Швейцарія, Rapier, Берсе. Що це було?
Детальніше про швейцарський нейтралітет.
Я, до слова, не думаю, що Ален Берсе — російський агент чи щось на кшталт. Він справді може вважати так, як вважає: що саме тому, що у Швейцарії є офіс, наприклад, ООН, ця держава не може жодним чином брати участь у військових конфліктах. А що я не можу збагнути, який тут зв’язок і чому Швейцарія фактично порушує право інших країн надавати допомогу (коли забороняє реекспорт), — це моя справа. Ну ось така у нього точка зору, so ist das Leben. Можливо, Швейцарія і живе так, як живе, зокрема тому, що Берсе і багато інших швейцарців саме так міркують. А можливо, і ні.
До речі, ракет Rapier закон про нейтралітет не стосується. У цьому питанні Швейцарія може послатись хіба на те, що Велика Британія не надсилала їй відповідних запитів, та... мабуть, на наявність офісу ООН.
І так, у статті, яку я переклала торік, ішлося про те, що закон про нейтралітет зобов’язує робити з нього винятки для ОБОХ сторін. Тобто дозволити реекспорт зброї й у Росію також. Тому коли ми просимо зробити виняток для нас, то чинимо не надто далекоглядно. Мабуть, краще прагнути скасування цього закону, а для цього потрібна робота діаспори, МЗС та взаємодія з іншими західними партнерами — щоб вплинули.
Однак треба розуміти, що весь світ довіряє свої гроші Швейцарії, зокрема, завдяки цьому закону. Тобто його скасування докорінно змінить щонайменше одну галузь швейцарської економіки (а в економіці всі галузі взаємопов’язані).
| * Президент Швейцарії є провідним членом уряду країни — Федеральної Ради. Але він не є головою держави — цю функцію виконує вся Федеральна Рада. Втім, його голос у ФР вирішальний. Головнокомандувачем армії Швейцарії у мирний час наразі є Томас Зюсслі. |
«Що раніше, то краще»: Ален Берсе виступає за переговори з Росією
Переклад: Sascha Rammstein
Президент Швейцарської Конфедерації вважає, що у «певних колах» помітне «воєнне божевілля», і пояснює західним критикам сувору позицію Федеральної Ради* щодо експорту зброї. Сенсація: міністр оборони Віола Амерд висловлює іншу точку зору у виступі перед представниками Швейцарської спілки офіцерів (Die Schweizerische Offiziersgesellschaft, SOG. — Прим. ред.)
Швейцаріє, як ти ставишся до експорту зброї? В інтерв’ю виданню Die NZZ am Sonntag федеральний президент Ален Берсе однозначно відповів на це ключове запитання. «Позиція Федеральної Ради чітка, — каже він. — І вона також відповідає моєму особистому ставленню. Швейцарська зброя не повинна використовуватися у війнах».
Нинішній Закон про військову техніку (Das Kriegsmaterialgesetz, KMG) є результатом тривалого процесу. Швейцарська зброя постійно з’являлася в зонах бойових дій, і країна вжила заходів. Сьогоднішнє законодавство — плід інтенсивних дебатів, які відбувалися із 2017 по 2019 роки. Берсе заявляє: «Не можна просто сказати, що Швейцарія має змінити все зараз. Ви не маєте очікувати цього від Швейцарії».
Чітке повідомлення Німеччині
Звертаючись до Німеччини, яка неодноразово давала зрозуміти Швейцарії, що вважає передачу швейцарської зброї справедливою та корисною, президент сказав: «Вражає те, що німецький запит на реекспорт надійшов до Швейцарії саме тоді, коли дискусія в Німеччині щодо передачі власної зброї застопорилася».
Дещо менш різкими, але такими ж однозначними словами президент звернувся до посольств Нідерландів і Франції, які також очікують від Швейцарії сприяння постачанню зброї в Україну. Він розуміє і поважає відмінну думку інших країн, сказав Берсе, але позицію Швейцарії також слід поважати. «Я також вважаю, що нас зрозуміють, якщо ми пояснимо, з чого випливає наша позиція. Вона базується на нашій відданості миру, гуманітарному праву, посередництву, де це можливо». Швейцарія є резиденцією Женевської конвенції, МКЧХ і ООН. І ця особлива роль Швейцарії відображена в законодавстві країни — зокрема, щодо експорту зброї.
