Криптовалюти: фінансування тероризму на окупованих територіях України та Молдови

Як майданчик для майнінгу терористи пропонують використовувати площі закинутих підприємств на території окупованих областей, бо тут є інфраструктура для трифазного струму, до якого можна під’єднати великі контейнери з майнінговими системами. Одна із придатних локацій — Український науково-дослідний інститут вибухозахищеного і рудникового електрообладнання, розташований у Донецьку.

Обмінники та холодні гаманці

За даними Служби безпеки України, саме переказ криптовалют на електронні гаманці невідомих людей є одним із каналів фінансування «ЛДНР». Якби ми вирішили спробувати себе в ролі спонсора терористів, то здивувалися б, наскільки легко можна залишитися непоміченим для правоохоронців.

Наприклад, щоб створити електронний гаманець для купівлі криптовалюти Monero (яку вважають однією із найбільш анонімних), потрібно лишень скачати програму на комп’ютер або мобільний телефон. Під час реєстрації не потрібно вводити своє справжнє ім’я, номер телефону або електронну пошту.

Надіслати будь-яку суму іншому користувачеві можна за лічені секунди. Для цього потрібно лише знати його «адресу» — багатозначний код, який програма створює автоматично для кожного користувача.

Вже за мить на окупованій території допомогти перетворити віртуальні монеро на готівку для терористів готовий житель Донецька Андрій Андрєєв. Обмін, купівля та виведення електронних валют — це його бізнес. Чоловік отримує 3% від суми переказу.

«Офіс компанії розташований у Донецьку, Калінінський район. Працюємо з 8:00 ранку. Анонімність гарантуємо», — запевняє Андрєєв.

І справді, як би не старалися правоохоронці, вони не дізнаються, хто і на чий рахунок щойно перевів кошти.

Інформацію про Андрія я знайшла у російській соцмережі «ВКонтакте» — там у спеціалізованій групі на дошці оголошень дуже багато пропозицій від місцевих компаній.

Але подібні офіси працюють не лише на окупованих територіях та в анексованому Криму, а й на всій території України. Наприклад, київська компанія Binance має офіс у центрі Києва — на вулиці Антоновича, 45.

«Виведення коштів від моменту початку нашої співпраці займе хвилин 20. Монеро швидко ходять. На вході в офіс обмінника Buy запитайте Артема +280989505605, — пояснює мені алгоритм дій менеджер компанії у Telegram-чаті. — Для отримання виплати потрібно надати код із п’ять цифр, який клієнт отримує після угоди, а також мати при собі номер телефону або Telegram-контакт, із якого він зв’язується з нами».

Так само перетворити електронні гроші на готівку можна і в Харкові: «Наш ресурс допомагає купити криптовалюту за готівку, продати криптовалюту й обміняти її на готівку (UAH, EUR, USD). Конфіденційність наших клієнтів гарантуємо», — стверджують на сайті компанії CryptoEx.

Водночас більшість обмінників не мають яскравих сайтів та вивісок зі своїми адресами. Київський підприємець Богдан намагається «не світити» свої реальні доходи перед податковою службою, а тому регулярно працює з клієнтами через віртуальні валюти. І отримує готівку в офісах, які звичайний перехожий ніколи не помітить.

«Я знаю три офіси на районі, які заробляють, обмінюючи криптовалюту на реальні гроші, — розповідає він. — Це навіть не звичайні обмінники з табличками — про них загалом ніхто не знає, вони розташовані в приміщеннях звичайних квартир у багатоповерхівках. У них є клієнти, які хочуть безпечно проводити такі операції. У закритих офісах зазвичай міняють великі суми. Ти кидаєш їм біткоїн, платиш 2% комісії, а вони видають тобі долари, а іншій людині за таку ж комісію — біткоїни».

Час від часу СБУ затримує власників таких криптообмінників, бо вони брали участь у схемах фінансування тероризму на Донбасі. Наприклад, свого часу правоохоронці звинуватили в незаконній діяльності власників обмінних пунктів «casherbox.com» та «minertech.org», які займалися конвертацією електронних валют в інтересах терористичної організації «ДНР». Справи вже лежать у суді, але обидва сайти продовжують працювати.

