Зманіпулювати за 9 годин: Вадим Рабінович дає майстер-клас

20 листопада народний депутат від партії «ОПЗЖ» Вадим Рабінович влаштував телемарафон, який транслювали одразу три канали його однопартійця Тараса Козака — ZIK, NewsOne та 112.

У 9-годинному телемарафоні Вадима Рабіновича ми виділили 47 фактологічних цитат. Із них правдивими виявились тільки дві. Отже, Рабінович брехав або маніпулював у середньому кожні 12 хвилин.

Для порівняння, у 14-годинному прес-марафоні Володимира Зеленського ми змогли виділити 14 фактологічних цитат, з яких 6 були правдивими, а решта — неправда, маніпуляція або перебільшення.

Рабінович коментував усе, що тільки можливо: бюджет, медичну реформу, газ, діяльність уряду, пенсії й навіть авіаперевезення. Деякі тези Рабіновича не змінюються вже два роки поспіль. Наприклад, про те, що кожен українець, навіть немовля, винен МВФ $10 тис. Або про те, що газу власного видобутку достатньо для потреб населення і газ імпортувати не потрібно.

За 9 годин Рабінович повторювався, наприклад, декілька разів казав про обмеження на купівлю землі в Україні та інших країнах та вимоги МВФ. При цьому він плутався у даних і щоразу називав їх неправильно.

Перевірку усіх цитат можна подивитись тут. У статті – перевірка найбільш характерних для риторики Рабіновича висловлювань.

Станом на 30.09.2019 року борг України перед МВФ становив $11,17 млрд. Населення на 1.09 — 41,9 млн. Тобто на одного українця припадає близько $270.

З нинішнього складу КМУ міністрами уряду Гройсмана були лише Оксана Маркарова та Арсен Аваков. Це лише 11% уряду Гончарука.

Навіть якщо розширити визначення «працювали» на усіх, хто перебував на державній службі у період, коли Гройсман був прем’єром (2016-2019), то навіть тоді це буде 61%.

У 2015 році Вадим Рабінович зареєстрував проект закону «про скасування пільг та привілеїв» для держслужбовців. Втім, за цим проектом не зарплата, а пенсія не повинна перевищувати прожитковий мінімум. І не в 5, а в 10 разів. Але оскільки він був зареєстрований у VIII скликанні парламенту, то депутати IX скликання не можуть його розглянути. Серед проектів законів, зареєстрованих на сесіях IX скликання, на момент перевірки аналогічного документу немає.

Рабінович намагається звинуватити владу в тому, що в Україні негативне сальдо торговельного балансу — різниця імпортом та експортом. Але ані уряд, ні парламент, ані президент не «вганяв країну у мінус $7 млрд».

Від’ємне сальдо означає, що в Україну більше імпортується товарів, аніж експортується з країни. До того ж, в Україні майже завжди було від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Винятки — 2015 та 2000-2004 рр.

Щодо зовнішніх запозичень. Кредити, які бере держава Україна, не покривають різницю між імпортом та експортом. Запозичені кошти використовуються для поповнення золотовалютних резервів і покриття дефіциту бюджету.

На 2020 рік справді закладено менше коштів на субсидії — 47,6 млрд грн порівняно з 55,1 млрд грн у 2019 році.

Але це не означає зменшення кількості самих субсидій. У 2020 році заплановане реальне (без урахування рівня інфляції) зростання мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, а також індексація пенсій. Відтак кількість субсидій може залишитися такою самою, але зменшаться суми компенсацій, адже в отримувачів буде більше коштів.

Крім того, з року в рік частина коштів запланованих на різні типу субсидій повертається до держбюджету. Наприклад, за даними державної казначейської служби у січні-вересні 2019 року виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі була здійснена в обсязі 15,2 млрд грн із запланованих 18,7 млрд грн. Це пояснюється тим, що з оновленими в минулі періоди критеріями субсидантів їх виявилось менше, ніж очікувалося, адже ще з 2018 року підвищується адресність надання субсидій та змінюється умови їх надання. Це робиться для скорочення махінацій та схем з отриманням субсидій.

