Полтава, область, гендер: скільки кандидаток треба партіям

У кожній п’ятірці партійного виборчого списку має бути щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Тобто гендерний мінімум для жінок і чоловіків становить 40%. Про це йдеться у Виборчому кодексі України, який нардепи ухвалили напередодні Нового року. Партійна система обов’язково діятиме на виборах до всіх рад, де кількість виборців перевищує 90 тисяч. До цього переліку потрапляють і Полтавська міська та обласна ради.

Для громад, де кількість виборців менша 90 тисяч, діє мажоритарна система. Якщо партії захочуть висувати своїх представників, то гендерна квота для них буде на рівні 30%.

На місцевих виборах гендерну квоту вперше запровадили 2015 року. Але тоді санкцій за її недодержання не було. Тепер же ЦВК вперше в історії України не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу.

Законодавство підготувало для партій ще один виклик. Як роз’яснили Руху ЧЕСНО в ЦВК, згідно з новими правилами Виборчого кодексу, один кандидат/ка може балотуватися лише в одному окрузі — тобто в одну раду. Якщо в 2015 році одні й ті самі кандидатки від партії могли йти в облраду, міськраду, балотуватися на мера, то тепер один кандидат — одне балотування. А це означає, що одні й ті самі представниці партії не можуть закрити гендерну квоту партії в радах різних рівнів.

Аби висунути лінійку кандидатів на всі вакантні місця в Полтавській міській раді, кожній партії потрібно мати в команді 17 кандидаток.

На виборах до міської ради у 2015 році гендерну повністю дотримала лише «Самопоміч». У їхньому списку кандидатів була рівно третина жінок — 7 із 21. З чотирьох кандидатів, які отримали мандати, була 1 жінка — Світлана Бондарєва. Однак у 2019 році її виключили з фракції та відкликали. Замість неї до ради зайшов наступний у рейтингу Дмитро Лаптєв.

«У «Самопомочі» багато розумних розвинутих жінок, які готові йти в політику. Ми підтримуємо те, що в політиці повинні бути рівноправність, збалансованість різних думок — як чоловіків, так і жінок», — говорить голова обласної організації партії Вячеслав Кущинський.

Щоб балотуватися до обласної ради на всі вакантні місця, партіям потрібно ще додатково знайти 34 кандидатки.

Гендерну квоту ввели для того, щоб у радах збільшити кількість жінок. Але вибори 2015 року доводять, що партії кандидували жінок, але виборці їх не обирали. Наприклад, у списках кандидатів від «Свободи», «Батьківщини» та СДП до міської ради було близько 30% жінок, але жодна не пройшла в раду.

«У нас так фракція у міській раді склалася, що обрали лише чоловіків. Але з цим нічого не поробиш. Ми, як і раніше, будемо дотримуватися квоти, у нас нічого не зміниться», — розповідає голова Полтавської міської організації ВО «Свобода» Юліан Матвійчук.

Така тенденція для виборців «Свободи» характерна для більшості областей. Аналогічна ситуація у «Свободи» в Херсоні, Луцьку, Житомирі. Але у Рівненській, Сумській та Тернопільській міських радах від «Свободи» обрано більший відсоток жінок, ніж відсоток кандидаток у виборчому списку.

«Батьківщина» також кандидувала значний відсоток жінок у різних містах, але депутатками не стала жодна з них. Така ситуація у Хмельницькій, Кропивницькій, Івано-Франківській, Черкаській радах. У інших партій також траплялися такі випадки, але не так часто.

Молоді парламентські партії «Голос» та «Слуга народу» поки зареєстрованих організацій на Полтавщині не мають. Але участь у місцевих виборах планують брати і загроз у гендерній квоті не вбачають.

Юлія Городчаніна, координаторка партії «Голос» у Полтавській області, сподівається, що у них не виникне проблем з формуванням гендерно збалансованих списків.

«Поки про рівні можливості для чоловіків і жінок, особливо в політиці, складно говорити. Тому варіант, коли це регулюється квотами, це додаткова можливість для жінок пробувати свої сили, взяти на себе відповідальність, балотуватися. Хороший варіант зараз, коли регулюється зараз ця квота по кожній п’ятірці».

Юрій Бражник, голова Полтавського обласного виборчого штабу «Слуги народу», каже, що вони позитивно ставляться до зміни та підтримують її. Голова Полтавської обласної організації СДП Валерій Прядко та голова Полтавської міської організації партії «Рідне місто» Олексій Чепурко також зазначають, що в їхніх політсилах з гендерною політикою все добре.

Зазначимо, що подання списку кандидатів, який покриватиме всю чисельність ради, 42 із 42, не є обов’язковою умовою. Партія може висунути, скажімо, 15 кандидатів, охопивши лише частину округів. Головне, аби кожну стать представляли щонайменше 40%. Якщо партії не дотримають цієї норми, ЦВК відмовлятиме політсилам у реєстрації.

«У разі недотримання організацією політичної партії під час висування кандидатів у депутати до відповідних рад вимог Виборчого кодексу України щодо забезпечення визначеного рівня присутності у виборчих списках та переліках кандидатів — жінок та чоловіків територіальною виборчою комісією буде прийматися рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів», — коментує Руху ЧЕСНО членкиня ЦВК Вікторія Глущенко.

Для партій, котрі висуватимуть кандидатів до рад населених пунктів з кількістю виборців меншою за 90 тисяч, гендерна квота залишилася на рівні 30% без зазначення порядку у списку.

«Щодо виборчої системи до інших рад, то під час формування переліку кандидатів у депутати міських (міст із кількістю виборців до 90 тисяч), а також районних, районних у містах, сільських, селищних рад організація політичної партії має зберегти 30% гендерну квоту», — роз’яснює Глущенко.