Молодь та вибори: боротьба за кадри чи голоси?

Збільшення популярності соціальних мереж дало змогу значно омолодити склад виборців, за яких політичні сили ведуть боротьбу. Якщо раніше голосували середня та старша вікові групи, які постійно дивились телевізор і стежили за станом речей у країні, то вибори 2019 року сильно змінили цю картину. Передвиборчий штаб президента Зеленського продемонстрував, що працювати через Інтернет не тільки реально, а це ще й набагато ефективніше.

Тому зараз партії почали активно просувати ідею «нових облич». Уже, мабуть, не знайти народного депутата, який не веде активного політичного життя в соціальних мережах. Отримавши нині довіру молоді, кандидат може забезпечити собі електорат на багато років уперед. Та залучитись підтримкою саме молоді не так уже й просто.

Чому?

Це вже люди, які виросли в незалежній Україні. У них немає закладеного принципу «все, що сказали по телевізору — правда». Вони радше підтримають «не довіряти нікому», «всі брешуть».

Один із плюсів роботи, проведеної піар-командою Зеленського — молодь включилась у політичне життя країни. Головне, щоб тепер розчарування від того, що її обманули, не загнало її знову у стан повної байдужості.

«Слуги народу» так переживають за молодь, що навіть реп про це записують.

І ось уже наближаються місцеві вибори. Чи не молодіжне крило повинне виборювати підтримку партії серед молоді? Сьогодні це не тільки агітація, а й комунікація через соціальні мережі. То яка у партій із цим ситуація? І найголовніше — чи братиме партійна молодь участь у виборах за конкретні посади? Бо де як не на місцевих кувати молоде залізо.

«Слуги народу» тут немає, адже молодіжного крила у них також немає. Ба більше, спілкуючись із регіональними представниками, стає зрозуміло, що ще й досі немає чіткої структури основного крила. Охочі вступити в партію в різних областях України ніяк не можуть знайти керівників осередків. Тому так і не зрозуміло — це ще відбувається розбудова чи вже занепад партії?

(Для моніторингу брали Facebook, адже тут найбільша авдиторія тих, хто цікавиться політикою і відвідує вибори.)

ОПЗЖ

У соціальних мережах представлена дуже слабо. Інформацію про роботу молодіжного крила можна знайти хіба що на сайті. І здебільшого це волонтерська робота. Воно і не дивно, адже це в основному вікова категорія, яка віддає перевагу телевізору, по якому «завжди розкажуть правду».

Батьківщина

У соціальних мережах хоч і представлена, але неактивно. Здебільшого там поширюють привітання із днем народження. Але це, мабуть, просто затишшя перед виборами.

Голос

Окремого молодіжного крила в «Голосу» немає. Проте увесь цей проєкт виглядає як молодіжний. І до того ж непогано представлений у соціальних мережах. Зараз команді треба змінювати тактику і шукати нові ключі до сердець виборців, без Вакарчука. Якщо вони зможуть це зробити, то молода та середня вікові групи — саме їхній електорат.

Солідарна молодь

Молодіжне крило «Європейської Солідарності» за рівнем своєї підтримки та популярності поступається хіба що партії «Голос». Проте, зважаючи на те, наскільки велика вибудувана мережа по всій Україні, можливо, і не поступаються. Тим паче, що це крило не залежить від центрального апарату — «Солідарна молодь» вже давно веде своє власне політичне життя, збираючи навколо себе дедалі більшу команду.

Завойовує нових прихильників, готуючи потенційний резерв для майбутніх виборів. Адже молоді активісти вже зараз працюють і завойовують певний авторитет у місцевого виборця. І воно-то правильно, адже на місцях і повинні народжуватись нові політики, які зарекомендують себе ділом, а не бізнес-зв’язками.

Та головне питання ось у чому. Чи буде молодь представляти свої партії на виборах? Стануть політсили довіряти «крісла» молодим обличчям? Чи не перетворять партії свою молодь на агітаторів?

Можливо, варто хоч на місцях реально спробувати запустити програму «нових облич».