Перейти до основного вмісту

Переможна ейфорія? Так починається будь-яка поразка

Наш автор. А співавтор – сержант армії США!

Попередження: через провал фронтальних атак та знищення маршових колон деякі Z-офіцери засвоять урок. Та неодмінно адаптують свою тактику бою до нових умов.

Українські військові лідери – на рівні командирів взводів, рот та батальйонів – повинні знати про таку ймовірність. Росіяни тепер не такі дурні. Хоча б тому, що українські воїни вже вбили більшість дурних.

Що це означає? Українське військове керівництво має бути готове мати справу з розумними суперниками, які ще залишилися.

На всіх рівнях військового управління пора терміново усвідомити: російські офіцери можуть бути такими ж розумними, як і молоді українські офіцери загалом. Чиста біологія. Всередині все однакове.

Єдина проблема окупантів полягає в тому, що їм зв’язали руки власні начальники. Ті використовують застарілу «совєцьку» тактику жорсткого централізованого управління. Та саме зараз вони засвоюють уроки невдач і будуть адаптуватися до нових умов якнайкраще. А шкода.

Сторона, яка вже отримала по шапці, зазвичай вчиться швидше за сторону, що перемагає. Не забуваємо. Це важливий принцип.

Командування має бути спроможним змінювати середовище, з яким стикаються орки. Технологічно це означає, що нашим військовим лідерам пора професійно та системно використовувати «Петлю Бойда» (OODA Loop) у прийнятті правильних рішень. Про це ми вже писали:

Ще одна військова легенда! Коли, як не зараз?

Якщо порівнювати ситуацію з 24 лютого, зрозуміло одне – тепер вороги дещо краще підготовлені. Вона починають спостерігати й орієнтуватися в тому, що роблять українські сили. Це означає, що вони прийматимуть все кращі та кращі рішення. Можуть діяти ефективніше на полі бою.

Так, ми працюємо над захистом держави. А орки пашуть так само наполегливо, аби подолати свої логістичні труднощі.

Пропозиції. Найкращий спосіб продовжувати перемагати – показати росіянам те, чого вони насправді очікують. Хлопці (звертаюсь до взводних та ротних командирів): зробіть так, ніби ви робите все те ж саме за шаблоном, що й робили раніше – введіть їх в оману.

Запропонуйте оркам щось комфортне лише на мить. Однак, миттєво змініть свої плани чи тактику у вирішальний момент бою.

Зробіть щось таке розумне і несподіване, щоб вони охрініли від раптової зміни обстановки і верніть їх назад – знову до циклу спостереження. Не дозволяйте їм оговтатись, щоб швидко приймати рішення і діяти. Знищуйте їх.

Вибивайте з колії, поки вони зависають саме в цьому моменті. Знищуйте, перш за все, найрозумніших серед ворогів.

Наприклад, якщо ви стійко утримуєте свої позиції – внесіть корективи. Та використовуйте ту ж тактику, що й Ганнібал у битві при Каннах, воюючи проти набагато чисельнішої армії консулів Луція Емілія Павла та Ґая Теренція Варрона.

Тобто дозвольте мраZоті просунутися у влаштовану пастку. Потім оточуйте їх. І знищуйте всіма засобами, що у вас є. Це ефективно спрацювало проти них у Грозному у 1995-му та працює зараз в Маріуполі у 2022-му. Якщо це буде успішним для вас – ще раз змініть свою тактику на іншу.

Не повторюйтесь. Просто утримуйте противника у стані тривалого відчаю.

Почему не закрывают небо? Есть версия. Жестокая, но практичная.

Як приклад: наші сили проникають в логістичні комунікації орків і влаштовують засідки вздовж колон. Накривають артою шляхи висування і підвозу вглибині військ противника. Деякі українські підрозділи діють послідовно і демонструють чудову горизонтальну взаємодію.

Ті, що знаходяться ближче до лінії зіткнення – спочатку влаштовують засідки на головні сили противника, а потім роблять це знову вглиб їх просування, взаємодіючи з іншими підрозділами.

Після завершення дій повертаються на свої позиції, Навіть просуваються вперед на тих ділянках, де це можливо.

Дії українських ССО вглибині військ противника вносять плутанину та руйнування управління орків, що викликані попередніми засідками. Це коли вони пробираються назад до своїх тилів. Українським військовим лідерам потрібна відмінна взаємодія, горизонтальні комунікації між командирами та фізично підготовлені солдати. Розумні солдати!

Саме такі воїни ніколи не дозволяють рашистам використовувати свою звичну тактику. Вони постійно, раптово змінюють середовище та обстановку. Звик до однієї? Вона в минулому, тримай другу та третю.

Видатний український військовий лідер – той, хто швидко вчиться. Той, хто спроможний зайняти командну посаду на два рівні вище, ніж він зараз займає. Не тільки на папері. На ділі. Це означає, що солдат, який вивчає уроки та набуває бойового досвіду повинен бути готовим взяти на себе командування взводом, а будь-який сержант – ротою.

Старший лейтенант, відповідно, має бути здатним та проявити волю прийняти командування батальйоном у момент сум’яття, хаосу або втрати управління. Або ж бути спроможним зайняти будь-яку посаду офіцера матеріально-технічного забезпечення батальйону. Чи офіцера штабу.

Вищезазначений ідеал дуже важко реалізувати. Однак це може допомогти в критичних ситуаціях. Якщо командири батальйонів будуть використовувати будь-які можливості, щоб вчити молодших офіцерів – точно.

Война закончится? Звучит странно, но есть один нюанс

Крім того, старші командири повинні вчитися комунікувати з молодшими лідерами. Бути здатними пояснити молоді, чому вони віддають саме такі накази, мають описувати тактику бою, яку вони планують вести. Все це максимально зрозуміло.

Те ж саме стосується й лейтенантів, які віддають накази своїм солдатам. Найперше їхнє вміння – пояснювати своїм людям, чому вони повинні це робити. Не в жарт. Не по приколу, а треба, і ось чому.

Це називається «навчальним моментом» лідера. Використовуйте будь-яку можливість, щоб забезпечити «навчальний момент», коли це можливо. Кожен український воїн повинен бути здатним взяти на себе командування вище на дві ланки за рівнем управління. Саме у цьому криється сутність військового лідерства і наших перемог.

Ейфорія тут зайва. Треба бути тими, завдяки кому хочеться її відчувати.

«Ми ніколи не упускали з виду той факт, що люди, особливо обдаровані командири, забезпечують успіх своїх підрозділів. Мені подобається таке формулювання: лідерство – це досягнення більшого, ніж вважає за можливе наука управління» – генерал Колін Пауелл («Моя американська мандрівка», 1995).

#Місія_насамперед_люди_завжди

ГО «Український центр військового лідерства»

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!