Перейти до основного вмісту

Готель «Дніпро» – нове серце неукраїнського кіберспорту

Наш старий автор написав статтю, а ми позичимо її
Источник

Усім привіт, з вами Тортик!

Днями ігрову спільноту України сколихнула несподівана і на перший погляд приємна новина.

Коротко для тих, хто пропустив: є великий і гарний готель «Дніпро». Стоїть він у самому серці Києва, на Європейській площі.

"

Готель «Дніпро» продавали на відкритому аукціоні Держмайна. І купила його невідома широкому загалу українська приватна компанія ТОВ «Смартленд» за 1,111 млрд грн.

Декілька днів суспільство обговорювало і вигадувало теорії змови: хто ж купив готель і навіщо? Американці? Російські олігархи? А яка доля на нього чекає: можливо, його перетворять на найбільше в країні казино? Адже нещодавно парламент зробив важливий крок до легалізації грального бізнесу в Україні й поповзли чутки, що в центрі Києва відкриють великий готель із казино.

''

 

Всі сумніви розвіяв пост Олександра Кохановського, засновника і колишнього генерального директора всесвітньо відомої української кіберспортивної організації Natus Vincere (NaVi). Виявляється, саме NaVi (разом із партнерами й інвесторами) придбала «Дніпро», щоб перетворити його на «перший готель, повністю готовий для кіберспортивних івентів».

Наведу ще кілька цитат із посту Олександра, бо вони важливі:

  • «… хотів анонсувати на презентації нашої Української професійної кіберспортивної асоціації…»;
  • «Перемогу в аукціоні за готель “Дніпро” отримали не російські олігархи, а українські айтішники»;
  • «Ви знаєте, що я все життя презентував Україну у світі кіберспорту».

Це ж чудова новина! І ми в «Ігровимірі» щиро раділи б такому розвитку подій.

Раділи б. Якби не…

Якби не той факт, що останні кілька років «усесвітньо відому українську кіберспортивну організацію Natus Vincere» важко було називати «українською», не скривившись при цьому.

Чому? Давайте зайдемо на гарний і якісно зроблений сайт «navi.gg», на якому, от просто так склалося, немає українськомовної версії. Я теж не розумію, навіщо якась там мова популяризаторам України у світі. Але не будемо відволікатися.

На сайті у категорії «гравці» пройдемося складами команд, що захищають честь української організації.

Counter-Strike: Global Offensive — одна з найпопулярніших кіберспортивних дисциплін, що принесла NaVi світове визнання.

"

Наявний склад зараз виглядає ось так:

  • " Егор «flamie» Васильев (Росія, Москва);
  • " Александр «s1mple» Костылев (Київ);
  • " Денис «electronic» Шарипов (Росія, Казань);
  • " Кирилл «boombI4» Михайлов (капитан) (Росія, Москва);
  • " Илья «perfecto» Залуцкий (Росія, Омськ).

Але не будемо поспішати з висновками. Я гадаю, це просто збіг. Копаймо далі!

Dota 2 — ще одна гра, що принесла НаВі всесвітню славу. 2011 року команда у складі трьох українців, росіянина й естонця завоювала перше місце на першому в історії чемпіонаті світу із цієї гри, відомому як «The International».

"

Ба більше, наступні два «The International» у 2012 і 2013 роках NaVi билися у гранд-фіналах за чемпіонство і програвали, посідаючи більш ніж достойне друге місце.

Хто ж нині гордо несе жовто-чорні прапори (що іноді так схожі на жовто-сині!), відстоюючи честь минулих перемог?

  • " Владислав «crystallize» Кристанек (Рівне);
  • " Ильяс «illias» Ганеев (Росія, Казань);
  • " Павел «9pasha» Хвастунов (Росія, Корольов);
  • " Никита «young g» Бочко (Білорусь);
  • " Александр «immersion» Хмелевой (капитан) (Росія, Липецьк).

