Росія, Україна, літаки. Бортовий номер forever

Попередня частина:

• Росія, Україна, літаки. Зброя для Лівії

«Збройні барони» сучасності вдаються до приховування своєї діяльності, зміни реєстрації повітряних суден та зміни компаній-операторів. Якщо така авіакомпанія-оператор підозрює, що привернула до себе занадто пильну увагу, то створюється нова компанія в новій юрисдикції і повторно орендує той же літак у власника.

Сам власник уникає потенційного внесення до санкційних списків, оскільки він здає повітряне судно в оренду без екіпажу, тобто всю відповідальність несе новостворена компанія-оператор, яка може бути в будь-який момент ліквідована.

Для демонстрації такої схеми експерти ООН наводять літак Іл-76ТД, яким раніше теж оперувала українська компанія «Європа Ейр» (бортовий номер: UR-CRQ, заводський номер: 1023414450). Він також належав офшорці Infinite Seal Inc.

Однак у разі кожної передачі літака іншому оператору бортовий номер змінювався, тому експерти ООН намагаються відслідковувати судна за заводськими (серійними) номерами. Це все одно, що відстежувати смартфон не за номером SIM-карти, яка в нього вставлена, а за номером IMEI.

Так, експерти виявили, що з 19 жовтня 2018 року цей літак був у лізингу компанії, зареєстрованої у Казахстані, під назвою AZee Air (бортовий UP-I7654). Із 4 травня 2020 року ним оперували українська «Флай Скай Ейрлайнс» (бортовий EX-76004) та її киргизька «сестра» Fly Sky Airlines Kyrgyz Republic. 1 жовтня 2020 року на сторінці FlySky у Facebook були розміщені (архів) фотографії завантаження цього літака. А вже 10 жовтня 2020 року, за даними експертів ООН, літак був викуплений компанією Leya LLC (Вірменія) та переданий компанії-оператору Atlantis European Airways LLC (EK-76074).

За час спостережень експертів ООН літак змінив кількох операторів і був зареєстрований у трьох різних національних авіаційних реєстрах. Таким чином, покарання оператора за незаконне використання безпосередньо цього повітряного судна нічого не дасть, оскільки воно не належить компанії і не може бути «заморожене» як актив. Справжній власник може здати його в лізинг іншому оператору, ліквідувавши оператора, який «попався».

Саме тому, на думку експертів, санкції необхідно застосовувати саме до літаків. Так само, як це застосовують до кораблів. На них повинні поширюватися примусові заходи зі зняття з реєстрації, заборони на посадку, заморожування активів тощо.

Експерти ООН намалювали спеціальну схему власності та оренди літака UR-CRQ, інформації про який, до речі, на сайті Державіаслужби України я так і не знайшов.

Цей же літак згадували у ГРУшному блозі «diana mihailova», але вже з бортовим номером UP-I7654. У блозі йшлося про те саме: нібито це український літак, який продовжує возити зброю до Лівії.

Як бачимо, ця схема не включає компанії «Європа Ейр», оскільки вона контролювала літак до того періоду, який вивчали експерти ООН. Натомість там є інша українська компанія-оператор ТОВ «Флай Скай Ейрлайнз» (ЄДРПОУ 43061957) та її «киргизька сестра» FlySky Airlines Kyrgyz Republic, які вже були фігурантами іншого мого розслідування про «вагнерівців».

Той самий пропагандист Рогаткін, знімаючи свій репортаж із ЦАР про доставку російської зброї до Бангі, випадково «засвітив» той самий Іл-76TD (EX-76003, заводський номер: 1033418596), який здійснював для російських спецслужб перекидання техніки та озброєння для «вагнерівців» у ЦАР.

Згідно з даними сервісу YouControl, ТОВ «Флай Скай Ейрлайнз» (43061957) зареєстроване 14 червня 2019 року та належить Олександру Сергійовичу Резніченку. Він також є власником ТОВ «СА-Карго» (38317168). YouControl також вказує контактний телефонний номер компанії «СА-Карго», який належить самому Резніченку — (097) 473-23-28. Мобільні сервіси GetContact та CallApp, через які я «пробив» цей номер, свідчать, що абоненти Резніченка записують його номер, вказуючи, що він є представником «Європа Ейр».

