Два роки Ради: ключові тенденції та вплив президента
За підсумками позачергових виборів до парламенту 2019 року президентська партія «Слуга народу» здобула переконливу перемогу та одноосібно сформувала більшість у Раді. Новообраний Президент Володимир Зеленський отримав повністю лояльну до себе монобільшість «Слуги народу». Незважаючи на свої обмежені повноваження, президент узяв активну участь у формуванні першого складу Уряду, а потім — другого. Володимир Зеленський залишається де-факто неформальним політичним лідером партії «Слуга народу» та має значний вплив на законодавчий процес.
Загалом за 2 роки роботи Верховної Ради України IX скликання відбулося 9 582 голосування. За цей період зареєстровано 3 868 законопроєктів. Із них ухвалено 480. Найбільше парламентарі підтримують законопроєкти президента (62%), на другому місці — законодавчі ініціативи Уряду (18%), третьому — депутатів (9%). Крім цього, законопроєкти, які ініціював президент, найшвидше розглядаються в Раді.
Найчастіше в парламенті «за» голосують у групі «Довіра» (46,3%) та у фракції ВО «Батьківщина» (45,2%). «Проти» — депутати з «Голосу» (5,2%) та «Слуги народу» (4,5%).
Лідером за кількістю пропущених голосувань є Вадим Столар з ОПЗЖ. Парламентар пропустив 88,9% усіх голосувань у парламенті. Найчастіше у Верховній Раді виступає Нестор Шуфрич (15 годин та 50 хвилин), а його колега з ОПЗЖ Наталія Королевська стала співавторкою найбільшої кількості законопроєктів (271). Проте лише 2% із них були ухвалені. Найкраще депутати голосують за законопроєкти, де серед співавторів є Оксана Дмитрієва зі «Слуги народу», позафракційний Олесь Довгий та Вікторія Вагнєр зі «Слуги народу».
Ініціатори законопроєктів та вплив президента
Україна — парламентсько-президентська республіка. Проте, незважаючи на те, що президент має достатньо обмежені повноваження, а виконавчу гілку влади очолює прем’єр-міністр, саме Володимир Зеленський є ключовою політичною фігурою в українській політиці. Його обрали на загальнонаціональних виборах із підтримкою на рівні 73%, його політична партія розгромно перемогла на парламентських виборах і вперше створила монобільшість в українському парламенті. Саме він, а не очільник Уряду, як це було у випадку з міністром внутрішніх справ чи очільником МОЗ, ініціює кадрові ротації в Кабінеті Міністрів. Саме Володимир Зеленський є неформальним лідером партії «Слуги народу», яка допомагає ухвалювати його законодавчі ініціативи.
Низка законодавчих ініціатив, які були винесені на розгляд Верховної Ради ІХ скликання, за 2 перші роки її роботи були частиною президентського порядку денного. Частину з них він пообіцяв ухвалити, коли ще тільки змагався за президентське крісло, інші ініціативи стали частиною риторики Володимира Зеленського вже після перемоги на виборах. До першої категорії, наприклад, належить ухвалений парламентом закон про народовладдя через всеукраїнський референдум (№3612) чи закон про старт роботи Вищого антикорупційного суду (№1025); до другої — ухвалений у першому читанні законопроєкт про олігархів (№5599) та ухвалений загалом закон про порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (№5268).
В окремих випадках ініціатором законопроєктів із програми Володимира Зеленського був не президент, а народні депутати з фракції «Слуга народу». Наприклад, парламентарі ініціювали закони щодо запровадження кримінальної відповідальності за неособисте голосування (№2148); щодо недоторканності народних депутатів (№2237); щодо припинення відшкодувань депутатам за пропуски без поважних причин пленарних засідань парламенту та засідань комітетів (№1035-2), щодо запровадження вільного ринку землі (№2178) тощо. Хоча всі вони були у передвиборчій програмі кандидата на Володимира Зеленського. Окремо варто відзначити ухвалення Виборчого кодексу, який спершу був ветований, а потім ухвалений з урахуванням пропозицій президента (№0978).