Не знаю як ви, а я починаю бачити тут якусь закономірність. Певний системний підхід. Але стривайте! Можливо, ще не все втрачено?

Склад НаВі з іншої популярної дисципліни, PlayerUnknown’s Battlegrounds або PUBG, зручно розкриває перед нами стаття на головній сторінці сайту:

  • " Арсений «ceh9» Иванычев (Росія, Ярославль);
  • " Андрей «Bestoloch» Ионов (Росія, Москва);
  • " Виталий «TheTab» Каркешкин (Росія, Екатеринбург);
  • " Владислав «Orange» Остроушко (Харків);
  • " Александр «Dyrem» Севиринов (тренер);
  • " Валерия «Lera_X» Хегай (менеджер).

Стаття, в якій йдеться про те, що єдиний українець у складі нещодавно замінив якогось «" Дмитрия «Kemba7» Рожкова».

Тобто вся ця «аквафрешна» палітра донедавна була цілковитою. А тепер ось, бачте, затесалося щось жовто-синє.

Далі без іронії

Виняткову любов Natus Vincere саме до росіян неможливо заперечити. І якби це була їхня власна внутрішня вада, було б не так страшно. Але. Вони весь час виступають на найбільших світових чемпіонатах та івентах, телекамери яких транслюють на мільйонні аудиторії всієї планети.

Чому це погано?

По-перше, в той час, коли у сфері ігробудування і геймінгу навіть толерантні й обережні у висловлюваннях американці та європейці прямим текстом розповсюджують повідомлення: «Росія — країна-терорист. Росіяни — жорстокі варвари. Росія — вбиває!», відома українська організація транслює на весь світ: «Та росіяни — нормальні, свої хлопці. Чого б оце росіянам і українцям не працювати разом? Хіба між нами щось сталося?».

Це має серйозні політичні наслідки. Це шкодить і нашому образу, що складається за кордоном, і в перспективі — нашій міжнародній підтримці. Навіщо допомагати країні, що воює і яка примирилася з ворогом? Який сенс завдавати удару по своїй власній економіці і запроваджувати/продовжувати проти Божевільної Бензоколонки санкції, якщо он, дивіться: вони ж самі з ними співпрацюють?!

По-друге. А знаєте, НаВі, у нас тут сьомий рік війна в країні. Ця війна ведеться за голови і смисли рівно так само, як за території. Досі величезний відсоток старшого покоління живе парадигмою «одиннарод» і спогадами про те, як добре було за часів СРСР. А ви працюєте з мільйонами нашої молоді.

Більшість аудиторії фанатів кіберспорту — молоді чоловіки призовного віку та підлітки. І серед цієї аудиторії ви свідомо чи несвідомо вкладаєте і розвиваєте меседжі:

  • їхні кумири-гравці з Росії — такі ж як вони, шикарні хлопці, свої чуваки;
  • війна — це десь там, це далеко і нецікаво. Ось я роками вболіваю за цього гравця! Яка різниця, звідки він? Оно який класний КС демонструє! Він рідніший і ближчий, ніж «оте все»;
  • у їхнього кумира виникли труднощі з в’їздом до України, наприклад, під час запровадження тимчасового воєнного стану після того, як кораблі ВМС України зазнали нападу російських сил у Керченській протоці в листопаді 2018-го. «Як посміли?! Ідіоти при владі! Кіберспорт внєпалітікі! Це все політики нас посорілі, простим людям це не треба!».
"
«Українець і росіянин щасливо обіймаються після спільної перемоги. Тому що звичайним людям оця вся ваша політика не важлива!»

Вважаю, що ваша аполітичність і ваше толерування росіян є, без перебільшення, руйнівними для майбутнього нашої країни.