Не бажаючи потрапити в поле зору правоохоронців, деякі компанії намагаються перестрахуватися, а тому взагалі не мають офісів і доставляють готівку кур’єром.

«Після оплати ми зв’яжемося з Вами в Telegram, дамо пароль для отримання готівкових коштів, — розповідає про схему перетворення віртуальних криптовалют на готівку консультант сайту mychanger.biz Михайло. — А також партнер, який буде здійснювати видачу готівки, особисто зв’яжеться з одержувачем, щоб скоординувати адресу й час видачі готівкових коштів. Приїжджаєте за адресою, називаєте пароль, отримуєте готівку».

«Десять років тому анонімністю вважали передачу грошей готівкою. А тепер є криптовалюта, яку можна в необмеженому обсязі роками зберігати на крихітній флешці, — розповідає нам деталі прихованих платежів слідчий Служби безпеки України Андрій А. — Це так звані холодні гаманці: ти туди закинув гроші, і вони там лежать, не можуть нікуди подітися. Але один нюанс: якщо флешка зламалась — твої гроші зникнуть».

Придбати таку флешку можна в будь-якому інтернет-магазині за 50–100 доларів. Поклавши її в сумку, можна непомітно перевозити із країни в країну колосальні суми. І, на відміну від банківських рахунків, ніхто не дізнається про власника цих коштів.

Впіймати на гарячому

Правоохоронці запевняють: цілковита анонімність під час користування криптовалютами — це поширений міф.

Приватні компанії створюють дедалі нові інструменти для відстеження віртуальних транзакцій.

«Наприклад, створений британцями сервіс Elliptic допомагає урядам країн відстежувати фінансування терористів біткойнами, — пояснює юрист Дмитро Никифоров. — Їхнє програмне забезпечення шукає інформацію щодо сумнівних трансакцій, аналізує судові реєстри різних країн, а потім намагається встановити із ними зв’язок у дарк-неті (анонімних інтернет-мережах на кшталт Тор або 12Р. — Ред.), шукаючи їхні сліди на маркетплейсах та криптобіржах. На виході правоохоронці отримують візуалізовану схему взаємодій користувача».

Подібними сервісами навчилися користуватися й українські правоохоронці. Так, за допомогою спеціалізованого сервісу Chainalysis харківські поліцейські встановили власників електронних гаманців, суми переказу та криптобіржу, через яку здійснювалися перекази.

Але навіть із такими новітніми інструментами виявити факти відмивання коштів дуже важко. Тому здебільшого правоохоронці не можуть затримати таких злочинців. В основному на гарячому попадаються початківці, які не шифрують власну IP-адресу (і залишають сліди в інтернеті) або залишають дописи на форумах, де вказують реквізити своїх гаманців (це полегшує завдання щодо ідентифікації особи).

Наприклад, СБУ знайшла рахунок для переказів криптовалют Bitcoin та Ethereum на підтримку терористичної організації «ДНР» у російській соцмережі «Одноклассники». А потім відстежували онлайн-перекази на користь цього гаманця — і таким чином виявили спонсорів терористів.

«Якщо терорист недбало комусь щось відправить, то це всі зірки на небі зійшлося. І тобі пощастило, — розповідає нам офіцер Служби безпеки України Олександр, який займається розкриттям злочинів, пов’язаних із фінансуванням тероризму. — Терористи дуже грамотні. Вони все систематизують, щоб усе було непомітно. Якщо я захочу перевести в "ДНР" 50 мільйонів доларів, то куплю собі на ринку за готівку вживаний телефон за 100 доларів, знайду локацію, в якій немає камер спостережень, і зайду у свій електронний гаманець через прихований VPN. Відстежити цей платіж нереально».

За словами економічного радника президента Молдови Веачеслава Негрути, віртуальні платформи стали новими формулами відмивання грошей.

«Усі ці об’єкти розташовані в регіонах, де не діє жодне внутрішнє чи міжнародне право. Придністров’я — це така територія, де є вакуум законодавства, яке застосовується відповідно до міжнародних вимог. Те саме стосується певних регіонів України, де розташовані криптовалютні об’єкти», — зазначив експерт.

Поки що максимум, на що спроможні уряди країн — регулювати роботу криптовалютних бірж.

