Перейти до основного вмісту

Трамп і Байден сваряться, а Україна думає, що робити далі

На кожному кроці свої ризики
Источник

Київ — У телесеріалі «Слуга народу», в якому Володимир Зеленський грав роль людини, що випадково стала президентом, його герой опиняється в скандалі за скандалом, і кожен він успішно долає до кінця епізоду.

Тепер він став справжнім президентом України — і опинився в епіцентрі політичної боротьби, що триває у Вашингтоні, з дуже реальними ставками, і він не може просто написати собі в сценарії, як із неї вийти.

Володимир Зеленський, за повідомленнями, зазнає тиску з боку президента США Дональда Трампа і його союзників із метою розкопати інформацію про роботу в Україні Гантера Байдена, сина провідного висуванця від демократів на посаду президента Джо Байдена, яка б зашкодила йому.

Цей тиск зріс після 25 липня, коли, як стверджують репортажі The Wall Street Journal та інших засобів інформації, президент США вимагав цього від українського колеги цілих вісім разів за одну телефонну розмову. І ця розмова зараз опинилася в осередді великого політичного протистояння у Вашингтоні і стала предметом скарги представника однієї зі спецслужб США, що спричинила заклики до імпічменту Трампа.

Трамп заперечив, що в тій телефонній розмові робив щось неналежне, і назвав її «цілком доброю і звичайною». «Не було сказано нічого, що було б хоч якось неналежно», — твітував він 21 вересня.

Але що б тепер не вирішив робити Зеленський, це матиме серйозні наслідки. Україна дуже залежить від підтримки США, яка допомогла встояти українській економіці, втілити антикорупційні реформи і витримати війну проти російських гібридних сил на сході країни.

Український керівник може почати розслідування щодо Гантера Байдена. Проте це несе ризик, що демократи сприймуть це як допомогу республіканцям і втручання у вибори 2020 року, кажуть аналітики.

З іншого боку, стверджують експерти, вибір не починати таке розслідування може розлютити Трампа, який відверто говорить про зближення з Росією і роками дуже прохолодно ставиться до України. За повідомленнями, він навіть казав про українців, що «вони всі корумповані і намагалися зруйнувати мене» — натяк на недоведені звинувачення з боку табору Трампа, ніби Київ намагався підірвати його кандидатуру на виборах 2016 року.

Небезпека для України

Трамп заморозив було пакет військової допомоги Україні на суму в 250 мільйонів доларів, хоча минулого тижня оголосив, що його таки нададуть. Однак в Україні тепер побоюються, що президент США ще може знайти спосіб затримати ці кошти або, принаймні, зупинити таку допомогу на майбутнє.

Володимир Фесенко, політолог із київського аналітичного центру «Пента», каже, що складне становище, в якому опинився Зеленський, несе небезпеку Україні.

«Зеленському краще не втручатися у виборчі кампанії у США, — каже Фесенко. — Україна зацікавлена в підтримці обох американських партій, а не тільки демократів чи тільки республіканців».

Зеленський наразі не давав знати, яка його позиція в цьому питанні, а члени його адміністрації або відмовляються говорити про це «під запис», або взагалі не відповідають на численні прохання про коментар.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заперечив 21 вересня припущення, що Трамп під час тієї телефонної розмови тиснув на Зеленського.

«Я знаю, про що була розмова, і думаю, що ніякого тиску не було, — заявив Пристайко в інтерв’ю «Громадському» телеканалові. — Ця розмова була довгою, була дружня, і вона зачіпала багато питань, на які іноді треба було мати доволі серйозні відповіді».

Джерела, обізнані з дискусіями із цього приводу всередині адміністрації Зеленського, повідомили «Радіо Свобода», що керівник президентського офісу Андрій Богдан наклав сувору заборону на публічні заяви із цього питання, доки президент не вирішить, що робити далі.

Що вирішить Зеленський?

Сам Зеленський у єдиному наразі коментарі із цього приводу, який він зробив невеликій групі журналістів на полях міжнародного форуму в Києві 13 вересня, за тиждень до появи подробиць його розмови із Трампом, висловив невдоволення інтересом до цієї справи.

«Кожен хоче почути про Байдена. Чомусь люди хочуть почути про це, — сказав тоді Зеленський. — А ми говоримо про Україну».

Сергій Лещенко, колишній депутат, який був радником Зеленського і його перехідної команди, каже, що президент не хоче ставати на бік жодної сторони в цьому питанні.

«Щойно Зеленський скаже хоч слово, навіть найменше слівце, воно буде у всіх новинах… і це може стати руйнівним і для нього, і для України», — сказав він.

Перші ознаки того, як Зеленський планує повестися із Трампом, можуть з’явитися тоді, коли обидва керівники зустрінуться вперше на полях сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку 25 вересня.

«Справа проти Байдена» як передумова для саміту?

