Верховна Рада заборонила РПЦ: що може означати новий закон

Верховна Рада вчора, 20 серпня, ухвалила в цілому законопроєкт №8173, відомий як закон про заборону Російської православної церкви.

За це рішення проголосували 265 депутатів, 29 висловились проти.

Депутат «Голосу» Ярослав Юрчишин зазначив, що для прийняття закону не вистачало політичної волі з боку монобільшості. «Коли президент (Володимир Зеленський — ред.) включився особисто, то це питання вирішилося. Також була перспектива блокування роботи ВРУ напередодні Дня Незалежності, це дуже сильно іміджево б'є по владі», — пояснив він.

За словами «слуги» Євгенії Кравчук, вирішальною правкою став пункт про суди над релігійними організаціями. Після цього депутати погодилися винести документ на голосування: «А саме зміна, що судові процеси про ліквідацію реляційних організацій почнуться через дев'ять місяців після ухвалення закону».

Голова Державної служби етнополітики і свободи совісті, доктор філософських наук, релігієзнавець Віктор Єленський в інтерв'ю NV уточнив, що закон забороняє тільки одну релігійну організацію — Російську православну церкву. Вона (і це вказано у документі) стала продовженням злочинного агресивного режиму Російської Федерації.

«Щодо релігійних організацій, пов’язаних з нею, тобто Української православної церкви, яка є в єдності з Московським патріархатом, то їй надається достатньо добре виписана і достатньо, я би сказав, гуманна процедура розриву з Російською православною церквою... Ця процедура є достатньо демократичною. Вона може бути оскарженою в суді на різних етапах. І тільки суд може припинити діяльність структур Української православної церкви, якщо вона... не захоче розривати зв’язок з Російською православною церквою», — зазначив він.

Єленський додав, що за законом має проводитись дослідження зв'язків релігійної організації з РПЦ.

«Серед членів синоду є київський митрополит, що серед членів архієрейського собору РПЦ є єпископи, архієпископи і митрополити Української православної церкви, що серед членів міжсоборної так званої присутності російської церкви є 26, якщо я не помиляюсь, єпископів, священників, монахів, монахинь Української православної церкви. І от їм буде приписано (припис також у встановлений спосіб надається), що "будь ласка, вийти треба зі складу синоду, вийти зі складу архієрейського собору, вийти зі складу міжсоборної присутності"», — пояснив він.

Українські священники УПЦ МП, за його словами, можуть безпосередньо письмово звернутись до РПЦ з проханням не враховувати їх серед членів соборної присутності, синоду та архієрейського собору.

Журналісти NV нагадали Єленському, що у 2018 році проводилася експертиза щодо зв’язку УПЦ МП з РПЦ. Тоді зв’язок був доведений. Верховна Рада згодом проголосувала за закон, за яким УПЦ МП мала змінити назву, тобто називатися Російською православною церквою. 27 грудня 2022 року Конституційний суд визнав цей закон конституційним.

Єленський на це відповів, що результати експертизи будуть враховані під час дослідження зв'язків відповідно до закону, який ухвалили вчора.

«Скажімо, суд визнає те, що діяльність УПЦ МП, яка не розірвала свої відносини з Російською православною церквою, є нелегальною. Що це означає для всієї структури, для тієї власності, яка у них є? Що це означає для їхніх вірян?» — спитали журналісти.

«Він не визначає, легально вона (діє — ред.) чи нелегально. Якщо (суд — ред.) розгляне це питання і знайде наші аргументи вагомими, він просто припинить діяльність цієї організації. Або, як сказано в нашому законодавстві, припинить цю організацію. Тобто він припинить спочатку центр, потім припинить управління цієї церкви і вона перестане бути юридичною особою», — відповів Єленський.

Щодо активів УПЦ МП, в такому випадку мають бути припинені договори оренди на те, що знаходиться у державній власності. Що стосується активів, які перебувають у власності церкви, про це Єленський нічого конкретного не відповів.

Що ж до індивідуальної відповідальності священників, він розділив її на відповідальність тих, хто був колаборантом, та відповідальність тих, хто не виконує закон.

«Але, знову ж таки, я хочу відокремити питання відповідальності тих чи інших ієрархів, представників духовенства від самої можливості задовольняти релігійні потреби. Тобто цей закон не означає, що такої можливості у людей не буде... Припустимо, є люди, які вважають..., що вони повинні бути у підпорядкуванні Московському патріархату. Ми звужуємо їхню релігійну свободу. Ми говоримо їм, що ви можете підпорядковуватися будь-якому центру, але ви не можете бути частиною, підпорядковуватися Російській православній церкві... Коли ми робимо це звуження, то ми виходимо з кількох параметрів, які задає Європейська конвенція з прав людини, і ті рамкові документи, які напрацьовані у сфері свободи совісті в Європейському Союзі. А саме: якщо є якесь обмеження, воно має бути встановлено законом. Наше встановлюється законом. І обмеження це єдине: не можна бути частиною терористичної організації», — заявив Єленський.