«Наприклад, Південна Корея зобов’язала операторів повідомляти про найбільші трансакції органам фінансового контролю для проведення перевірки походження коштів. На рівні європейських країн єдиного рішення поки що немає, зараз основна ставка — на розробки приватних вузькоспеціалізованих компаній», — констатує Дмитро Никифоров.

Сіра зона

Криптообмінник Buy називає себе «першим в Україні офіційним обмінним сервісом». Утім, держава взагалі «не бачить» жодних фінансових операцій, які відбуваються за його дверима. Формально займатися продажем та майнінгом криптовалют не заборонено, але й не дозволено. Бо закону, який регулює ринок віртуальних активів, ще не існує — в Україні немає жодної зареєстрованої компанії, яка займається цими операціями.

«Оскільки відсутнє правове поле для ринку віртуальних активів — фізичні та юридичні особи, що здійснюють діяльність, пов’язану з обміном, переказом, зберіганням та адмініструванням віртуальних активів, не перебувають у законодавчому полі України», — пояснили нам у Міністерстві цифрової трансформації України.

Обіг віртуальних активів в Україні залишається «сірою зоною» для правоохоронців. «Держфінмоніторинг не здійснює перевірки юридичних осіб, які є постачальниками послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів», — підтвердив нам перший заступник голови Державної служби фінансового моніторингу служби України Ігор Гаєвський.

А Національний банк України порівняв криптовалюту Bitcoin із грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися на території України як засіб платежу.

Така правова ситуація виглядає щонайменше дивно, адже 2020 року українці виявилися найактивнішими користувачами криптовалют у світі.

«Україна посідає перші позиції у світовій криптоспільноті, входить до країн-лідерів із розвитку криптоекономіки та впровадження проєктів, заснованих на блокчейні, — коментує потребу створення законодавчого поля для криптовалют юристка Ольга Зінченко. — Крім того, розвиток ринку криптовалют стає дедалі більш затребуваним у сфері електронної комерції, фінансових інститутів, фінансових послуг, функціонування смарт-контрактів тощо. А тому ця сфера потребує належної регуляції нормами права. Це захистить громадян від можливого шахрайства і зловживання».

А поки що без жодного контролю держустанов в Україні криптовалюти використовують у схемах фінансування тероризму, шахрайства, економічних злочинах, торгівлі зброєю та наркотиками.

Керівник юридичної фірми «Барген» Дмитро Никифоров наголошує, що чиновникам також зручно використовувати крипту для отримання та маскування неправомірної вигоди. Та Верховна Рада України вже почала розглядати законопроєкт «Про віртуальні активи». Після короткого 16-хвилинного обговорення в сесійній залі його нарешті ухвалили у першому читанні на початку грудня 2020 року.

Невловимі мільярди

Поки українська влада бачить у криптовалютах небезпеку, Росія планує розвивати систему віртуальних активів на окупованих територіях, зокрема в анексованому Криму.

За словами представника президента Російської Федерації у Криму Георгія Мурадова, регіон уже розробляє інвестиційний фонд криптовалюти, який допоможе обійти європейські санкції та розв’яже проблему банківських обмежень.

«Ми готові допомогти Республіці Крим розвивати криптовалютну економіку, — заявив Мурадов. — У нас є онлайн-платформа для залучення інвесторів. Ми можемо токенізувати будь-який сектор економіки — інвестори зможуть придбати жетони кримських підприємств, а потім перепродати їх. Це буде дуже децентралізовано та забезпечить анонімність для інвесторів».

Бурхливий розвиток майнінгу у самопроголошеній «Придністровській народній республіці» стався, бо з 1999 року банківська система Придністров’я ізольована від міжнародної фінансової системи, адже Національний банк Молдови звинуватив «ПМР» у фінансуванні тероризму та відмиванні грошей.

Лише за офіційними даними, 2019 року так званий прем’єр-міністр «ПМР» Олександр Мартинов заклав у бюджет самопроголошеної «республіки» 15,5 млн доларів надходжень від майнінгу.

«Біткойни та інші криптовалюти можуть бути використані для подолання банківської блокади в Придністров’ї», — сказав президент Асоціації ІТ-компаній на східному березі Дністра Андрій Бабере в інтерв’ю місцевим ЗМІ.

