Абравітова: Геть Росію з діамантового ринку?

Російсько-українська війна істотно впливає на Африку. Росія шантажує африканські держави загрозою голоду, вийшовши із Зернової ініціативи та бомбардуючи порти України. Наша держава посилює дипломатичну й економічну присутність в Африці.

Більше про вплив Росії в Африці, очікування від саміту БРІКС та долучення африканських держав до Кримської платформи розповіла в інтерв’ю АрміяInform Амбасадорка України в Південно-Африканській Республіці Любов Абравітова.

Виклики, які постали перед Африкою, потребують інвестицій та підтримки

22–24 серпня у ПАР відбудеться 15-й саміт БРІКС (Бразилія, РФ, Індія, Китай, Південна Африка). Які Ваші очікування щодо події? Чи можливе долучення інших держав до цього об’єднання?

Уже було анонсовано про те, що на цьому саміті розглядатимуть питання розширення БРІКСу. Низка країн були запрошені Південною Африкою.

Нині Міністерство закордонних справ ПАР повідомляє про те, що 37 держав прийняли запрошення і братимуть участь у саміті. Думаю, що цифра ще зміниться до 22 серпня, коли саміт розпочне свою роботу.

Нам цікаво побачити, чи будуть обговорювати глобальні питання (світова безпека, повага до міжнародного права, продовольча безпека) та в яких форматах.

Україна відстежуватиме динаміку зустрічі, адже оминути обговорення агресії РФ проти нас, та її наслідків для інших країн, однозначно не вдасться. Отже, їм доведеться називати речі своїми іменами (Росія агресор — і т.ін.).

Бо БРІКС — це не тільки формат, коли керівництво країн сідає й обговорює певний порядок денний. Зустрічі відбуваються на різних платформах. І їм передує аналіз відносин щодо галузевої співпраці між країнами БРІКСу.

Для Африки частка Росії як партнера у форматі БРІКСу мінімальна, особливо порівняно з Китаєм та Індією. Дискусії навколо цієї статистики дуже жваві.

Вважаю, що для України це дуже позитивно. В африканських державах з’являється усвідомлення того, що Росія насправді не відіграє важливої ролі ані в сучасному вимірі, ані потенційно в найближчій перспективі. Виклики, які постали перед країнами Африки, потребують швидкої реакції — інвестицій та різних форм підтримки.

Можемо констатувати, що на Росію в Африці зараз дивляться без рожевих окулярів

Нещодавно відбувся саміт Росія–Африка в Санкт-Петербурзі, який викликав жваві обговорення про роль Москви на континенті. Як Ви вважаєте, чи зменшується вплив Росії в Африці? Які зміни сталися в сприйнятті африканськими державами Росії, враховуючи ордер на арешт Путіна від Міжнародного кримінального суду?

Немає такого механізму чи переліку показників, за якими ми можемо сказати, що вплив Росії в Африці збільшився чи зменшився. Це все ж таки процес.

Африка для Росії набуває зовсім іншого значення сьогодні. Москва переносить свою агресію в Україні на боротьбу за сфери впливу в Африці. І для африканських країн це також небезпечно.

Держави Африки вже чітко усвідомлюють, хто є агресором. Навіть ті країни, які нині не голосують за українські резолюції в ООН, розуміють, хто в цій війні є порушником усіх можливих норм і правил.

Україна бореться зараз не тільки за нашу свободу, а за свободу і демократію кожної країни — для Африки це дуже важливо.

Росія робить серйозні кроки для того, щоб бути помітною, аби розвивати двосторонні відносини з країнами Африки. Москва це робить не тільки на противагу Україні, а й усім нашим партнерам, у яких і без того непрості відносини з Африкою з огляду на різні історичні та сучасні моменти.

Водночас країни Африки залежні від допомоги і торгівлі з країнами Заходу. Так, роль Китаю та Індії посилюється. Але те, що на Росію в Африці зараз дивляться без рожевих окулярів — ми це можемо констатувати.

Країни Африки зацікавлені, щоб Росія повернулася до Зернової ініціативи

Як на країни Півдня Африки вплинув вихід Росії із Зернової ініціативи? Як Україна зараз працює з державами регіону з питань продовольчої безпеки?

Україна говорила з африканськими державами щодо харчової безпеки і до того, як Росія вийшла з ініціативи. Очевидність у її необхідності була усвідомлена країнами Африки, щойно почалося блокування українських портів, коли миттєво зросли ціни на різні товари, включаючи аграрну продукцію.

У липні 2022 року, коли було досягнуто домовленостей за посередництвом ООН і Туреччини, то вдалося згодом у Африці трохи стабілізувати ситуацію. Ціни навіть трохи впали.

Ефект від виходу Росії із Зернової ініціативи — очікуваний і болючий.

Тому країни Африки, безумовно, зацікавлені в тому, щоб Росія повернулася до виконання своїх зобов’язань. Водночас Москва намагається маніпулювати їжею, шантажуючи світ загрозою голоду.

Росія використовує будь-яку платформу для пропаганди, щоб зняти із себе санкції

Які саме південноафриканські держави зацікавлені?

