Перейти до основного вмісту

Медведчук не надеркачив?

Деркач показав Медведчуку, як це – реально бути агентом.

Баканову показали на вихід із СБУ як структури. Замість цього, вже колишнього керівника, на пост заходить виконувач обов’язків – генерал Малюк. Здавалося б, що ж тут найважливіше?

Те, що передувало його призначенню. Якщо хтось раптом забув – арешт голови Кримського управління СБУ Олега Кулініча. Малюк, поміж усім, брав участь безпосередньо в процедурі арешту: такий собі символічний пролог.

Далі домалювати можна що завгодно. Зачищення в лавах СБУ. Перевірку та потрясіння одразу для керівництва Служби Божої. Саме це Зеленський запускає своїми указами.

Кулініч – він же кадр особливий. Цікавий не тільки тим, що навчався в Академії Міністерства безпеки РФ. Авжеж, учився. Якраз із 1989 по 1994 рік, було діло. Авжеж, водночас там тусив Андрій Деркач – наша майбутня проблема.

А ще містер Кулініч був віце-президентом «Енергоатому», саме поки його очолював той самий Деркач. Як ви зрозуміли, до мережі останнього Олег був вельми лояльним.

Похвалюсь. 2020 року я був єдиний, хто звернув увагу на факт співпраці Кулініча (його саме пхали в Кримське управління СБУ) із Деркачем. І підкреслив, що така співпраця велась не «дарма – за коморою», а в найвищих ешелонах «Енергоатому». Як бачите, мої слова явно чогось варті.

Ще тоді розумів, що продовження історії не забариться. Тільки не впорався з одним завданням – правильно передбачити масштаб.

Рівненська АЕС, тримайся. Битва за тебе триває.

Це було надзвичайно гучно. Поки Кулініч міряв кайданки, в суспільстві доволі чітко прозвучало питання «Хто здав Херсон?». І це в той самий час, коли хтось здав росіянам АЕС в Енергодарі. Раптом забули – там теж люди Деркача попрацювали.

Додайте сюди загибель проросійського екс-нардепа Жванії. Під Енергодаром помер, до речі. І теж породив масу питань щодо російського контроля над АЕС.

Звісно, Жванія й за життя не відмовляв Деркачу в парі-трійці спільних кампаній.

Вертикаль впливу вусатого масовика-вигадника, як і наближених до нього персон, зіграла пряму роль у захопленні окупантами контролю над нашими територіями. Без сітки лоялістів на місцях жодна Херсонщина росіянам не наснилася б. Жодні АЕС не відчинили б свої двері. Немає місцевої агентури – немає легких перемог. Усе з боєм.

''

''

Ось усі вже знають, що херсонський колаборант Сальдо – мудак рідкісний. А знаєте, хто він ще? Однопартієць Деркача з «Нашого краю» у свій час. Ой, як незручно!

Щойно прийшла орда, Сальдо демонстративно став не рядовим «колобком», а одним із ключових (якщо не взагалі головним) російським агентом на окупованих територіях. Як-то кажуть, робіть висновки. Не бійтесь поспішати – вже запізнились.

Останні роки возвели Медведчука в ранг повноцінної ікони агентури РФ в Україні. Щоправда, його підопічні чомусь не спромоглись на успіхи навіть середньої руки в допомозі окупантам на найвищих рівнях. Бойовики Ківи ставали російськими диверсантами, та інфраструктуру мсьє Медведьє створити не зумів.

Те ж саме з рядовими шістками на кшталт Шарія та його партії. Їхня роль зрозуміла. Просто вона не настільки видатна, особливо з конкурентами типу Деркача.

Якісь дрібні закладки. Диверсанти, що регулярно здобувають премію Дарвіна. Художники з малювання міток, наводчики для російських обстрілів – куди не глянь, знайдеш лише маргіналів на найнижчому рівні не найліпшої у світі системи.

На відміну від зрадників у СБУ та енергетичних структурах, вони не мали шансів допомогти окупантам так сильно. А ось Деркач і його люди – так, змогли.

Хорошо, когда есть чем козырять

Реальні агенти високого польоту зуміли вплинути на перехід під контроль окупантів цілих областей. Поки в Сумській області вистачало російських загарбників – політики з орбіти Деркача з ними доволі лояльно спілкувались.

Знаєте, мені вже незручно ставити Медведчука на перший план. Він – частина пазла, та зовсім не його автор чи збирач. Навіть більше, роль кума Путіна виявилась дещо іншою. Як бачите, поки ми тріщали наперебій про його бізнес та інші справи – Деркач будував реальну агентурну мережу, і впорався із цим набагато ефективніше.

А варто було про цю людину трубити ще 2019 року. Пручатись і заважати кожному призначенню, якщо воно вигідне цьому кадру. Тоді нам не довелося б рахувати збитки, завдані нашій державі його руками, три роки по тому.

Всі ці контури проступали дуже давно. Давайте без фраз, що всім нашим бідам можна було запобігти. Не запобігли? Отже, завадили деякі фактори.

За щасливе майбутнє ми всі платимо кров’ю. З відсотками.

Як і за помилки минулого.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.