Скільки часу має Таллінн? Частина ІІ. Море не «наше»
Що ж, друзі, тепер розглянемо набагато гірший сценарій. Нам треба вивезти людей із трьох великих міст у країнах Балтії. На суші тривають бої. Однак море цього разу не за нами — там плавають російські субмарини та літають усілякі неприємні (для нас) речі. Коротше, атракціон смерті.
За такого сценарію порти піддаються обстрілам не лише з ворожої авіації та здалеку, а й безпосередньо з моря. ППО немає: найімовірніше, якщо ці засоби й будуть, то їх банально перевантажать та виб’ють. І у нас повні трюми людей у стані чи то паніки, чи то психозу.
Згадайте дані про місткість суден та врахуйте: їх стає дедалі менше, разом із людьми на борту. Ще треба тримати в голові стан портів, адже один невдалий приліт може призвести до затримок. Або справжнього хаосу.
Тут уже не доведеться перебирати маршрутами. Кожен із них має головний критерій — шанси дістатись до точки призначення. Без «Допливемо до Гданська, ой, краще до Гельсінкі». Тому ретельніше дивимось на карту.
Таллінн. 450 тисяч населення. Місткість портів знижуємо через бойові дії до 15 тисяч осіб за день. Ділимо одне на друге. Отримуємо 30 днів на евакуацію. Але якщо прилітатиме безпосередньо по порту, можемо отримати до 40 днів. Куди плисти? Я б радив до Гельсінкі, доволі близько (на тлі інших).
Рига. 620 тисяч населення. Вивезти можемо приблизно 15 тисяч людей за день. Ділимо, вийде 41 день із гаком. Плисти краще до Стокгольма.
Вільнюс. 590 тисяч людей. Порт, найвірогідніше, майже одразу дуже сильно постраждав. Кораблів більше не стало, тож 15 тисяч осіб за день (уже вкотре). Ділимо, виходить 39 днів. З урахуванням ускладнень — до 45 днів. Найближчий тут Гданськ.
Навколо вас по дорозі багато чужого заліза. І невідомо, чого більше: носіїв ракет чи самих ракет. У принципі, на шанси виживання навіть не впливає, вони все одно вельми кепські.
Як ви думаєте, скільки людей із цих тисяч допливе? Не хочу лякати, просто цікава ваша думка.
Аби краще розуміти контекст, не буде зайвим нагадати про інший випадок евакуації у тих краях. У серпні 1941-го сталася Талліннська трагедія, коли радянські вояки вивозили Балтійський флот до Кронштадта. У морі були міни, у повітрі — фашистська авіація. Якщо коротко, втрати сторін становили максимум десять літаків у нацистів, а СРСР у рекордні строки позбувся 62 кораблів.
Ось так виглядає евакуація без контролю над морем, але з тогочасними технологіями. Що буде, коли ще й дрони поряд літатимуть, спрогнозувати складно.
Що ж, тепер найтемніша сторона сценарію. Весь цей час ми говорили про три великі міста. Але ж ви не залишите цивільне населення в інших містечках, чи не так? Тож змінюємо рівняння. Естонія має приблизно 1,3 млн людей, Латвія — майже 1,8 млн, а Литва — 2,7 млн.
У Литві найбільше населення, але лише один порт потрібного масштабу — це Клайпеда. Звісно, ворог це знає. Тому в умовах будь-якої симуляції туди вже прилітає так, що здоровенькі були. Відповідно, скорочується щоденна кількість людей, яких можна без пригод відправити в евакуацію.
За умов, коли навіть ви контролюєте море та маєте ППО, на суші вже йдуть бої. Інакше евакуація не знадобилася б. Навіть при «своєму» морі Естонії та Латвії на велику евакуацію не лише двох міст потрібно майже місяць. А знаєте, скільки часу знадобиться Литві? Більше ніж 70 днів.
Утім, текст про найгірший сценарій. Естонія одразу має до 75 днів на евакуацію цивільних. Латвія отримає трохи більше — до 80 днів. А про Литву я не знаю.
За божевільними розрахунками, виходить десь 200 днів. За цей час ворог дійде по суші та влаштує собі чергову Бучу. Тобто в мене язик не повертається назвати це шансом на успіх. Просто хтось загине у воді, а хтось — на березі.
Це катастрофа навіть на папері чи екрані гаджета.
У попередньому матеріалі я просив вас урахувати всі ці труднощі, аби розуміти те, наскільки складно військовим щось планувати. Який тягар відповідальності лежить на вас, якщо ви не розгубили свої моральні принципи до нової посади.
Цей матеріал мав на меті інше. Уявіть, як це — планувати евакуацію, знаючи, що більшу частину людей ви точно не зможете довезти живими. Але наказ виконати треба. Інакше загинуть усі. Ось як це — бути військовим.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!