Сказ про декомпресію
Хочу сьогодні розказати про один із найефективніших заходів із психологічної реабілітації військовослужбовців евер — декомпресію.
Захід декомпресії — three location decompression program — є обов'язковим заходом психологічної реабілітації для підрозділів НАТО після виконання бойових завдань. Як правило, його проводять у закритому готелі десь на Кіпрі, чи в подібному місці для відпочинку, в період від двох (як у Британії) до п’яти (як у Канаді) діб. Впродовж проведення досліджують стан військового. Проводять заходи психологічного та фізичного відновлення, тренувальні вправи, заняття, процедури і масажі. Консультують щодо соціальних та психологічних питань, можливих складнощів та інформують про те, де можна буде знайти допомогу. Ось, до речі, опис однієї із декомпресій. Французькою, але ж Гугл всезнаючий перекладе:
У нас, в Україні, на диво, також проводять такі декомпресії. Ось, навіть круглий стіл був із цього приводу майже рік тому.
І навіть на сайті парламенту можна побачити визначення терміну, справжнє, законодавче.
Бо це нормально — турбуватися про стан людей, які ризикують життям заради всієї країни та всіх українців.
А от що ненормально й викликає в мене запитання та справжнє здивування, то це майже повна відсутність фінансування, за рішенням когось при владі, такого потрібного та важливого заходу з реабілітації УБД, як декомпресія.
Я, як одна зі співрозробниць державної цільової програми з реабілітації учасників АТО (повна назва — Державна цільова програма з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року; скорочено – Програма для учасників АТО), особисто розробляла під цей захід — декомпресії — кошторис. І я не можу зрозуміти, в чому проблема. Хоча ні, спадає на думку один недолік мого кошторису: неможливо вкрасти. Державне військове формування — це вам не санаторій, відкат за реабілітацію бійців заносити не буде. Мабуть, саме цей недолік і стає фатальним для заходу.
Самі посудіть: згідно кошторису, від Мінсоцполітики (із коштів спеціальної бюджетної програми КПКВ 2505150 «Заходи із психологічної реабілітації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції та забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням») йде лише близько 1800 гривень на забезпечення декомпресії на одного бійця. Ця сума повністю вкладається у передбачені бюджетом витрати на реабілітацію (які визначаються Наказом Мінсоцполітики №825 від 22.03.2019 року 2,Про встановлення граничної вартості послуг із психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у 2019 році»). Решту коштів для забезпечення декомпресії виділяє Нацгвардія (для пілотного проекту з декомпресії із Нацгвардією). І це — реальна комплексна реабілітація та реадаптація бійця, коли в нього щільно розписаний реабілітаційними заходами весь день.
У той час як дуже сильно підтримане «кимось там» (назвемо цю людину так) звичайне санаторно-курортне путешествіє, без толкової можливості реабілітації за стандартами НАТО, коштує на одного бійця 8760 гривень (згідно наказу Мінсоцполітики 21.03.2019 №416 «,Про встановлення граничної вартості путівки (ліжко-дня) у 2019 році»). За санаторій, в якому немає психологічної реабілітації та соціальної реадаптації від слова зовсім.
Нагадую: колись, на початку збройної агресії російської федерації, не було прописано спеціальних заходів із психологічної реабілітації, і тоді було ухвалено тимчасове рішення щодо застосування санкурлікування замість них, до моменту їх появи у державі.
І тому мені зовсім не зрозуміло, чому цього року заходи декомпресії забезпечуються лише на 5 відсотків від їх реальної потреби.
І дуже цікаво, хто саме о…смєлєл-то так?
Чи то в Мінсоці, чи то в Мінветі, чи то у Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Ти хто, шановний? Відгукнися. Хочу подивитися тобі прямо у твої очі. Як одна з розробниць Програми для учасників АТО та безпосередня ініціаторка введення заходу декомпресії. На який, якщо в декого раптово повилазило, згідно зі складеним мною та затвердженим Кабінетом Міністрів України фінансово-економічним обґрунтуванням програми, виділяються фінанси у розмірі 4977 тисячі гривень з державного бюджету, а саме з бюджетної програми КПКВ 2505150. Ви ж самі погодили цю програму. Тож очі відкрийте і прочитайте документ, будь ласочка.
Що було та буде без забезпечення декомпресії на інших реальних реабілітаційних заходів? За старою звичкою, будуть відмиватися фінанси на санаторіях.
Це вигідно комусь, схоже.
Але не хлопцям, і не суспільству. І не нам з вами, друзі.
І як я дивлюся, за останні роки наглість корупціонерів у цій сфері досить рясно проявилася:
https://www.pravda.com.ua/rus/news/2018/10/24/7196129/
https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/4892#.1jt8wRZI.dpbs
Цікаво, чи когось було притягнено до кримінальної відповідальності?
Для суспільства щодо декомпресії та загалом заходів реабілітації атовців поясню як психолог: щоб не було ситуацій із учасниками АТО, які мають ознаки кримінальних злочинів, щоб не було конфліктів із суспільством та членами родини, зловживання речовинами, суїцидів та інших важких наслідків, потрібно спочатку, щоб не було ПТСР, порушень сну, депресій, нічних кошмарів та спазмованих стресом м’язів.
А для цього ми (я, поряд із державними службовцями та багатьма психологами) роками писали статті, методичні посібники, проекти, проводили навчання та зрештою написали Програму для учасників АТО. В яку взагалі, увійшов тільки можливий мінімум заходів. Та з якої і так вже «дуже вумні» персонажі виключили фінансування заходів «рівний – рівному» та досить-таки потрібне забезпечення державних закладів медичним обладнанням для нейрореабілітації.
То що, хочемо останні ефективні заходи добити?
Щоб залишити гроші «на відмити»?
Та коли ж ви вже нажеретесь?
Бажаю, щоб саме вам, хто обмежує це фінансування, наступного разу трапилися на власному шляху жахливі наслідки відсутності нормальної реабілітації.
На завершення, з надією вирішення питання малою кров’ю, пропоную публічно заслухати всіх силовиків щодо стану справ із питань декомпресії: скільки проведено, де проведено, хто і за якими програмами проводив, а також які та коли мали місце відмови щодо фінансування заходу.
Також пропоную надати слово основним розпорядникам коштів Мінсоц та Мінвет щодо координації та контролю дій підлеглих, в тому числі заслухати тих представників державних органів, які командирам надали відмови щодо фінансування психологічної реабілітації військових.
До речі, сорока на хвості принесла мені, що Програму для учасників АТО збираються редагувати.
З огляду на те, що відбувається відносно заходу декомпресії, а також на існування ризику того, що Програму для учасників АТО може бути спотворено на користь осіб, які, імовірно, не дуже переймаються суспільною корисністю своєї діяльності, я буду дуже ретельно стежити за програмою. І обов’язково, коли програма з’явиться на сайті для громадського обговорення, напишу для зацікавлених читачів аналітику та коментарі до неї.
P.S.: https://www.unian.ua/war/10092815-ponad-tisyacha-uchasnikiv-ato-pokinchili-zhittya-samogubstvom.html
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!