Ключовий уплив Володимира Зеленського на законотворчий процес підтверджують і статистичні дані. Депутати підтримують ініціативи президента краще, ніж урядові чи депутатські. Підтримка ініціатив президента — на рівні 62%, урядових — 18%, депутатських — 9%. Так, зі 150 ініційованих президентом законодавчих ініціатив 93 уже було ухвалено, зі 450 урядових ініціатив — 81, із 3 268 — 306. Звісно, що це ще не остаточна статистика, адже частина ініціатив перебуває на різних етапах розгляду. Проте певна закономірність уже простежується.
Крім того, ініціативи президента мають коротші терміни проходження та ухвалення. Так, законопроєкти, подані Володимиром Зеленським, в середньому розглядають та ухвалюють за 92 дні. Кабінетом Міністрів України — 120 днів. Натомість ініціативи народних депутатів ухвалюють у середньому за 141 день.
Головні законороби
До розробки найбільшої кількості законопроєктів долучилися Наталія Королевська з ОПЗЖ. Вона стала співавторкою 271 законопроєкту. На другому місці ще один депутат із цієї фракції — Юрій Солод. Він як співавтор долучився до 245 законопроєктів. Галина Третьякова зі «Слуги народу» стала співавтором 224 законопроєктів, Данило Гетманцев («Слуга народу») — 203, Дмитро Любота («Слуга народу») — 202. Далі йдуть депутати Георгій Мазурашу («Слуга народу») — 200, Михайло Цимбалюк (ВО «Батьківщина») — 186, Сергій Гривко («Слуга народу») — 184, Лариса Білозір («Довіра») — 184, Євгенія Кравчук («Слуга народу») — 172.
Що стосується інших фракцій та груп, то Сергій Мілько (група «За майбутнє») став співавтором 166 законопроєктів, Ярослав Железняк («Голос») — 163, Ірина Геращенко («Європейська Солідарність») — 136.
Їхні ініціативи ухвалюють
Найбільший відсоток ухвалення законів, де депутати були авторами або співавторами, має Оксана Дмитрієва зі «Слуги народу» — 43,1% ініціатив (28 із 65). Далі за цим показником іде позафракційний Олесь Довгий — 42,9% (12 із 28), Вікторія Вагнєр зі «Слуги народу» — 37,9% (25 із 66), Максим Перебейніс зі «Слуги народу» — 36,5% (23 з 63), Олександр Трухін зі «Слуги народу» — 35,5% (11 з 31), Михайло Радуцький зі «Слуги народу» — 34,9% (29 з 83), Андрій Костін зі «Слуги народу» — 33,8% (23 з 68), Олена Шуляк (39 з 116) та Роксана Підласа (38 з 113) зі «Слуги народу» — по 33,6%, Остап Шипайло — 33,3% (8 з 24).
Голосування партій
Загалом депутати найчастіше натискають кнопку «за» при голосуваннях (38%). Друга за популярністю кнопка «утримався». Нею скористалися у 31,7% випадків. Відсутні депутати були у 14,8% випадків, не голосували — у 11,8%. Найменше парламентарі тиснуть кнопку «проти» — лише у 3,7% випадків.
Найчастіше в парламенті «за» голосують у групі «Довіра» (46,3%) та у фракції ВО «Батьківщина» (45,2%). Депутати з монобільшості мають третій показник голосувань «за». Найменше кнопку «за» натискають у «Голосі».
Депутати з «Голосу» (5,2%) разом із колегами зі «Слуги народу» (4,5%) найчастіше голосують «проти». Найменше «проти» голосують депутати з групи «За майбутнє».
Найбільше під час голосувань утримуються депутати з «Голосу» (40,7%) та «ЄС» (39,6%). Найменше утримуються депутати з «ОПЗЖ» (11,2%).
Не голосують найчастіше депутати з «ОПЗЖ» (29,5%) та групи «За майбутнє» (25,9%). Найменше не голосують депутати зі «Слуги народу» (6,3%) та «Голосу» (9,3%).
Найбільше пропустили голосувань позафракційні депутати (29,8%) та депутати з ВО «Батьківщина» (26,3%). Найменше голосувань пропускають депутати «Слуги народу» (10,4%).