Крім того, французьке видання Africa Intelligence пише, що компанія «Флай Скай Ейрлайнз» частково успадкувала літаки, які раніше орендувала компанія «Європа Ейр». А разом із ними в нову компанію перейшли й авіатехніки та, можливо, пілоти. Іншими словами, це та сама компанія, тільки з новою назвою.

Російський сервіс Russian Planes пише про те, що принаймні чотири літаки Іл-76ТД із бортовими номерами UR-COE (заводський: 0093498974), UR-EAB (заводський: 1003403075), UR-BXS (заводський: 1023411368) та UR-CRN (заводський: 1023412399) були передані від компанії Europe Air до компанії Fly Sky Airlines. (Архівована копія сторінки.)

Ще один Іл-76ТД, той, який був згаданий у моєму попередньому розслідуванні про поставки російської зброї до ЦАР (бортовий номер: EX-76003, заводський: 1033418596), потрапив у керування до «Флай Скай Ейрлайнз» із рук іншої авіакомпанії — Azee Air (Казахстан), яка, за даними звіту Групи експертів ООН, виконувала вантажні рейси для доставки зброї бойовикам Халіфи Хафтара та «вагнерівцям».

За даними сервісу Russian Planes, коли цей літак перебував під контролем Azee Air, то мав бортовий номер UP-I7650. Тві-блогери також неодноразово помічали його на шляху з ОАЕ до Лівії.

Після того, як стало відомо, що літаки Azee Air здійснили майже 100 рейсів до Лівії, транспортуючи зброю силам Хафтара всупереч міжнародному ембарго, влада Казахстану скасувала ліцензію, видану цій компанії. Група експертів ООН зафіксувала всю хронологію участі цього судна у підтримці «повітряного мосту» для сил Хафтара.

«Українські» неукраїнські Іл-76ТД

Серед пів мільярда фактів, викладених у цьому та попередніх моїх розслідуваннях, дуже легко сховати російську брехню про «українські літаки». Тому підсумуймо, що нам удалося встановити.

Громадянська війна у Лівії триває з 2011 року. Євгеній Пригожин, власник та інвестор «групи Вагнера», зацікавився Африкою та її корисними копалинами 2017 року. А реалізувати конкретні проекти почав уже з 2018-го. Зокрема, брати участь у перемовинах високого рівня з Халіфою Хафтаром. Відтоді до Лівії і прибувають бойовики «групи Вагнера». 2019 року в Лівії затримали емісара Пригожина — Максима Шугалея.

Влітку 2019 року, коли ГРУшні онлайн-джерела дезінформації почали кампанію зі звинувачення України в порушенні міжнародного ембарго та торгівлі зброєю в Лівії, десятки літаків (зокрема, Іл-76ТД) уже здійснювали сотні рейсів, щоб підтримувати Халіфу Хафтара зброєю та бойовиками «Вагнера».

Наприкінці липня 2019 року турецькі «Байрактари» знищують два літаки, які, ймовірно, доставили вантаж силам Халіфи Хафтара. Виявилося, що суднами оперувала киянка Катерина Нефедова (1953 року народження), формальна власниця компанії «Європа Ейр». Літаки належали офшорній компанії з BVI — Infinite Seal Inc.

Менше ніж через два тижні бойовики Халіфи Хафтара (а, можливо, і «вагнерівці», що воюють на його боці) за допомогою безпілотників знищують літак, який доставив вантаж їхнім супротивникам — Уряду національної єдності.

Оператором цього разу є українська компанія «Скайавіатранс», а належать вони шотландській офшорці VOLARIS BUSINESS LP. Щоправда, в цьому випадку директорка «Скайавіатранс» Олена Малахова одночасно мала контроль і над українською, і над офшорною компаніями. Потім Малахова загадково гине в авіакатастрофі.

Ризикну висловити припущення про те, що друга атака на літак «Скайавіатрансу» в Місураті була своєрідною помстою з боку «вагнерівців» за знищення «Байрактарами» вантажів, що надходили силам Халіфи Хафтара. В цьому контексті смерть Малахової в авіакатастрофі під Тегераном виглядає ще більш загадково і тривожно.