Вашим уболівальникам не вистачає усвідомлення того, що якби події буремного літа 2014-го склалися трохи інакше і розгорілася повномасштабна війна — не виключено, що кияни на підступах до свого міста відстрілювалися б від умовного " Павла «9pasha» Хвастунова, якого загребли у Збройні сили РФ і відправили «звільняти Україну від бандерівців». Так само, як під час Чеченських війн найзвичайнісіньких молодих чоловіків одразу після призову привозили на місце і показували: «ворог — он у тому напрямку! Виконувати поставлене завдання!». І вони слухняно звільняли Чечню від чеченців.

Цікаво, яка кількість російських військовослужбовців і сепаратистів, що цікавляться кіберспортом, уболівають за «СНД-команду NaVi» і вважають її «своєю»? А що? Судячи зі складів, мають повне право.

І якби справа була тільки у методах підбору гравців…

Може, хтось і забув, але влітку 2016 року організація Natus Vincere уклала угоду з російським кіберспортивним холдингом ESforse Holding і продала йому частку в активах та медіаправа за 10 млн доларів.

ESforse Holding — спільне творіння Олександра Кохановського та російського бізнесмена Антона Черепєннікова, власника найбагатшої та найвідомішої кіберспортивної організації Росії «Virtus.pro». Проектом зацікавився російський олігарх Алішер Усманов, який інвестував у Virtus.pro 100 млн доларів, за які і були придбані медіаправа та право на продаж реклами клубу Natus Vincere. Але не тільки.

Далі на гроші Усманова ESforce у Москві організовує перший міжнародний кіберспортивний турнір EPICENTER, який віднині проходить двічі на рік. Вкладають 10 млн доларів і будують першу в Росії кіберспортивну арену Yota Arena. Основні медіа-події, пов’язані з кіберспортом на «пострадянському просторі», починають братися під крило ESforce.

Наприкінці 2017 року Кохановський повернув собі права на медійку NaVi і вийшов із холдингу. Що добре. Але.

Продаватися росіянам, з власної волі давати їм владу над собою 2016 року — це треба бути ще тими малоросами.

Того ж таки 2016-го, тобто на третьому році оборонної війни, раптово виявити, що росіяни після «покупки» будуть вбудовувати тебе в їхню систему і домінувати — це, звичайно, свідчить про небачену мудрість і адекватне світосприйняття.

Не знаю як вам, а мені після згадки про Алішера Усманова цитата: «Перемогу в аукціоні за готель “Дніпро” отримали не російські олігархи, а українські айтішники» — заграла новими, яскравішими барвами.

''

 

Висновок

Представники кіберспорту в Україні безнадійно хворі на інфантилізм і малоросійство. Поверніться на початок статті і подивіться ще раз на національні склади команд. Ви бачите там українську організацію? І я не бачу.

Natus Vincere «законсервувалися» у статус-кво 2012 року. Вони пропустили 8 років життя країни, яку «презентують у світі кіберспорту». Найважливіших, визначальних років цієї держави, наповнених кривавою боротьбою, численними особистими трагедіями і тектонічними змінами у світогляді. Усе це вони пропустили.

Відверто кажучи, я не бачу особливої різниці між Natus Vincere й українськими артистами, що між Росією й Україною зробили вибір на користь більших грошей (тобто РФ). NaVi — це умовна Світлана Лобода, що не змогла пересилити свою любов до гастролей у Росії, відвідувань окупованого Криму та статуеток «Золотой грамофон».

Звісно, все пізнається у порівнянні. Напевно, те, що готель «Дніпро» купили NaVi — це краще, ніж якби його купив напряму Усманов. Напевно, це краще, ніж якби готель знову переробили на казино, як це було в 1990-х. Напевно, добре, що кіберспорт в Україні (хай і не дуже український) отримає видимість і розголос у вигляді майданчика в серці столиці.

Однак ми тут, в «Ігровимірі», щиро сподіваємось, що рано чи пізно в Україні з’явиться своя успішна, потужна і відома кіберспортивна організація, яка не цуратиметься своєї країни, даватиме дорогу саме українським кіберспортсменам, які живуть в Україні, і за яку нам усім не соромно буде вболівати.

Колись.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...