Берсе заперечив заяву посольства Франції про те, що Швейцарія ставить під загрозу самооборону Європи: «Стверджувати, що самооборона Європи залежить від реекспорту зброї зі Швейцарії, і вимагати, аби ми нехтували нашим чинним законодавством, здається мені недоречним. Ми саме завдяки тому, що є нейтральними і не дозволяємо передавати зброю в зони бойових дій, можемо багато зробити для цього континенту», — заявив соціал-демократ в інтерв’ю.
Колись доведеться вести переговори з Росією
Для нього очевидно, що швейцарський нейтралітет має чітке обґрунтування. «Це означає: відданість гуманітарному праву та правам людини, захисту цивільного населення, захисту Женевських конвенцій», — сказав Берсе. Це як ніколи важливо, навіть якщо до нейтралітету доведеться адаптуватися. «Ми повинні запитати себе, де будемо як країна, де буде Європа за п’ять, десять, тридцять років. Усе, що ми ухвалюємо сьогодні, має співвідноситись із цим, і у центрі уваги має бути (питання. — Прим. ред.), що ми можемо зробити, аби захистити цивільне населення в Україні?»
Швейцарія суттєво долучилася до справи і дуже швидко ввела безпрецедентні санкції. Крім того, вона докладає зусиль і в самій Україні, наприклад, у сфері розмінування. «Ми намагаємося бути присутніми всюди, де можемо зробити внесок у посередництво та мир», — стверджує він.
За словами Берсе, нейтралітет не означає байдужості. Легкого виходу із ситуації немає, але зрозуміло одне: колись із Росією доведеться вести перемови, і що швидше, то краще. Пацифізм зараз має погану репутацію, але війна не є частиною ДНК Швейцарії.
Міністр внутрішніх справ, очевидно, стурбований тим, що в ході війни тон дебатів у самій Швейцарії став більш войовничим. У неспокійні часи треба міцно стояти на землі. «Та для декого раптом зникла межа. Мене це дивує», — каже він. Однак нейтралітет не означає байдужості. Він застерігає від настроїв, які панували перед Першою світовою війною: «Сьогодні я відчуваю це божевілля війни в певних колах. І я дуже стурбований. Тому що цей стан базується на короткостроковій перспективі».
Віола Амерд не хоче стояти осторонь і бездіяльно спостерігати
Берсе не уточнює, кого саме звинувачує у «воєнному божевіллі». Однак вражає те, що міністр оборони Віола Амерд проявила значно більшу зацікавленість до експериментування в суботу (11 березня. — Прим. ред.) на зібранні делегатів Швейцарської спілки офіцерів у Бруґґзі.
Як повідомляє видання Die CH Media, представниця «Центру» (це партія. — Прим. ред.) зазначила: «Ніхто з моїх колег не розуміє, що ми заважаємо іншим країнам постачати Україні таку необхідну зброю та боєприпаси». Також «незрозуміло», чому Швейцарія не використовує всю свободу дій у рамках власної політики нейтралітету.
Із цього Амерд, вочевидь, робить висновок, що Швейцарія, безперечно, могла б зробити для України більше, якби захотіла. У будь-якому випадку за законом нейтралітету є значний простір для маневру, сказала вона у своєму виступі. Ніхто не очікує прямих поставок зі Швейцарії в Україну. Партнери Швейцарії знають про Закон про нейтралітет та його межі. Однак попередня політика уряду держави щодо реекспорту військової техніки була «не корисною». Амерд наголосила: «Я не хочу, щоб ми бездіяльно спостерігати і стояли осторонь».
Швейцарія — частина європейської системи безпеки й оборони, навіть якщо вона не є членом ЄС і західного оборонного альянсу — НАТО. На додаток до збільшення військових витрат, про яке вже прийнято рішення, необхідно посилити й міжнародну співпрацю.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!