Депутат «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович уточнив, що за 30 днів після підписання закону Зеленським та оприлюднення Державна служба етнополітики і свободи совісті отримає можливість перевіряти релігійні організації України на предмет афілійованості з РПЦ.

«Якщо хоча б одна із семи визначених законом ознак пов’язаності релігійної організації з РПЦ буде виявлена, така організація отримає припис про усунення цього зв’язку протягом 30 днів. Якщо зв’язок з Москвою не буде розірвано, держава звернеться до суду з позовом про заборону такої організації», — заявив він.

У тексті закону ці сім ознак не вказані, наскільки можна побачити.

Судові процедури заборони почнуться через дев’ять місяців після опублікування закону.

Через три місяці з дня опублікування закону, протягом яких Кабмін має ухвалити необхідні підзаконні акти, релігійні організації можуть також оцінюватися на предмет причетності до пропаганди «русского мира». Така пропаганда теж буде підставою для їх судової заборони.

Щодо активів В'ятрович зазначив: афілійовані з РПЦ релігійні організації будуть позбавлені права користуватися державним і комунальним майном. «Якщо вони не розірвуть зв’язків з московською церквою, то протягом двох місяців договори користування храмами, які належать державі чи місцевим громадам, будуть розірвані», — наголосив він.

За даними «Укрінформу», робота над цим законом почалася наприкінці листопада 2022 року. Тоді з'явився законопроєкт №8221 «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій». У ньому згадувався томос та ПЦУ. Також у ньому була норма про те, що в назві релігійних об’єднань може фігурувати «православна церква» лише за дозволом ПЦУ.

1 грудня 2022-го Зеленський ввів у дію рішення РНБО, яке зобов'язало Кабмін внести у двомісячний термін на розгляд Верховної Ради законопроєкт про неможливість діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії.

Єленський якраз у той час очолив Держслужбу етнополітики.

Перша редакція урядового законопроєкту №8173 з’явилася у січні 2023 року. Вимогою більшості депутатів було, що з урядового закону зникли відсилки до томосу та вимога щодо дозволу ПЦУ.

Надалі про законопроєкт забули.  

Навесні цього року парламентський комітет з гуманітарної політики знову розглянув його. У результаті до нього увійшли й норми інших проєктів  №№8221 та 8262, які спрощували перехід релігійних громад з однієї церкви до іншої та забороняли передавати державне чи комунальне майно у користування релігійним організаціям, які входять до структур з керівним центром у Росії.

На жаль, доводиться цитувати одного зі співавторів законопроєкту, «слугу» Микиту Потураєва.

«Держслужба етнополітики може ініціювати припинення організації сама. Може ініціювати за зверненням державних органів, включно із правоохоронцями. Звернутися до ДЕСС можуть органи місцевого самоврядування та громадські об’єднання. Підставою для звернення може стати фактологічний матеріал у медіа. Вищеперелічені органи звертаються до ДЕСС, яка може розпочати дослідження.  Мета дослідження — виявити чи не виявити зв’язки із країною-агресором та з’ясувати, чи займалася церква поширенням пропаганди "русского мира"», — заявив Потураєв.

«Після ухвалення закону до нього буде прийнята нормативна база. За цією нормативною базою буде створена спеціальна комісія... Вона реєструється Мін’юстом, затверджується Кабміном. Якщо комісія встановила порушення, то дає 60 днів виправити їх. Або вони виправляють порушення, або оскаржують припис у рамках адмінпроцедури. Адмінпроцедура діє і зараз, а ми щодо неї приймемо закон до кінця вересня (це наше зобов’язання щодо ЄС). Якщо ДЕСС відмовляє, а припис залишається невиконаним, то комісія ДЕСС іде в суд. І каже, ось рішення комісії, просимо припинити організацію. Такою є процедура ліквідації структур», — розповів він.

«...якщо до когось з очільників релігійної організації є вирок суду, який набув чинності за злочини проти національної безпеки, тоді правоохоронці СБУ інформують ДЕСС, що проти такої особи набрав чинності вирок, відповідно ДЕСС іде в суд, з матеріалами та проханням про рішення припинити цю релігійну організацію. Тобто, якщо старости релігійних громад, настоятелі, ієрархи, отримали вирок за державну зраду, то ДЕСС повинна звернутися до суду задля зняття з реєстрації очолюваних ними юросіб», — додав «слуга».

«Ми погодилися, щоб судова частина запрацювала через дев'ять місяців після набрання чинності законом. Сам закон набирає чинності через місяць після підписання, на те, щоб зробили нормативну базу, необхідно ще три місяці. Плюс необхідний місяць на формування комісії. Ще місяць на дослідження після формування комісії та два місяці на виконання припису. Виходить вісім місяців. А де вісім, там і дев’ять. Тобто для запуску судової процедури необхідно дев'ять місяців, а вся підготовча робота набирає чинності одразу з ухваленням закону. Але навіть після припинення діяльності члени організації мають право заснувати нову, яка вже не буде пов’язана із центром в країні-агресорці», — заявив Потураєв.