Перейти до основного вмісту

Гальшка Острозька. Частина 2

Суд, на який ніхто не з'явився

Також князь підтримував дружні стосунки з Василем-Костянтином Острозьким, оскільки саме з його допомогою Дмитро зумів отримати контроль над володіннями Сангушків після смерті свого батька. Саме завдяки підтримці Василь-Костянтина Острозького у 1552 році і відбулося сватання Гальшки. Її мати дала на це згоду, що було документально засвідчено. Проте після того як про сватання довідався король і сповістив Беату через Миколу Радзивілла «Чорного» про небажаність кандидатури Сангушка, вона змінила свою думку.

Далі події розвивалися блискавично. Дізнавшись про позицію короля та зміну ставлення Беати, Василь-Костянтин Острозький негайно сповістив про це Дмитра. Той заручився підтримкою князя Острозького та написав листа Беаті, у якому просив прибути до неї на гостину. Та відповіла згодою. Дмитро покинув Черкаси і з загоном вірних йому вояків прибув до Острога. Його загін увійшов в Острозький замок через головну браму, причому половину своїх людей черкаський староста залишив поблизу неї, а сам вирушив до замку на зустріч з Беатою та Гальшкою. У цей момент на територію замку проник і Василь-Костянтин Острозький на чолі добре озброєного загону. Причому козаки Дмитра надали йому допомогу. Між людьми Острозького й Сангушка з одного боку та сторожею замку з іншого відбулася кривава сутичка, у ході якої останні зазнали поразки. Замок опинився під повним контролем нападників.

Слід сказати, що відразу після цього слуги Беати відправили гінця до вже згадуваного Мартина Зборовського, який сам прагнув одружити свого сина з Гальшкою. Дізнавшись про цей напад, Зборовський інтерпретував його по-своєму в листі до короля, вбачаючи в ньому інтриги коронного гетьмана Яна Тарновського, донька якого вийшла заміж за князя Острозького. Ця подія матиме свої наслідки.

 

Сангушко й Острозький прибули до Беати і поставили питання щодо виконання попередньої обіцянки видати 13-річну Гальшку за Дмитра. Та гнівно відмовилася, заявивши, що без згоди короля нізащо не піде на цей шлюб. Тоді напівмертву від потрясіння Беату було замкнено в одній із кімнат замку.

Було викликано священика, який обвінчав молодих. В острозькому замку відбувся весільний прийом, де гостей частували солодощами та мушкательним вином. Також незабаром до Острога прибула з Дубно дружина князя Острозького Софія Тарновська та його мати Олександра Слуцька. Ці факти свідчать про те що Василь-Костянтин Острозький почувався повноправним власником і господарем цього замку. Сангушко також перебував у Острозі, займаючись своїми сімейними справами.

Беаті вдалося написати листа до короля зі скаргою на Дмитра Сангушка та Василь-Костянтина Острозького. Трохи згодом вона спромоглася покинути Острог та прибути до Кракова.

Суд над Дмитром Сангушком та князем Острозьким відбувся взимку, у містечку Книшин. Обоє князі на суд так і не з'явилися. Князя Дмитра захищав литовський шляхтич Одаховський. Від імені Беати виступав Станіслав Чарнковський.

Одаховський стверджував, що Беата дала згоду на шлюб добровільно і запропонував допитати її, але без присутності матері, у чому йому було відмовлено. Князя Дмитра засудили до позбавлення честі, маєтностей та життя, тобто до смертної кари. Виконати вирок взявся калішський воєвода Мартин Зборовський. Проте на той час князя Дмитра Сангушка і Альжбети в Острозі уже не було. Разом із невеличким гуртом відданих Дмитрові слуг та воїнів, маючи всього лише один віз, вони вирушили на південний захід до Чехії.

У погоню за ними вирушило близько 200 чоловік.

 

***

Упевнений, що в когось із читачів виникло логічне і цілком закономірне питання: чому Сангушко втікав зі своєю дружиною саме у чеські краї? Справа в тім, що батько дружини Василь-Костянтина Острозького Ян Тарновський володів у Чехії Раудніцьким замком. Крім того, він мав приязні відносини з тодішнім австрійським королем Фердинандом І. Тож саме в Раудніцький замок поспішав Сангушко, сподіваючись знайти там надійний прихисток. І хтозна як склалася б доля Гальшки, якби їм вдалося прибути до кінцевого пункту призначення. Проте цього не сталось.

1 лютого 1554 року в господу пана Мартина Липи, розташовану в містечку Лиса, увірвався гурт нападників. Виламавши двері, вони розпочали стрілянину, під час якої поранили кількох чехів, які мешкали тут. Цими нападниками були Зборовські (батько та син) їхні слуги та війт сусіднього міста Німбурга Адам Кухта, якому Зборовські розповіли, що Сангушко небезпечний розбійник та убивця. Сангушка, який зупинився в будинку, видаючи себе за магістра з міста Зембиць, упіймали, побили та закули в кайдани. 2 лютого його привезли в місто Яромерж, де не надавши ніякої допомоги, знову піддали жахливим катуванням. Оскільки вирок суду Речі Посполитої не мав сили у сусідній державі, Мартин Зборовський побоювався, що чеська влада накаже йому звільнити Сангушка, тож у ніч на 3 лютого наказав своїм слугам убити його.

Подібне самоуправство не минуло безкарно. Зборовських та їхніх слуг ув'язнили та звільнили завдяки заступництву короля Сигізмунду-Августа. Війт Адам Кухта як співучасник вбивства дістав суворе покарання. Слуги Дмитра Сангушка роз'їхалися по своїх домівках. Гальшка також повернулася додому, до своєї матері. Що ж до звільнених після смерті Сангушка черкаського та канівського староств, то вони, за порадою князя Радзивілла, були передані Богушу Корецькому.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!