Україна надавала підтримку вже в рамках ініціативи Grain from Ukraine тим державам, які найбільше вражені посухами. Наприклад, Ефіопії та Судану.

Якщо подивитися на країни мого регіону, то болючі теми продовольства є в таких державах: Мозамбік, Мадагаскар.

Африканські країни по-різному вражені природними лихами, які спричиняють проблеми з продовольством. Хоча ефект від цього відчувають абсолютно всі держави.

Росія використовує будь-яку платформу для пропаганди, щоб зняти із себе санкції. Москва розповідає, що ті добрива, які в портах європейських країн, мали бути спрямовані до Африки. Насправді ніякі добрива не потрапляли під санкції ЄС, але Росія цю тему проробляє з африканськими державами.

Ми як Посольство, відповідаючи на Ваше запитання, маємо активно роз’яснювати, в чому саме полягала Зернова ініціатива. Чому Україна мала до неї прийти та чого намагається досягти Росія своїми бомбардуваннями української інфраструктури, зокрема портів. Москва прагне уникнути відповідальності за свої злочини проти України та світу.

Участь Китаю в українській формулі миру сприятиме залученню і країн Африки

Нещодавно була зустріч у Джидді щодо формули миру України. Як країни саме Вашого регіону, Півдня Африки, готові доєднатися до її реалізації?

Щойно формула миру була озвучена Президентом Зеленським, її десять пунктів у деталях було доведено абсолютно всім країнам, принаймні, нашого регіону. І запропоновано долучитися або до всіх пунктів, або обрати якийсь один.

Ми бачили для себе кілька пунктів, у яких, зокрема, могла би бути зацікавлена ПАР. Південна Африка має таку спільну з Україною сторінку історії, як ядерне роззброєння. Посольство сподівалося, що Преторія зробила б акцент на тезі про ядерну безпеку.

Водночас більшість африканських країн застерігали про місце Росії в українській формулі миру та роль Москви на переговорах.

Формат, у якому наші партнери долучаються до дискусії щодо формули миру — це вже велике досягнення. Мова йде не лише про інформаційну політику, а й реальну дорожню карту механізмів, як досягти стабільного та довгострокового врегулювання, миру, гарантій безпеки для України.

Важливе питання для різних країн — притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.

Участь Китаю в українській Формулі миру сприятиме залученню і країн Африки.

Парламентський вимір Кримської платформи може мати для Африки більший результат, ніж саміт на найвищому рівні

Як триває залучення країн Півдня Африки до Міжнародної Кримської платформи?

Долучення будь-якої країни регіону до платформи означає підписання Декларації, а відтак, і визнання факту окупації Криму Росією. Ось це питання для місцевих дипломатій наразі дуже складне і чутливе.

Офіційно вони зайняли політику неприєднання та нейтралітету. Тому наразі ми бачимо неактивність багатьох країн Півдня Африки у Кримській платформі.

Наприклад, є така країна, як Ботсвана, яка поки що уникає долучення до Кримської платформи.

Я вважаю, що саме з африканськими державами Україні треба буде робити більший акцент на законодавчих органах влади. Парламентський вимір Кримської платформи може мати більший результат, ніж саміт на найвищому рівні.

Загалом це тільки питання часу, коли країни Африки приєднаються до платформи.

Діамантова галузь дає можливість Росії продовжувати фінансування агресії проти України

Південь Африки відомий видобутком діамантів. У березні 2023 року було засідання Генасамблеї ООН щодо ролі діамантів у війнах. Як Ви бачите розвиток стримування та ізоляції Росії щодо кривавого бізнесу в розв’язуванні конфліктів в Африці?

Діамантова галузь на сьогодні дає можливість Росії продовжувати фінансування агресії проти України. Юридичних механізмів не існує, яким чином РФ можна обмежити на діамантовому ринку.

Коли був саміт Групи семи (травень 2023 року в Хірошімі), то було погоджено різні механізми економічного обмеження Росії. Від процесу видобування до готових товарів на полицях магазинів відбувається багато змін, що навіть не можна знайти країну походження діаманта.

Африканські країни сильно захищають свої діаманти. Галузь видобування Росії з деякими державами Африки дуже пов’язана.

Є Кімберлійський процес — платформа, яка була створена 23 роки тому, щоб запобігати використанню діамантів для фінансування конфліктів у Африці.

У разі вилучення Росії з діамантового ринку для багатьох африканських держав відкриваються додаткові можливості.

Росію неможливо викинути з Кімберлійського процесу через уплив Москви у цій організації завдяки проксі — Білорусі.

Ухвалення рішень консенсусом також унеможливлює Україну від того, щоб був результат щодо ізоляції РФ.

Чергова сесія Кімберлійського процесу буде в листопаді в Зімбабве, яка зараз там головує. Перед Україною постав вибір: блокувати роботу платформи або продовжувати дискусії. Нині триває реформування Кімберлійського процесу та обговорюється, що таке конфліктний діамант.

Ми маємо продовжувати дивитися на діамантову галузь Росії як джерело репарацій для України. Тут потрібна буде сильна позиція партнерів. Багато хто зараз робить вибір на користь синтетичних діамантів, адже класичні можуть бути забруднені кров’ю війни.