На окупованих територіях Донецької та Луганської областей так звана влада також перейшла від розмов про розвиток криптобізнесу до активних дій.

2016 року перший заступник голови створеної Росією квазідержави «ДНР» Олексій Муратов заснував у Москві рух «Змінимо світ разом» (CWT), мета якого — «задоволення інтересів осіб під час реалізації своїх економічних і особистих прав, пов’язаних із крипто-проектами».

Ще через рік Муратов заснував свою криптовалюту — Prizm і випустив у вільний обіг 6 млрд монет. Хоча зараз вартість однієї монети низька (приблизно 0,0045 долара), засновники CWT запевняють, що «нині ведеться величезна організаційна і технічна робота зі становлення та розвитку глобальної централізованої інфраструктури для Prizm».

«В Олексія Муратова є мрія зробити з Донецька центр блокчейн-технологій, де перебуватимуть майнери, трейдери, — розповідає регіональний директор CWT у Європі Михайло Глухов. — Олексій уже веде переговори про співпрацю з багатьма антиглобалістичними організаціями: партія «Феншуй» в Ірландії (мабуть, він мав на увазі партію «Шинн Фейн». — Ред.), Комуністична партія в Індії. Тобто Донецьк він хоче зробити островом свободи XXI століття, де багато ідейних організацій могли б об’єднатися і створити платформу. І на ній вести роботу з просування цих ідей».

Свої слова Муратов підкріплює діями. Попри те, що дефіциту електроенергії на Донбасі немає, 2020 року терористи вклали 13,5 млн доларів на відновлення енергоблоку №8 Старобешевської теплоелектростанції, яку «ДНР» «націоналізувала» 2015 року. Наші джерела в правоохоронних органах Донецької області зазначають, що потужності електростанції планують використовувати не так для експорту в Російську Федерацію, як для майбутніх майнінгових ферм.

Як майданчик для майнінгу терористи пропонують використовувати площі закинутих підприємств на території окупованих областей, бо тут є інфраструктура для трифазного струму, до якого можна під’єднати великі контейнери з майнінговими системами. Одна із придатних локацій — Український науково-дослідний інститут вибухозахищеного і рудникового електрообладнання, розташований у Донецьку.

Такий план розвитку — копія придністровського сценарію. Наприклад, завод скловиробів «Тірсекло» у Тирасполі перетворився на імпортера майнінгового обладнання. У січні 2018 року завод придбав у російського керівництва офшорної китайської компанії Goweb International Ltd майнінгове обладнання на суму майже 8,7 млн доларів.

Розвиток майнінгових ферм у Придністров’ї уже став вигідним бізнесом, особливо для компаній, що спеціалізуються на електромонтажах. Наприклад, MegaElektroMontaj розширила своє поле діяльності, і тепер не тільки займається прокладенням високовольтної проводки, а й продає майнінгове обладнання за кордон. І байдуже, що Митна служба Молдови порушила кримінальну справу через спроби такої торгівлі.

Вигідний бізнес

Видобуток криптовалют у Придністров’ї легалізували 2018 року. Написати профільний закон допоміг посол «Російської спілки підприємців» Ігор Чайка, який за сумісництвом є сином ексгенпрокурора Російської Федерації.

Після ухвалення «Закону про розвиток інформаційних технологій» Чайка заявив, що «п’ять-шість російських інвесторів висловили зацікавленість у цьому проєкті».

Точна вартість інвестицій «Чайки» в Придністров’я невідома, але за останні роки тут майнінг став однією з галузей економіки.

Але бум майнінгу у Придністров’ї має не лише політичну, а й економічну причину — тут електроенергія в чотири рази дешевша, ніж на решті території Молдови. Електроенергія виробляється на Молдавській ДРЕС, яка працює на безкоштовному російському газі.

Для «майнінгових інвесторів» так звана влада «ПМР» створила райські умови: дала додаткову 40%-у знижку на електроенергію і звільнила від сплати податків за імпорт обладнання. Тож не дивно, що за останні три роки в ПМР споживання електроенергії зросло на 20%.

І, за словами голови Інвестиційного агентства з «ПМР» Андрія Бетанова, запас енергії — величезний.

