Перейти до основного вмісту

Pandora Papers: офшорні схеми та економіка розвитку. Потоки

Наша влада насправді не шукає олігархів. Знаєте, як це зробити?

Інформаційне цунамі, спричинене публікаціями журналістів багатьох країн про офшорні оборудки політиків та чиновників, накрило й Україну. Саме з нашої держави найбільше політиків потрапило в оприлюднені секретні документи.

Понад те, сам президент України Зеленський став одним із головних персонажів скандалу в засобах масової інформації світу.

Але всі ці публікації, в тому числі фільм про офшорні оборудки Зеленського, який за перші три дні на YouTube подивилися більше мільйона глядачів, звертають увагу на юридичні, політичні і моральні аспекти.

З економічної точки зору на явище офшорних оборудок коментатори дивляться значно рідше, та й то виключно з фіскального боку, тобто з погляду втрат бюджету країни. Зовсім поза увагою залишається вплив офшорних оборудок на економічний розвиток країн, що особливо важливо для бідних країн, до яких зараз належить й Україна.

Сурвівалізм як ідеологія. І як основна мета народу

Фінансові операції між офшорними компаніями Коломойського та Зеленського є похідними від значно ширшого явища, яке зараз має загальну назву «незаконні фінансові потоки» (в англомовній літературі — illicit financial flows, IFF). Це поняття включає в себе будь-які переміщення грошей або капіталу з однієї країни до іншої, якщо кошти набуті, переведені або використані незаконним шляхом.

Приклади :

  • відмивання доходів від торгівлі наркотиками, людьми або зброєю;
  • виведення капіталу шляхом фальшування інвойсів;
  • переведення хабарів чиновникам і політикам на анонімні офшорні компанії;
  • фінансування терористичних організацій.

Юридично, мабуть, це не дуже точна назва, бо неправильно зазначена в інвойсі якість товару не розглядається у нас як кримінальний злочин.

На прикладі операцій між офшорними компаніями Коломойського та Зеленського з оплати виробництва телевізійних програм ми бачимо, що там обидві сторони операції перебувають за межами України і формально не мають стосунку до нашого законодавства.

Але тут треба розглядати не окремий платіж, а походження грошей, якими цей платіж був виконаний.

Якщо розглядати походження грошей офшорки Коломойського, то через ланцюг операцій, які завжди супроводжують IFF для заплутування слідів походження, ми побачимо господарську діяльність в Україні.

Ось тільки кілька прикладів діяльності групи Коломойського, Боголюбова і партнерів, наведених у ЗМІ:

  • «Приватбанк»: виведено з України від 5,5 мільярдів доларів (оцінка агентства «Кролл») до 10 мільярдів доларів (оцінка НАБУ).
  • Укрнафта перебуває під контролем Коломойського з 2003 року, хоча формально юридично контролюється державою. За 6 місяців 2015 року з Укрнафти вкрадено 15 мільярдів гривень («Дзеркало тижня», 2016, №10).
  • Феросплавний бізнес: за 2011 рік експорт феросплавів склав 770 мільйонів доларів на офшорні «прокладки», на яких залишилось приблизно 500 мільйонів доларів («Економічна правда», 2012, 15 лютого)

Всі ці мільярдні доходи накопичуються на рахунках офшорних компаній, а потім використовуються для купівлі нерухомості у США та Великий Британії, для купівлі телеканалів, телепрограм, інформаційних агенцій та інтернет-ресурсів, для того, щоб «порешать» всі проблеми в судах й органах державної влади.

Аналогічним чином накопичують і використовують кошти на офшорних рахунках усі українські олігархічні груп.

Як показує інформація з Pandora Papers, така практика використання офшорних компаній широко розповсюджена у світі, фінансові потоки вимірюються мільярдами та трильйонами доларів. Останніми роками ці потоки стали предметом дослідження кількох наукових організацій, найбільш відомою з яких є GFI (Global financial Integrity).

За оцінкою GFI, близько 80% незаконних фінансових потоків у світі відбувається через товарні операції. Прикладами таких товарних операцій є:

  • експорт товарів за заниженими цінами та інші способи фальшування інвойсів або підміна документів;
  • імпорт товарів за завищеними цінами (в Україні не розповсюджений, бо призводить до збільшення податків на імпорт, у нас поширений імпорт із розмитненням за фальшивими документами);
  • «чорний експорт» (вивіз товару без отримання оплати, в Україні поширений при експорті аграрної продукції).

Прикладами нетоварних операцій IFF є наступні:

  • оплата імпорту фіктивних послуг (найчастіше — консалтингових);
  • виплата фіктивного роялті закордонному власнику прав (право використання торгових марок);
  • купівля корпоративних прав у нерезидентів.

Першою авторитетною оцінкою незаконно виведеного капіталу з України можна вважати дослідження, виконане Global Financial Integrity в 2015 році. Доповідь мала назву «Незаконні фінансові потоки з країн, що розвиваються: 2004-2013».

Вона включала оцінку незаконного витоку капіталу зі 149 країн, в тому числі з України.

Саме після публікації цією доповіді сторінками друкованої преси та інтернет-сайтів пішла гуляти цифра 11 мільярдів доларів середніх річних втрат України (це становило 14-й результат серед 149 країн, які були досліджені). Цю цифру маємо вважати заниженою, бо дослідження Global Financial Integrity стосувалося тільки товарних операцій.

Якщо зауважити, що в цей період ВВП України коливався в межах від 60 до 180 мільярдів доларів, то вказані 11 мільярдів становили біля 10% ВВП, яких саме не вистачало для сталого швидкого зростання і прориву з бідності. Тобто якби цей капітал не був виведений в офшори, а інвестований в Україні, ми б мали рівень розвитку приблизно, як у поляків чи словаків.

Тому гасло «кінець епохи бідності» не можна втілити в життя, доки існують мільярдні витоки капіталу з України.

Далі буде

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.