Лідери голосувань
Найбільше в парламенті «за» голосують депутат із ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк (72%) та його колега по фракції Сергій Євтушок (68,6%). 3-є місце за цим показником — у депутата з групи «За майбутнє» Тараса Батенка (68,3%).
«Проти» найчастіше голосують депутати зі «Слуги народу» Роман Каптєлов (39,7%), Ігор Негулевський (31,8%) та Галина Третьякова (27,1%).
Найчастіше під час голосувань тиснув кнопку «утримався» нещодавно обраний Василь Вірастюк (61,7%) та Сергій Мандзій (54,7%). Обоє депутатів є членами фракції «Слуга народу». На третій позиції тут Микола Величкович (54,1%) з «ЄС».
Найбільш дисциплінованим депутатом є позафракційна заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, яка взяла участь у 99,7% голосувань. 2–3-є місце у депутатів від «Слуги народу» Мар’яни Безуглої та Владлена Неклюдова, які взяли участь у 99,6% усіх голосувань. На 4–5-му місці також депутати від партії «Слуга народу» Олександр Бакумов та Олександр Пасічний. Вони взяли участь у 99,5% голосувань.
Прогульники
Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства, тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Тим депутатам, які пропустили понад 30% голосувань, не відшкодовують витрат, пов’язаних із виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.
Лідером за кількістю пропущених голосувань є Вадим Столар з «ОПЗЖ». Парламентар пропустив 88,9% усіх голосувань у парламенті. На другому місці — ще один депутат від «ОПЗЖ» Вадим Рабінович (86,4%). На третьому місці — позафракційний Дмитро Шенцев, який пропустив 75,9% голосувань. Далі йдуть Анжеліка Лабунська з ВО «Батьківщина» (72,5%) та Андрій Деркач (67%). За ними — позафракційні Олександр Дубінський (66%), Олесь Довгий (60%) та Вадим Новинський (59%), депутат із «ЄС» Петро Порошенко (59%) та депутат із «Батьківщини» Андрій Кожем’якін. Лідером у депутатській групі «За майбутнє» є Олександр Герега (49,3%), у «Слузі народу» — Людмила Буймістер (47,3%), у «Голосі» — Кіра Рудик (45,3%).
Топ-спікери
За 2 роки в парламенті слово брали 383 депутати. Серед лідерів за кількістю виступів перебувають представники опозиційних партій. Вони використовують трибуну для критики дій влади. Така стратегія не суперечить регламенту. Виступи депутат може використовувати для донесення власної позиції до інших парламентарів, висловлення пропозиції чи незгоди з питань, які розглядаються у Верховній Раді тощо.
Парламентар, який найбільше виступав, загалом наговорив майже 16 годин. Цим депутатом виявився Нестор Шуфрич, який входить до «Опозиційної платформи – За життя». Політик загалом виступав протягом 15 годин на 50 хвилин. Другим за цим показником став іще один депутат з «ОПЗЖ» Олександр Колтунович. Тривалість його виступів становить 10 годин та 27 хвилин. 3-є та 4-е місця посіли депутати від ВО «Батьківщина» Вадим Івченко та Сергій Власенко. Перший виступав 8 годин та 59 хвилин, другий — 8 годин та 34 хвилин. На 5-му місці — депутатка від «Європейської Солідарності» Ніна Южаніна. Опозиціонерка виступала 8 годин 15 хвилин.
Серед парламентарів, які виступали, найменше говорили Володимир Іванов («Слуга народу») — 3 секунди, Віталій Данілов («Батьківщина»), Володимир Крейденко («Слуга народу») та Микола Кириченко («Слуга народу») — по 4 секунди. У всіх випадках вони передавали слово своїм колегам.
Серед фракцій найчастіше в Раді виступали депутати «Слуги народу» та «ОПЗЖ». Саме ці політичні сили мають найбільше представництво в парламенті. Далі йдуть фракції ВО «Батьківщина», «Європейська Солідарність» і «Голос», а також групи «Довіра» і «За майбутнє». На останньому місці — позафракційні.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!