У Придністров’ї 30-річний Роман Лютенко розміщує оголошення в російських соцмережах «Одноклассники» та «ВКонтакте» і пропонує орендувати місце для майнінг-ферм у Тирасполі в так званому «майнінг-готелі». Ми звернулися сюди, прикинувшись іноземним інвестором.

«Щоб розуміти, чи варто це починати, я хочу знати обсяг інвестиції... Якщо нам зателефонує клієнт, у якого є лише 10 тис. доларів, то немає сенсу починати з ним бізнес», — сказав менеджер «майнінг-готелю» Роман наприкінці розмови і додав, що це цікаво лише «багатим інвесторам».

Якщо в інвестора достатньо грошей, Роман пропонує всі умови для майнінгу: від встановлення обладнання та під’єднання електроенергії до забезпечення охорони гірничого майданчика за допомогою відеокамер і «охорони із собаками».

На питання про те, хто такі іноземні інвестори у придністровську майнінгову промисловість, очільник Тираспольського агентства інвестицій Андрій Бетанов відповів, що «вони з Німеччини». Воно й не дивно, адже в Німеччині криптовалюти — легальні. А тому отримані під час майнінгу в Придністров’ї біткоіни можна без проблем обміняти на готівку в німецькому банку.

Саме німецька компанія Tirasel продавала майнінгове обладнання найбільшій телекомунікаційній компанії Придністров’я — «Интерднестрком».

Власник Tirasel — Андрій Райх — одночасно є співвласником німецького «монстра» у сфері російського інтернет-телебачення Katrina TV та придністровської компанії ТОВ «Национальная сеть», яка частково належить головному російському медіахолдингу «Национальная медиагруппа».

Бізнес-партнерами Андрія Райха в компанії Katrina TV є головні придністровські олігархи, які й контролюють сферу майнінгу в «ПМР» — Ілля Казмали та Віктор Гушан. Ці ж олігархи володіють компанією «Интерднестрком».

Андрій Райх проігнорував наші запитання про криптовалютний бізнес у Придністров’ї, надіслані йому електронною поштою.

Квартирний майнінг

Ціна на електроенергію в окупованих районах Донбасу також у 1,7 разу дешевша, ніж на підконтрольній Україні території. При цьому тут містяться шість ТЕЦ, які сумарно виробляють щороку 3000 мегават електроенергії. Для потреб населення використовується приблизно 800 мегават. Це означає, що 2200 мегават електроенергії можна використовувати для роботи криптоферм — можливості для майнерів колосальні.

Поки що ж місцеві жителі користуються дешевою електроенергією і майнять у себе вдома. На місцевих форумах користувачі відкрито купують та продають обладнання для майнінгу на території окупованих районів Донецької та Луганської областей. Утім, придбати комплектуючі для так званих криптоферм можна і в тутешніх магазинах електроніки.

«Майнінг-ферма — це комп’ютер із підключеними до нього відеокартами. Стандартна домашня ферма включає в себе від 4 до 6 відеокарт. За допомогою спеціальної програми ферма віддає свою потужність на користь системи Блокчейн, яка і створює вибрану вами криптовалюту», — пояснює мені продавець в онлайн-магазині Донецька, який я знайшла в російській мережі «ВКонтакте».

38-річний Андрій живе у звичайній квартирі у Донецьку. Залишившись без роботи, він вирішив спробувати заробляти, власноруч зібравши невеличку майнінгову ферму у своїй спальні. Ферма шумить через роботу охолоджувальних вентиляторів, але майнер переконує, що вже звик до такого дискомфорту.

«Я підрахував — щоб заробляти тисячу доларів на місяць, потрібно мати 12 айсиків, — розповідає Андрій.— Враховуючи середню вартість одного вживаного ʺайсикаʺ (100–250 доларів), для досягнення моєї мети треба спочатку інвестувати в ферму 250x12=3000 доларів. Таких грошей у мене на початку не було. Тому я вирішив купувати ʺайсикиʺ поступово. З урахуванням витрат на електроенергію та інтернет, зараз я заробляю приблизно 300 доларів за місяць — на основні потреби у Донецьку навіть цієї суми вистачає».

---

Матеріал реалізовано в межах проєкту «IJ meets IT» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Текст: Любов Величко (Україна), Іван Гулька (Молдова), Маделін Некшуту (Румунія), Васілій Попов (Російська Федерація).