Чиї ж літаки?

Хоч власників обох офшорних компаній установити і не вдалося, обидві вони «засвітилися» у відкритих джерелах, що дає змогу уявити собі характер їхньої діяльності.

Так, у березні 2016 року журналіст видання «Наші гроші» Юрій Ніколов повідомив, що частка проросійського «17-го каналу», створеного журналістом Жаном Новосельцевим, була продана офшорній компанії TIBERIA INVEST LLP. Ця офшорка отримала повний контроль над ТОВ «Медіа коммерс девелопмент» (39445418), яке, своєю чергою, володіло ТОВ «Інформаційне агентство “17 канал”» (39632439).

Ще через півроку український журналіст Богдан Буткевич написав у своєму профілі на Facebook, що TIBERIA INVEST LLP може бути пов’язана з офшоркою ZAGRANITSA INTERNATIONAL MEDIA GROUP, яка надає туристичні та медійні послуги.

Ви, звичайно, спитаєте, до чого тут наші літаки в Лівії? Справа в тому, що у компаній TIBERIA INVEST LLP (володіє проросійським «17-м каналом»), VOLARIS BUSINESS LP (володіла літаком, знищеним у Місураті) та ZAGRANITSA INTERNATIONAL MEDIA GROUP LLP (надає в Україні медійні послуги) одні й ті самі засновники.

Кожна із трьох офшорок має у складі своїх засновників ті самі дві компанії — Oloniya Limited та Warias Business LTD (компанії з такою назвою існують як у британській юрисдикції, так і у Белізі). Своєю чергою Oloniya LTD «засвітилася» ще й у історії з виведенням активів Олександра Януковича у готелі «Братислава».

Компанія Infinite Seal Inc., якій належать знищені турецькими «Байрактарами» в Ель-Джуфрі літаки, усе не так просто. Ймовірно, що, окрім здачі літаків в оренду, компанія нічим не займається та намагається не світитися. Та зв’язки з компаніями-операторами розкривають багато фактів.

Український «Центр дослідження Африки» на своїй сторінці у Facebook припустив, що Infinite Seal Inc. є лише фірмою-прокладкою, яка пов’язана з Veteran Avia LLC. Компанії з такою назвою зареєстровані у Вірменії, Греції, Індії, Пакистані, Великій Британії та навіть Україні.

За допомогою онлайн-сервісу «Архів Інтернету» вдалося побачити, яким був видалений сайт компанії — veteranavia.com, та що на ньому було написано до видалення.

Як виявилося, інформація «Центру дослідження Африки» підтверджується. На сайті компанія пропонує послуги вантажних авіаперевезень за допомогою трьох Boeing 747-200 та п’яти Іл-76. Керівником та власником є Джайдіп Мірчандані (Jaideep Mirchandani).

Через місяць після знищення літака «СкайАвіаТранс» у Місураті, журналісти російського медіа «Проект» спільно з колегами з центру «Досьє» та видання The Daily Beast опублікували розслідування про інтереси Євгенія Пригожина у Лівії. За їхніми словами, до серпня 2016 року засновником української компанії ТОВ «Європа Ейр», яке було зареєстровано в Україні 2013-го, був саме Джайдіп Мірчандані.

Однак на момент мого першого розслідування щодо літаків, які перевозять російське озброєння, інформація про Джайдіпа Мірчандані у сервісі YouControl була відсутня. У відомостях щодо «Європа Ейр» було вказано, що засновницею компанії аж до серпня 2019-го була Катерина Нефедова.

Оскільки сервіс YouControl регулярно оновлює свої дані з реєстрів Міністерства юстиції України, це може означати лише дві речі. Або російські журналісти у своєму розслідуванні опублікували неправильну інформацію. Або ж хтось навмисно підчистив дані про Джайдіпа Мірчандані в українських реєстрах, що є кримінальним злочином.

Російські журналісти також стверджують, що Мірчандані — засновник і виконавчий директор компанії Sky One з офісом в ОАЕ. Він народився в Індії, вчився на інженера в Баку і вільно володіє англійською та російською. А також мав авіабізнес у Британії та Росії.