Обмеження у Польщі та Угорщині 500 га та 300 га відповідно. У Румунії — 200 га. Та, згідно з проектом закону, ухваленим у першому читанні, сукупна площа с/г земель не може перевищувати 0,5% усіх с/г земель — це приблизно 213 тис. га.

Маніпуляція полягає в тому, що існують й інші обмеження, наприклад, не більше 8% земель сільськогосподарського призначення області або АР Крим та не більше 35% таких земель в ОТГ. Наприклад, площа найбільшої ОТГ — 2010,9 кв. км. Тоді обмеження на купівлю землі у межах цієї ОТГ буде 703,82 кв. км, або 70,4 тис. га. Для решти ОТГ це обмеження буде ще меншим.

До того ж, обмеження діють не «в одні руки», а з урахуванням пов’язаних фізичних або юридичних осіб, створених за законодавством України.

По-перше, площа Києва в адміністративних межах становить 83 тисячі 558 га (ст. 4). По-друге, у проекті закону про обіг земель йдеться тільки про продаж земель сільськогосподарського призначення, які становлять близько 20% від усієї площі Києва — 16,7 тисяч га (ст. 26). По-третє, тротуари та місця загального призначення у містах не є і не можуть бути сільськогосподарськими землями.

Якби проводився референдум щодо продажу с/г земель в Україні, то 72% українців проголосували б проти, йдеться в спільному опитуванні КМІС, Центру Разумкова та Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 19 жовтня — 2 листопада 2018 року.

За чинним Земельним кодексом України (ст. 121) українці мають право на безоплатну передачу їм землі державної або комунальної власності:

• для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;
• для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
• для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Тобто сумарно одна людина може отримати 2,48 га для особистого господарства та будівництва.

Втім, це фізично неможливо, адже населення України станом на 1 липня — 42 млн осіб.

Щоб дати кожному українцю хоча б 2 гектари землі, площа сільгоспземель має становити 84 млн га. Це більше за площу України (60,7 млн га) і вдвічі більше за площу сільгоспземель (42,7 млн га).

Також особа може претендувати на земельний пай для ведення фермерського господарства — розмір паю визначається як середній по району або ж по аналогічних господарствах району. В середньому по Україні ця площа 4 га, але залежно від регіону, де й визначається пайова площа, вона може варіюватися від 1,1 га до 8 га.

На медичну субвенцію у 2020 році справді передбачено на 41,1 млрд грн менше, аніж у 2019 році.

Втім, це скорочення субвенції є цілком логічним: з 2020 року заклади первинної медичної допомоги, які матимуть договір з НСЗУ, отримуватимуть фінансування від неї, також у 2020 році на фінансування від НСЗУ буде переходити і вторинна ланка. МОЗ очікує, що більшість закладів вже у квітні 2020 року перейдуть на модель фінансування «гроші ходять за пацієнтом», тобто отримуватимуть фінансування від НСЗУ.

Спікер має на увазі доходи від транзиту російського газу через Україну, який за чинним контрактом завершується до кінця 2019 року. Доходи від транзиту торік становили 72,3 млрд грн або приблизно 3 млрд доларів за курсом на період виступу спікера. Втім, про знищення «труби» чи вкладання грошей в її підтримку не йдеться — ця частина ГТС може використовуватися і для внутрішніх потреб України. Наприклад, аби отримувати природний газ від Словаччини чи Угорщини і транспортувати його в центральний, східний і південний регіони України — систему в такому напрямку вже тестували.

Розгляд резолюції про боротьбу з героїзацією нацизму вже кілька років поспіль відбувається з ініціативи Росії.

Цього року під час обговорення проекту резолюції у Третьому комітеті проти проголосували лише дві держави — США та Україна. Україна не підтримує цю резолюцію вже не вперше — наприклад, так було і в 2017 та 2018 роках.

До того ж, Україна не підтримує резолюцію не тому, що не засуджує фашизм. Свою позицію Україна пояснює відмовою РФ засуджувати сталінізм на рівні з нацизмом, а також ігноруванням Росією внеску інших держав у боротьбу з нацизмом.

Отже, спікер маніпулює, опускаючи частину важливої для розуміння контексту інформації.