«Слуга народу»: початок, гроші, агітація

Від моменту реєстрації партії «Слуга народу» минуло лише 2 роки. За цей час вона отримала свого президента, більшість у парламенті, сформувала уряд, переїхала з 4 квадратних метрів до великого офісу та стала однією з найзаможніших політичних сил країни.

Тільки офіційно з вересня 2018-го по вересень 2019 року «Слуга народу» зібрала 226 мільйонів гривень внесків. Ще 200 мільйонів надійшло на виборчі рахунки Володимира Зеленського та мажоритарників від політсили. Можливість у короткі строки накопичити значні ресурси стала одним із вагомих чинників успіху «Слуги народу». Парадокс у тому, що, попри таку шалену підтримку, партія має менше донорів, ніж депутатів у парламентській фракції (248 осіб).

Спочатку була юрособа

Партію «Слуга народу» не створили з нуля. За даними Мін’юсту, 13 квітня 2016 року було засновано «Партію рішучих змін», а наприкінці 2017-го її перейменували на «Слугу народу». Очільником «Партії рішучих змін» був Євгеній Юрдига, випускник київського університету КПІ та екс-голова студентської ради студмістечка цього вишу.

Новоспечену партію «Слуга народу» очолює Іван Баканов. Із 2013 року й до призначення його головою СБУ він керував ТОВ «Квартал 95». Також був керівником ТОВ «Студія Квартал-95».

У січні 2018 року Володимир Зеленський запевняв, що створення партії — це лише юридичний крок задля захисту бренду «Слуга народу», оскільки хтось нібито намагався зробити це без їхнього відома.

«Мені не подобається, що хтось хотів використати наше ім’я. Для багатьох людей “Слуга народу” асоціюється саме з “Кварталом”. Вони підуть і проголосують. Це відповідальність. Частково ця відповідальність лежить на наших плечах. Тому потрібно було реєструвати партію. А яка буде доля в цієї партії — подивимося. Поки що це не політичний проект, а юридичний нюанс», — так за рік до оголошення свого наміру йти в президенти України Зеленський коментував журналістам, навіщо заснували політсилу.

Упродовж усього 2018 року «Слуга народу», як і сотні інших партій, перебувала у стані «сплячки» — жодної діяльності не вела. 

Упродовж перших трьох кварталів 2018 року «Слуга народу» безоплатно користувалася 4 квадратними метрами в офісі адвокатського бюро «Качура Лоєрс» на вулиці Січових Стрільців у столиці. Це бюро опікувалося й усіма юридичними моментами, пов’язаними з перереєстрацією партії та її осередків. До цього фірма тривалий час співпрацювала з «Кварталом 95». Засновник бюро Олександр Качура став першим офіційним донором партії, переказавши на її рахунок у серпні 2018 року 4600 гривень. У квітні 2019-го він дав ще 1,2 мільйона. А в липні Качуру обрали до парламенту від «Слуги народу» як №49 у партійному списку.

Загалом 2018 року партія отримала лише 439 тисяч гривень від фізичних осіб — майже всі ці кошти надійшли напередодні новорічної промови Володимира Зеленського. У річному звіті політсили з’являється ще одне приміщення — на 30 квадратів у тому ж таки офісі «Качура Лоєрс».

Та вже 2018-го «Слуга народу» навчилася традиційних трюків «старих» партій і політиків — агітувати й не звітувати.

Усе почалося задовго до виборчої кампанії. Перша хвиля зовнішньої реклами «Слуги народу» з’явилася на вулицях українських міст іще в листопаді 2018 року.

Те, що годі було зрозуміти, чи це реклама партії або ж нового сезону серіалу «Слуга народу», лише розпалювало інтерес до Зеленського, а отже, посилювало вплив кампанії.

Уже після новорічного камінгауту Зеленського з’явилася нова реклама: у такому самому стилі й так само без чіткого означення, що вона рекламує.

Скільки витратили на цю рекламну кампанію, не відомо, як і те, хто її оплачував. У партійних звітах такої інформації немає.

Згодом Володимир Зеленський сказав, що білборди з рекламою фільму «Слуга народу» — частина його агітаційної кампанії. Ця заява прозвучала під час інтерв’ю виданню «Українська правда».

За словами Зеленського, ідея з білбордами дала змогу заощадити чимало грошей, оскільки шоумен зареєстрував однойменну партію «Слуга народу»:

«Хід був дуже простий: це реклама фільму “Слуга народу-3”, яка може, якщо правильно повернути ключик, працювати й на передвиборчу кампанію. У принципі, й на нове реаліті, яке буде виходити під тією ж назвою “Президент — слуга народу”».

