Волонтерський Миколайчик
Ну що, ось і святий Миколайчик завітав до України! Країна, що воює, насправді дочекалась – ті, хто можуть допомагати, підтримують тих, кому більше ні на кого сподіватись. Та давайте в порядку живої черги. Все розповімо.
Волонтерський Штаб «Петро і Мазепа» вирішив створити свій ланцюжок добра. В нас люди натерпілись, і бачили всяке. Їм потрібна підтримка.
Тому ми зібрали все необхідне, сіли в машину та вирушили до Чернігова. Це місто стало символом весняної незламності, коли навіть еліта російських військ не змогла взяти цей обласний центр. Тоді ми багато днів витратили, аби доставити допомогу в місто. Зараз їздимо та пишаємось: Чернігів досі подає приклад, як треба зустрічати війну.
Отже, туди вирушили подарунки для діточок, а також дитяче харчування (каші, пюре двох видів, соки, смузі, фруктові батончики), предмети гігієни – ті ж підгузки дуже потрібні. Все це не нагадує подарунки мирного часу. Та зараз це дуже потрібно.
Зібрали зовсім трошки, лишень 700 кг різноманітних вантажів. Поштовий бус довіз. Все роздали, ніхто не скаржився.
Чому поштовий? На жаль, інший бус ми досі ремонтуємо. Ось тут про це писали. Якщо ви зараз маєте змогу допомогти – будемо дуже вдячні! На жаль, вся сума не зібрана, і без вас точно не впораємось. Ситуація складна. Та віримо, що разом подолаємо й це.
А тим часом у Чернігові за п'ять годин несамовитої роботи свою допомогу отримали більше 360 сімей. З цим допомогли наші партнери – БФ «Надія».
Коли роздаєш допомогу, подумки рахуєш її вартість. Пачка підгузків на 800 грн – чудово, ця сім'я вже витратить цю суму на щось інше. Пакет молочної суміші, ще 400 грн. А каші, пюре, соки та інше – взагалі та історія, що більше залежить від поличок в магазинах.
Що ж, хоча б у цьому буде легше. Сім'ям, що приходять за допомогою, варто простягнути руку назустріч. Ми бачимо, як їм важко. І саме зараз ці люди потребують максимально… Як би сказати? Найменш офіційної підтримки. Не фотосет із людиною в краватці, а щось від душі. Тож наші вантажі несуть саме такий заряд. Жодних сірих коробок із ідентичними нутрощами, ніякого «все на один вигляд». Асортимент підбирали окремо. Діти щасливі. Матері посміхаються, батьки полегшено видихають.
О, ви просто не бачили, як розлітався цей вантаж! Це не черга за гречкою. Перед вами справжній клаптик довоєнного життя, коли сім'ї хоч ненадовго відволікались від нинішньої ситуації та поринали в побутовий азарт. І це було дуже щиро.
Ось так Святий Миколайчик нашими стараннями навідав Чернігів. Поки останні пакети ще знаходили нових власників, ми вже рушили назад. Вночі нарвались на заметіль. Під колесами стогнав лід, і 130 км зворотнього шляху наш бус долав аж чотири години.
Але що тут головне – впорались. Знову, як і завжди.
Ніколи відпочивати, ланцюжок добра сам себе не збудує. Далі наш шлях тривав до Київського міського госпіталя ветеранів війни. Там навідали наших захисників. Вони в затишку. Зараз перебувають на реабілітації після важких поранень. І в цій ситуації точно радіють маленьким добрим вчинкам. Тим паче, ще й зі смаколиками за спиною.
Що ж ми, не знаємо, як хочеться «тих самих» дитячих радощів? Навіть у дорослому віці – дуже, тільки тс-с-с.
Захисники отримали шоколад, згущене молоко, круасани, мед (смачний, домашній), консервацію на будь-який смак. Хто більше фанат солоних страв – не біда, паштети й сардини так само застрибнули до багажного відділення. 60 наборів розійшлись як акції Apple на якійсь американській біржі.
А знаєте, що головне? Разом із смачними подарунками ми передали дитячі малюнки. Їх передали дітки з деокупованих територій, вже евакуйовані.
Ну й давайте знайомитись із волонтерами. На фото є одна чудова людина – Олена Андріївна. Їй 74. Вона справжня українка та патріотка. Багато чого пережила: учасниця двох революцій, матір загиблого воїна, що пішов боронити державу 2014 року та загинув на Сході в 2016-му. Вона не просила уваги, але точно її варта. Бо на таких людях і тримається наша справа.
Олена Андріївна відчуває, що потрібна ЗСУ в своїй нинішній ролі. І хоче допомогти. Тому бере й допомагає, а ми подаємо всі необхідні речі. До речі, консервація теж її.
Ланцюжок добра простягнеться на сотні й тисячі кілометрів. Разом – зможемо.
Приєднуйтесь, ми завжди раді. Слава Україні!
Допомогти нам допомагати:
Банківські карти:
4149 4393 0077 4761 (грн)
4149 4993 7454 7733 (євро)
5168 7520 1764 7978 (долари)
Також маємо PayPal: [email protected]
Реквізити для переказів у євро:
BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 4149 4993 7454 7733
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR.,
KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 623-160-5145
INTERMEDIARY BANK: J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
SWIFT CODE/BIC: CHASDEFX
IBAN: UA563052990262086400935856197
Реквізити для переказів у доларах США:
BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 5168 7520 1764 7978
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR.,
KYIV, 01001, UKRAINE
>SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 0011000080
INTERMEDIARY BANK: JP MORGAN CHASE BANK
SWIFT CODE/BIC: CHASUS33
IBAN: UA413052990262076400935856385
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!