2014 року США включили Мірчандані та членів його сім’ї, а також кілька його компаній у санкційні списки. За твердженням Вашингтона, родина Мірчандані була залучена в діяльність із підтримки сирійського режиму, а пов’язані з Мірчандані компанії доставляли «велику кількість російської валюти уряду Сирії». Серед компаній, зокрема, згадано і Veteran Avia LLC.

Крім Veteran Avia, під санкції потрапили Rayyan Air Pvt Ltd, Aerospace One S.A., Agneet Sky Limited, Aeolus FZE, Aerospace Company FZE, Aircon Beibars FZE.

2016 року Мірчандані був виключений із санкційного списку після подання апеляції, однак усі згадані компанії залишилися під обмеженнями.

На сайті компанії «Ветеран Авіа», якою володів Джайдіп Мірчандані, була розміщена інформація про п’ять літаків Іл-76ТД, що, ймовірно, належали Мірчандані.

Чотири з п’яти «ветеранських» Іл-76 опинилися в руках українських компаній «Європа Ейр» та «Флай Скай Ейрлайнз», які здійснювали за їх допомогою поставки зброї в інтересах російської розвідки та «вагнерівців»:

1. EK-76381, заводський номер 1033418596. 2014 року потрапив у власність Infinite Seal Inc. та був наданий у лізинг, спочатку Azee Air (Казахстан, UP-I7650), а потім «Флай Скай Ейрлайнз» (Україна, EX-76003).
2. EK-76787, заводський номер 0093495854. Переданий до «Космос – РКК “Энергия”». Знищений 2014 року.
3. EK-76812, заводський номер 1013407230. 2012 року був під контролем компанії Grixona (Молдова, ER-IAL). Із 2013 року — компанії «Ветеран» (Україна, UR-CMC), а пізніше, з 2014-го — «Європа Ейр». Був знищений у Ель-Джуфрі 26 липня 2019 року.
4. EK-76401, заводський номер 1023412399. Із 2013-го ним оперували молдовські компанії Grixona, Sky Prim Air, Oscar Jet під бортовим номером ER-IAZ. З травня 2018-го перебував під контролем «Європа Ейр» (UR-CRN), а потім «Флай Скай Ейрлайнз» (UR-FSC).
5. EK-76783, заводський номер 0093498974. У жовтні 2015 року переданий від Veteran Avia (Вірменія) компанії «Європа Ейр» (UR-COE).

Висновки

За даними медіа, внаслідок атаки на літаки в Ель-Джуфрі загинув український пілот Володимир Бухальський із Мелітополя, який раніше служив у 25-й бригаді транспортної авіації, а потім вийшов на пенсію.

2011 року він давав інтерв’ю українському виданню «Обозреватель» як командир екіпажу військового Іл-76. Евакуював українських громадян із Тріполі — тоді громадянська війна в цій країні тільки починалася.

Ймовірно, він був найнятий співробітниками компанії «Європа Ейр» для здійснення польотів у Лівію, у зв’язку з відсутністю роботи у нормальних українських компаніях.

Таким чином, не виключено, що український бойовий пілот став жертвою розгалуженої агентурної мережі російських спецслужб в Україні, яка не тільки підставляє міжнародний імідж України під постійні звинувачення в порушенні ембарго та незаконній торгівлі зброєю, а й тотально корумпує українські державні органи. А як інакше стерти з мін’юстівських реєстрів ім’я Мірчандані?

Служба безпеки України не тільки не попередила ці інциденти, а й не відреагувала ні на інформаційні атаки з боку медіа-мереж ГРУ, ні на продовження спокійної діяльності з перереєстрації компаній, які продовжують здійснювати повітряні перевезення зброї для «групи Вагнера» в Лівії, Сирії та у ЦАР.

Крім того, не дуже зрозуміло, з якої причини Сполучені Штати Америки 2016 року виключили Джайдіпа Мірчандані та його родичів із санкційних списків, якщо він завжди відверто і публічно заявляв, що погодиться доставляти будь-що будь-куди?

Відповідальність за смерть українського пілота лежить на тих, хто увесь цей час закривав очі на очевидні речі та неспростовні аргументи. І зовсім не секретні — їх удалося зібрати з відкритих джерел в одну велику статтю всього за декілька днів.

Сподобалось? Підтримайте редакцію!