Хто давав гроші «Слузі народу»

Більшість внескодавців партії — чоловіки (76%). Це люди, які можуть собі дозволити перерахувати політсилі від 20 тисяч, але переважно ці суми сягали від 100 тисяч гривень. Декого з донорів немає в держреєстрах, вони не мають жодного бізнесу, тож є сумніви щодо реального походження цих коштів.

Загалом із вересня 2018-го по вересень 2019 року кошти партії перерахували 94 особи. Для порівняння: «Слуга народу» провела до парламенту 254 списочників та мажоритарників. Відомих осіб серед донорів партії небагато, левова частка — це підприємці (власники бізнесу або ФОПи).

Внески політсилі зробили й 44 юридичні особи, причому 34 із них переказали від 3 мільйонів гривень (максимально дозволена сума — 3,3 мільйона). Про більшість цих компаній немає жодної іншої інформації, окрім даних у держреєстрах.

Кілька людей дали гроші на президентську кампанію Володимира Зеленського та парламентську кампанію «Слуги народу». Наприклад, Юлія Балуєва з Дніпра, яка припинила свою діяльність як ФОП 2018 року, надіслала Зеленському 730 тисяч гривень, а потім «Слузі народу» — ще 600 тисяч. Підприємець Денис Шевченко з Дніпра дав на президентську кампанію 1,08 мільйона, а на парламентську — ще 500 тисяч.

Протягом короткого існування партії значне місце в її фінансуванні посіли юристи й адвокати. Окрім того, що сама політсила починалася з офісу адвокатського бюро «Качура Лоєрс», щонайменше 15 адвокатів передали партії понад 6 мільйонів гривень. Переважна частина цих людей належить до Ради адвокатів Київської області.

Перші мільйони, аграрії та православна церква

Від моменту реєстрації «Слуга народу» не отримала жодного малого внеску (згідно з методологією Руху ЧЕСНО, малим є внесок до 500 гривень, що становить приблизно 10% мінімальної місячної зарплати).

Внесками від 100 тисяч гривень партії надійшло понад 99,7% коштів, а внесків до 10 тисяч було лише два: по одному — у 2018 та 2019 роках. Одна фізособа переказувала на партійний рахунок у середньому понад 900 тисяч гривень, а з урахуванням надходжень від юросіб середній внесок на користь партії становить понад 1,6 мільйона гривень.

Третина внесків надходила «слугам» платежами в розмірі 140–149 тисяч — це улюблені суми донорів чималої кількості партій, які таким чином уникають спеціальної фінперевірки, яку банки зобов’язані здійснювати, якщо переказ перевищує 150 тисяч гривень.

Пояснити відсутність дрібних внесків досить легко, адже партія їх не збирала. На сайті «Слуги народу» немає ані закликів підтримати фінансово, ані реквізитів для тих, хто хотів би профінансувати партію з власної ініціативи.

Проте великі донори знали, куди перераховувати кошти. Ба більше, здається, що гроші на рахунок партії надходили організовано — в одні й ті самі дати, між якими були дні без жодного внеску.

«Слуга народу» почала активно заводити гроші на свій рахунок із перших днів січня 2019 року. Уже в першому кварталі партія отримала 28,9 мільйона гривень внесків. У звіті за перший квартал з’явилися офіс у Харкові на 130 квадратних метрів та ще один офіс у Києві, у конгресно-виставковому центрі «Парковий» із «вертолітним майданчиком Януковича».

Із січня по березень 2019 року політсила одержала 26,9 мільйона гривень від фізичних осіб і ще 2 мільйони від новоствореної громадської організації «Ліга волонтерів».

Деякі донори між собою пов’язані й мають стосунок до аграрного бізнесу.

Так, підприємець з Івано-Франківської області Олег Паньків надіслав на рахунки партії «Слуга народу» кілька платежів по 149 і 147 тисяч — загалом 1,6 мільйона гривень. Він є співзасновником ТОВ «Сквирське агропромислове підприємство», керівник якого Олексій Оленченко з Києва теж переказав «Слузі народу» 1,6 мільйона гривень.

Олег Паньків також є співвласником аграрної компанії «Борзна-Агро», директоркою й бенефіціаркою якої була ще одна внескодавиця «Слуги народу» — Євгенія Левенчук. Вона теж профінансувала політсилу на 1,6 мільйона гривень. Паньків, Оленченко та Левенчук — співвласники ще кількох аграрних підприємств.

Крім того, Олег Паньків є серед засновників компанії «Поділконцептінвест». Він заснував її разом з адвокатом і бізнесменом Андрієм Рубашкою, який переказав «слугам» 1,6 мільйона гривень.

Юрій Козак, який дав «Слузі народу» 1,3 мільйона гривень, також пов’язаний з Олексієм Оленченком. Він керує кількома компаніями, де Оленченко є засновником. Отже, пов’язані між собою особи перерахували партії понад 6 мільйонів гривень.

