Перейти до основного вмісту

Діти війни. Діти для війни?

Ті, з кими… воюватимуть наші діти?

Діти війни – саме по собі явище страшне. Дивишся на фото заплаканих малюків, чиїх батьків щойно розірвало бомбою, і ледве тримаєшся. Як вони це переживають? Як жити після дитинства, розмазаного по стіні вітальні навпіл із кров’ю та чиїмось мізками?

Ще страшніше дивитись на бабусь і дідусів з особливим поглядом. Ті ж діти війни, та вже старенькі. Вони вчать онуків правильно грати та навчаються разом із ними: самі ж дитинства не мали.

Відлуння Другої світової довго жило разом із нами як пам’ять про останню велику війну. Не Афганістан, не миротворча Лівія. Справжня війна. Тут і зараз, щоб бомби летіли по знайомих містах. Щоб по селищу, де ти малим яблука тягав, танкова дивізія маршем проїхала.

Що ж, тепер нам не знадобиться відлуння – велика війна вже тут. Подобається чи ні, такі факти.

До того ж є всі підстави вважати, що Друга світова здаватиметься нам квіточками. Після неї була розруха. Та все ж «після», тобто кінець війни був чітко зафіксований і підтримуваний роки потому.

Та чи завершиться наша війна? Нинішня й уже не менш кривава?

Німецький дослідник Карло Масала, що знається на міжнародних відносинах, сказав дві речі. Приємну для нас і не дуже.

Зараз у російської армії немає можливості відкрити другий, саме що серйозний фронт проти Литви (чи будь-якої іншої країни). Ворог застряг на нашій землі. Це приємна новина: в Росії поступово зникають щупальця.

Неприємну новину Карло вирішив не казати, або й сам іще не зрозумів. Утім, вона випливає з його ж власних слів.

Зараз немає можливості, окей. І кепська демографія не дасть наростити нові покоління для жертвоприношення на честь кремлівських амбіцій. А що робити з тими поколіннями, які вже готові утилізуватись – іще те питання.

''

''

РФ перетворюється з авторитарного режиму на повністю тоталітарний. Та важливою частиною цього руху є «Юнармія».

Військово-спортивна організація, де спорт – рахувати відрізані голови уявних бандерівців. Це замість іграшок і футболу з пацанами на сусідньому подвір’ї. На території Росії давно не було воєн. Проте «діти війни» вже є: це ті, кого Путін висмикнув із дитинства на олівець військкомату в майбутньому. А поки що – так, у «військово-спортивну» організацію.

Піонерія Пині дедалі виразніше нагадує гітлерюгенд. Юнацька секція правлячої партії в політичній системі, де іншим партіям місця немає.

Просто у Гітлера вистачило яєць закрити всіх конкурентів та сказати: так, ось такий я художник, просто можу так чинити. На відміну від німецького оригіналу, російська пародія вельми погано виглядає. Настільки, що й «-югенд» свій зробити може лише через одне місце.

Кремль склепав собі розсадник майбутніх двохсотих окупантів. Дітей із самого дитинства дурять «правильним» політичним курсом і навчають одному – правильно здохнути. Тобто здохнути, але за правильну мету.

Что интересует Путина в ваших детях? Мясо.

Є мінімум три напрями, за якими Міноборони РФ виховує молодь. Щоб «правильно».

Індоктринація. Буденне нав’язування віри у велич російської держави. Діти мають усвідомити, що РФ заслуговує особливої ролі у світі, посилаючись на величні подвиги своїх пращурів. Більше немає аргументів. Лише минуле.

Вони отримали ці подвиги у спадок. Отже, мають їх відтворити.

Для цього малечі читають пропагандистську літературу. Показують правильне кіно та привчають до політичних акцій на кшталт «Безсмертного полку».

Навчання і тренування. Керівництво «Юнармії» заявляє, що далеко не всі вихованці служитимуть у війську. Та що ви кажете, суки вошиві! Не всі, авжеж, так я й повірив: саме в цей час путінюгенд приділяє вкрай багато уваги військовим тренуванням.

Діти марширують, навчаються працювати зі зброєю, евакуюють навчальних поранених і ведуть бій із невидимим супротивником. Офігенне дитинство.

Навіть не знаю, навіщо їх навчають, окрім як для армії. Мабуть, по приколу.

Інформаційна війна. В структурі «Юнармії» є «Школа воєнних кореспондентів». Там готують нових пропагандистів. Беруть їхні мізки в залізні руки партії, починаючи з наймолодшого віку.

Хроники захвата Беларуси и несколько возможных сценариев дальнейшего развития событий.

Діти навчаються продукувати медіаконтент, формувати позитивний імідж для будь-яких подій. Жінку рознесло? Знімай і коментуй. Дитина лежить без ноги? Знімай і коментуй. Твій солдат розстрілює полонених? Покури хвилинку, потім знімай і коментуй: це ж вороги накоїли.

Жертва не померла? Добий, знімай і коментуй.

До речі, ще в «Юнармії» дітей розбещують. Ну хоче майор присунути малолітці, навіщо йому в Таїланд заради цього їхати? Зламає психіку – дрібниця. Нехай звикають: держава їх ї*е та зупинятись не планує.

Так дрібні путіністи всіляко поринають в атмосферу переможності своїх дій. Методи примітивні, мета зрозуміла.

А що найгірше для нас – «Юнармія» давно вийшла за межі РФ.

Окупований Крим: до складу організації включено понад 4000 осіб. Також організація інтегрувалась до структури «ЛНР»/«ДНР». Також працює у Вірменії, Білорусі та Киргизстані. У Росії надто активно опрацьовує Дагестан. Відкрито декларує взаємодію з молодіжними організаціями країн-членів «союзу незалежних держав».

Є така фраза: «Діти – це майбутнє». Одразу видно, що для РФ вона має зовсім інше трактування. Майбутні трупи. Майбутні воєнні злочинці. Майбутнє, де замість плюшевого ведмедика в тебе автомат та імперські амбіції Путіна.

Я навіть не знаю, чи коректно називати їх дітьми. Раніше – так. Тепер, мабуть, уже не варто.

Все ж у зомбі-хорорах гасити треба всю нечисть. Так і тут.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.