Президент України вже місяцями домагається зустрічі із Трампом, який улітку запросив його до Білого дому. Але дати офіційного візиту так і не встановили, і в Києві дехто непокоїться, що цей візит можуть обумовити початком розслідування проти Гантера Байдена.

Микола Бєлєсков, заступник директора київського Інституту світової політики, наголошує, що зустріч у Білому домі дуже важлива для Зеленського, бо «продемонструє Росії, що Трамп готовий підтримати Україну» у протистоянні російській агресії, й незважаючи на його реверанси в бік президента Росії Володимира Путіна.

Та водночас, каже Бєлєсков, Зеленський «не готовий заплатити ціну за зустріч у Білому домі», натякаючи, що такою ціною може бути розслідування щодо Байдена.

Так що наразі Зеленський мусить вдовольнитися зустріччю із Трампом у Нью-Йорку, яка дасть можливість — хоч і коротку, на неї відведено лише приблизно годину — двом телезіркам, що стали президентами, з’ясувати позиції.

Як викрутитися Зеленському?

Проте аналітики в Києві підкреслюють, що український керівник має діяти обережно і що він у складному становищі: він має сказати достатньо, щоб задовольнити Трампа, але водночас не наобіцяти надто багато, щоб не розчарувати демократів.

«Я думаю, він буде намагатися задобрити Трампа, зробити на нього гарне враження, — каже Фесенко. — Зеленський знає, як причаровувати людей».

«А щодо Байдена… Зеленський може дати зовсім загальну обіцянку допомогти з розслідуванням справи Байдена в Україні, але без конкретних деталей», — додав він.

Посилаючись на власні джерела в адміністрації Зеленського, Фесенко стверджує, що така пропозиція вже лунала. За його словами, її висловив Андрій Єрмак, чільний помічник Зеленського, на зустрічі з Рудольфом Джуліані, приватним юристом Трампа, в Мадриді через кілька днів після телефонної розмови 25 липня.

Як каже Фесенко, коли Джуліані попросив Єрмака простежити, щоб справа стосовно роботи Байдена була порушена, його відповідь була така: «Надішліть офіційний запит і отримаєте офіційну відповідь».

Єрмак не дав знати, якою могла б бути відповідь України на потенційний запит, додав Фесенко.

Із Єрмаком не вдалося зв’язатися, щоб узяти коментар. Але Джуліані заявив виданню The Washington Post: коли він зустрічався з Єрмаком, помічник Зеленського дав знати, що Київ розгляне можливість такого розслідування, якщо з Вашингтона надійде офіційний запит.

«Він сказав мені, що гарантуватиме, що все буде розслідуване належним чином, але їм потрібен певний час, щоб призначити нового прокурора», — заявив Джуліані.

Чого хоче Вашингтон?

Трамп і Джуліані звинувачують Джо Байдена в тому, що той домагався звільнення з посади тодішнього генерального прокурора України Віктора Шокіна, аби зупинити розслідування дій його сина Гантера, який був членом ради директорів української газової компанії «Бурісма», в той час, як Байден був віце-президентом США.

Байден сам заявляв, що вимагав звільнення Шокіна і погрожував утримати фінансову допомогу Україні, якщо вона цього не зробить.

Однак колишній заступник генпрокурора Шокіна Віталій Касько пізніше заявляв, що справу «Бурісми» припинили розслідувати задовго до вимоги Байдена.

І західні дипломати, і українські антикорупційні активісти підтримали звільнення Шокіна, заявляючи, що він перешкоджав вирішально важливим реформам і не розслідував гучних корупційних справ.

Джуліані тим часом також заявив, що просив Єрмака відкрити ще одне розслідування — про те, чи намагалася Україна підірвати виборчу кампанію Трампа 2016 року, допомагаючи його суперниці-демократці Гілларі Клінтон.

Це прохання стосується оприлюднення 2016 року бухгалтерської книжки проросійської Партії регіонів утеклого президента Віктора Януковича, в якій було кілька записів про суми в мільйони доларів «чорних» виплат Полові Манафорту, керівникові кампанії Трампа.

Коли про це повідомив у США щоденник The New York Times, Манафорт був змушений піти у відставку з посади в кампанії. А торік його визнали винним у кількох випадках фінансового шахрайства у зв’язку з його роботою в Україні.

Україна як джерело проблем для США

І як би Зеленський не вирішив вести далі справи з Трампом, у Києві побоюються, що Україна на передбачуване майбутнє залишиться тим питанням, що сіятиме чвари в американській політиці.

«Хочемо ми того чи ні, але Україна стала чинником у передвиборчій президентській кампанії в США», — написав у Facebook колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За його словами, Україна, що від часу окупації Росією Криму і початку війни Росії проти України на Донбасі 2014 року залежить від двопартійної підтримки в Вашингтоні, буде сприйматися «як джерело проблем».

«І це може нам дорого коштувати», — вважає він.

© Радіо Свобода, 2019 | Усі права застережено.

''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...