і компроміси.

Наступний великий вибух цього наративу стався тоді, коли великий друг і колега колишнього прем’єра та топ-розвідника Росії Євгенія Примакова (нині покійний, а його сину заборонено в’їзд до України)  —  Генрі Кісінджер —  отримав можливість запропонувати Дональду Трампу свій варіант розв’язання «української проблеми» (звісно, в інтересах своїх російських партнерів).

Для цього Кісінджер запропонував Трампу визнати Крим частиною Росії та продовжити перемовини по Донбасу. Ця ідея народилася ще у серпні 2014 року, коли дві групи експертів (із Росії та США) зустрілися на фінському острові Бойсто, щоб вирішити долю України (дослідження про це).

Наша пісня гарна й нова

Наступний постріл у бік України набоями з «мирною начинкою» пролунав після статті Віктора Пінчука на сторінках The Wall Street Journal.

У цій статті нам також настирливо пропонували змиритися зі своєю долею та «піти на компроміси» із ґвалтівником української незалежності та міжнародного права  —  Путіним.

Однак компроміс  —  це ж процес, який іде із двох сторін. Тому я не зміг втриматися, щоб не запропонувати автору гучного op-ed у WSJ своє бачення шляху до компромісів.

Наш бренд  — «мир»

Сьогодні ми стаємо спостерігачами чергової серії цього серіалу про «мир для України», який пропонують ті, хто робив усе, щоб розв’язати війну з нею. На щастя, вони пропонують його так само недолуго, як і в попередніх серіях.

Така сама бот-атака.

Такі самі меседжі.

Ті самі вимоги: «погоджуйтеся на наші умови припинення агресії ,  а то буде гірше».

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу щойно оголосив про підготовку найбільших за 37 років військових навчань, у яких візьме участь понад 300 тисяч військових. Що це як не демонстрація м’язів та залякування перед виборами?

Однак найбільша і найбезкомпромісніша війна відбувається за ваші мізки і майбутнє! Не віддавайте їх без бою…