Перейти до основного вмісту

Активний центризм головного мозку. Досліджуємо поняття

Читаємо, дискутуємо, скрінимо

«Новиєліца» від початку свого перебування на екранах називалися лібертаріянцями, фактично будучи соціалістами. Декларування ідеології було потрібне для легітимізації збіговиська сявок та перетворення їх на партію.

Тепер вони поміняли свою ідеологію на якийсь «активний центризм». Я вирішив розібратися: що воно таке — той центризм — із перспективи «простої людини».

Те, що міняти ідеологію партії — це як мінімум некоректно, я не кажу навіть. А ось робити це постфактум — політичне педерастія самогубство, і в країнах із політичною культурою та інститутом репутації, цих ідеологічних «реформаторів» уже б не було в залі з кнопками для голосувань. Проте, оскільки впливу на монобільшість, як і інституту репутації, в нас немає, то най буде, звісно.

Як людина проста і не обтяжена скептицизмом щодо нової чесної влади, я пішов дивитися визначення «центризму» в Інтернет, і відкрив перше посилання — на Вікіпедію.

І що я бачу (цитата з Вікіпедії):

«Центризм у політиці — політична позиція політичного руху або групи, проміжна між правими та лівими рухами або групами, відмова від лівого та правого екстремізму.

Центризм — ідейно-політична концепція, яка прагне уникати ідеологічно обумовленої політичної поляризації, а також конфронтаційних форм політичної боротьби; стан свідомості та діяльності політичних сил, що характеризується помірними, компромісними, заснованими на значній соціальній базі, розумними діями нерадикального, невибухового характеру. Центризм проявляється зазвичай у прагненні політичних суб'єктів прийняти ідейно проміжне положення між ворогуючими правими та лівими, демократичними та консервативними, ліберальними та комуністичними угрупованнями та течіями або зайняти формально нейтральну позицію».

''

''

Чи помітили ви, читачі, так само, як і я, це відчуття безхребетності та безідейності, яке притаманне цій ідеології? Лякає ще означення «активний» перед зеленківським центризмом. Тобто вони будуть активно ніякими та напружено байдужими, браво!

Від першого заступника керівника «слуг» у Парламенті Олександра Корнієнка почули таке: «Ми можемо стати партією активного центризму, який мотивований на всебічний і безупинний розвиток України. Це центризм, який забезпечує виконання нашої програми… Це центризм, який заперечує політичні крайності та радикалізм. Але це креативний центризм, і це “український центризм”». Що?

У мене в дворі на початку 2000-х була популярна така приказка «Хто посерединці, в того яйця — на резинці». Означало це неполіткоректне наразі визначення людини без статі та стійких поглядів. І не пацан, і не дівчина — яйця-бо наче і є, але вони більше про людське око, ніж для діла.

Те, що зеліцентристи безхребетні та безідейні, зрозуміло, як би вони не називали цю безідейність. Проте цей дрейф із деклараційно-прогресивних поглядів до дійсно-ніяких несе нам небезпеку доволі реальну. Нам уже озвучили «какая разніца», яка мова і як названа вулиця. Ми вже говоримо про воду до Криму і відведення української армії з усе нових і нових ділянок фронту. Голобородько вже літає одним літаком із російськими високопосадовцями від розвідки. І ми вже призначаємо головами відомств неприкритих друзів кремлівських «кураторів українського напряму».

Цікаво, що Вікіпедія, на яку, я впевнений, і опиралися творці нової ідеології, пояснює й ефективність центризму в напружені моменти історії:

«Сплеск центристських настроїв, як правило, збігається з періодами політичної поляризації та радикалізації і пов’язаний з прагненням сил, що займають центристську позицію, привернути на свій бік симпатії громадян. Однак, як показує практика, в ситуації кризи та нестабільності суспільство також схильне до розколу та поляризації, тому центристські ідеї здебільшого випадків залишаються незатребуваними».

Ну тобто, це шляпа, а не ідеологія, і працює вона десь у Швеції, де вже давно все добре і зайвий раз галасувати немає причини. Це еволюційний рух, «расслабончік». Але не під час війни, не в пострадянській ментально та інфраструктурні країні, не під час кризи національної ідеології, не зараз, не тут.

Жодні ідеї в Україні, на жаль, не затребувані в принципі. І все робиться, щоб потрібні, корисні ідеї, такі як вільний ринок, недоторканість власності, та й загалом, права ідея у правильному її тлумаченні, ніколи не стали популярними в масовій свідомості. Бо «какаярізніца» — це і є ідеологія та гімн ноунеймів без мети та принципів.

Хто згадає про Брагара, Хламідію Арахамію чи Скічко через 10 років?

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.