500 тисяч «слугам» пожертвував Микола Ценов, який за часів президентства Віктора Ющенка працював першим заступником начальника Головного управління з боротьби з організованою злочинністю МВС. Ценов не є ФОПом, і на нього не зареєстрований бізнес. Згідно з інформацією YouControl, він очолював ГО «ГУБОЗ» («Громадяни України в боротьбі з організованою злочинністю»).

Микола Ценов — батько Дмитра Ценова, колишнього начальника поліції Київської області. Улітку 2019 року він став керівником поліцейських сил у зоні проведення операції Об’єднаних сил.

«Слідство.інфо» також виявило, що спонсором «Слуги народу» у другому кварталі 2019 року був голова церковного комітету Української православної церкви Київського патріархату села Білоберізка, що на Івано-Франківщині, Володимир Дмитрович Глодов’юк, який переказав партії 148 тисяч гривень.

«Перерахував кошти я, але нас там декілька людей. Ми порадились і зробили так, бо хочемо змін», — пояснив він «Слідству.інфо».

Отже, Глодов’юк зізнався, що порушив українське законодавство, зробивши внесок від групи осіб.

Водночас, імовірно, його син Володимир Володимирович Глодов’юк, який теж мешкає в Білоберізці, надіслав «Слузі народу» таку саму суму — 148 тисяч.

Продані будинки, кухар і продавчиня білизни

Від початку 2019 року обсяги надходжень на рахунки «Слуги народу» дедалі зростали: у другому кварталі було зібрано 90,5 мільйона гривень, у третьому — 94,5 мільйона. Більшість цих коштів партія витратила на парламентські вибори.

Загальний виборчий фонд «Слуги народу» під час парламентської кампанії становив 114,7 мільйона гривень.

Рух ЧЕСНО писав, що більшість донорів партії — непублічні особи, тож знайти про них інформацію не так легко. А частина фізосіб, які перераховували значні внески, навіть не має зареєстрованого бізнесу.

Наприклад, Тетяна Станєва, яка мешкає в селі Криничне Болградського району на Одещині, припинила діяльність як ФОП, бізнес на її ім’я теж не зареєстрований. Вона передала партії «Слуга народу» 1,5 мільйона гривень.

«Це не мої тільки гроші, просто я їх надіслала. Це група однодумців, ми разом це зробили», — сказала вона.

Фактично Станєва зізналась у скоєнні адміністративного правопорушення, адже громадяни повинні здійснювати внески на користь партії особисто. Колективне збирання коштів із подальшим переказуванням їх однією особою заборонене законом.

Директор двох фірм з Одещини (транспортної компанії «Лег-Транс» і ТОВ «Дифенс-Метал») Сергій Івашковський дав партії 1,5 мільйона гривень. У виборчий фонд Зеленського він переказав іще понад 550 тисяч гривень, які розпорядник рахунку повернув відправникові, напевно, через те, що той проспонсорував також «Слугу народу», а одна особа, згідно із законом, не може профінансувати партію чи кандидатів від неї на суму, що перевищує 1,66 мільйона (400 мінімальних зарплат) упродовж календарного року.

На президентську кампанію 950 тисяч гривень Зеленському дав, імовірно, син підприємця Денис Івашковський та ще 1,5 мільйона — дружина Світлана Івашковська.

У коментарі журналістам програми «Схеми» Сергій Івашковський пояснив, що його родина пожертвувала Зеленському гроші, одержані за проданий будинок.

Серед донорів «Слуги народу» журналісти також виявляли кухаря, який перерахував партії 3,3 мільйона гривень. Про це йдеться в розслідуванні телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

ТОВ «Ярославова реклама» переказало на рахунок партії у третьому кварталі 2019 року 3,3 мільйона гривень. Власник фірми — 22-річний Ярослав Кузка, який працює кухарем в одному з київських ресторанів, де ліпить хінкалі. За адресою, де зареєстрована компанія Кузки, про неї ніколи не чули.

Ще одна фірма, що давала гроші партії, — ТОВ «Компанія Пром Імпорт». Як з’ясували журналісти, її власниця Юліана Куку продає жіночу білизну. У соцмережах жінка скаржиться на те, що продажі «не йдуть». При цьому Куку запевняє, що півмільйона «Слузі народу» пожертвувала таки вона.

«Це є благодійний внесок, який ми можемо зробити будь-кому, правильно?.. Ну от ми і зробили», — сказала Куку.

Ще одним донором партії стало фермерське господарство «Дари Закарпаття 1979», яке перерахувало політсилі максимальні 3,3 мільйона гривень. Журналісти з’ясували, що його власник Артем Микулинський зареєстрований у Херсоні та фігурує в низці кримінальних справ (дрібні крадіжки й бійки з дружиною).

Гроші волонтерів

2 мільйони гривень партії переказала громадська організація «Ліга волонтерів», зареєстрована Мін’юстом у грудні 2018 року. Її сайту відшукати не вдалося. Під час телефонної розмови представниця «Ліги волонтерів» відмовилася давати коментарі. Відповіді на запити ми також не отримали. Отже, 2 мільйони завели на рахунок партії через невідому організацію, яка теж невідомо звідки отримала ці кошти.

Ще 3,3 мільйона у квітні минулого року партія взяла в ГО «Команда ЗЕ», зареєстрованої в січні 2019-го. Серед її співзасновників — Михайло Федоров, який був керівником digital-напряму виборчої кампанії Володимира Зеленського, а в серпні став міністром цифрової трансформації України. Ще одним співзасновником цієї організації є Михайло Крячко. Він був довіреною особою Зеленського під час президентської кампанії, а потім став нардепом за списком «Слуги народу».

Згідно з українським законодавством, громадські організації не звітують про свої надходження. Тому, звідки взялися 5,3 мільйона гривень, які дві ГО перерахували партії, не відомо.

Виникли 2019-го й понесли гроші партії

Частина юридичних осіб, які фінансували «Слугу народу», були засновані лише торік.

Наприклад, ТОВ «Інтернет Трафік» із Києва зареєстрували в березні 2019 року. А в липні компанія переказала «Слузі народу» 3,3 мільйона гривень.

Або ж компанія «Веб Маркет Компані», також зареєстрована в березні 2019 року зі статутним капіталом у розмірі 2 тисячі гривень, у липні надіслала партії 3,3 мільйона гривень.

Деякі фірми після перерахування коштів «Слузі народу» змінили юридичну адресу. Так, три компанії з Черкас (дві були зареєстровані за однією адресою) торік «переїхали» до Житомирської області.

Аграрне ТОВ «Промінвествектор», яке було засноване 2019 року й зареєстроване в Черкасах на вулиці Дашкевича, а потім — на Вишневецького, 15 серпня віддало «Слузі народу» 3,3 мільйона гривень, а 18 грудня змінило адресу на житомирську.

Компанія «Екочем Україна», що теж на початку 2019 року була зареєстрована на вулиці Байди Вишневецького в Черкасах, 3 липня надіслала партії 3,3 мільйона гривень, а 18 грудня «переїхала» до Житомира.

Фірма «Правіс Тайм», створена 2016 року в Черкасах, 9 квітня 2019-го дала «Слузі народу» 3 мільйони, а 20 грудня змінила адресу на житомирську.

Компанія «Інокс Сервіс», зареєстрована 2017 року в Черкасах, 10 квітня минулого року перерахувала партії 3 мільйони гривень, а 18 грудня «переїхала» до Житомира.

Фірми «Екочем Україна», «Промінвествектор» і «Правіс Тайм» у Житомирі тепер мають однакову адресу: проспект Незалежності, 55-А.

Такі явища, коли адреси кількох компаній змінюються в один день, викликають підозру й дають підстави вважати, що ці фірми пов’язані між собою.

Виборчий фонд кандидата Зеленського

Володимир Зеленський задекларував 143 мільйони гривень витрат у першому турі виборів. Кошти на ведення кампанії він отримав переважно з приватних внесків та фінансування партії.

Виборчий фонд Зеленського складався з внесків фізичних осіб (71,7 мільйона) та від партії «Слуга народу» (65,9 мільйона), власних коштів кандидата (11,7 мільйона) і внесків юридичних осіб (7,1 мільйона).

Серед 5 донорів, які зробили найбільші внески до фонду Зеленського, — ТОВ «Агроче Плюс» і ТОВ «Інтеренерготрейд», що переказали на рахунок кандидата по 3 мільйони гривень. Обидва підприємства зареєстровані в Черкаській області та здійснюють оптову торгівлю: перше — зерном, друге — паливом.

Серед приватних внескодавців, які профінансували виборчу кампанію Зеленського, — його колеги з «Кварталу 95», члени «Команди Зеленського», колишні нардепи.

Розслідувачі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» під час президентської кампанії виявили, що у Володимира Зеленського шукали в регіонах підприємців, через яких переказували кошти до його виборчого фонду. Журналісти писали про пошук фізичних осіб – підприємців зі стабільним доходом і без боргів для поповнення через них виборчого фонду кандидата в президенти.

Протягом 5 днів другого туру Зеленський вклав у кампанію 44,6 мільйона гривень.

Кампанію Володимира Зеленського у другому турі на 100% фінансувала партія «Слуга народу». Загалом у період від 7 до 13 квітня вона переказала у виборчий фонд Зеленського 45 мільйонів гривень. За два тури виборів кандидат офіційно назбирав майже 147 мільйонів.

Упродовж 5 днів кампанії в Зеленського витратили майже всі зібрані кошти (залишилося 8,5 тисячі гривень).