Як дотримуватись інформаційної гігієни, коли війна

Поради тим, хто споживає, обговорює, поширює і створює новини.

В Україні запроваджують воєнний (саме так він називається українською) стан. Сьогодні, певно, не час для історій про медіа, тому ми візьмемо паузу. Натомість нагадаємо прості правила інформаційної гігієни, яких усім варто дотримуватись, аби не зашкодити собі, іншим та країні.

Споживаючи новини

Довіряйте лише інформації, підтвердженій кількома достовірними (бажано офіційними) джерелами. Коли офіційні сайти лежать, Міністерство оборони тут, Генштаб тут, Президент тут.

Якщо бачите сенсаційну, шокову, обурливу новину, відправте її у тригодинний карантин. Навіть офіційні сайти можуть зламати. Якщо за три години спростування чи уточнення немає, можете реагувати.

Не панікуйте. Хаос і паніка нічим не допоможуть Україні. Якщо не можете не панікувати, робіть це тихо, щоб не заразити інших.

Не зациклюйтесь. Якщо відчуваєте, що в десятий раз перечитуєте одні й ті самі новини або другу годину безперестанку оновлюєте стрічку фейсбука, краще візьміться до роботи.

Читайте якісні іноземні ЗМІ, але не ображайтесь, що вони висвітлюють наші події нейтрально. Якщо бачите ретрансляцію російських фейків чи пропаганди, краще зверніться до редакції чи напишіть коментар із спростуванням. Про те, як розпізнати фейк, можна почитати тут.

Обговорюючи новини

Подумайте, чи варто вступати в політичні дискусії з незнайомими людьми, чиї дописи вас обурюють. До поширення хаосу та дезінформації залучена величезна кількість ботів і тролів. Цим людям немає сенсу опонувати, ефективніше буде поскаржитись на допис адміністрації соцмережі.

У соцмережах кожен має право висловити свою думку щодо будь-чого, зокрема й воєнного стану. Для цього необов’язково бути експертом. Втім, варто відрізняти експертні думки від політичних маніпуляцій, емоційних висловлювань, припущень і конспірологічних теорій. Якщо не можете відрізнити, краще не читайте ніяких, а візьміться до роботи.

Не пишіть у стані афекту. Якщо вам кортить висловитись у соцмережі про те, що відбувається в країні, відправте свій допис у тригодинний карантин. Якщо не перехочеться, публікуйте.

Поговоріть із ближніми, схильними до паніки, істерики та поширення фейків. Вислухайте їх, заспокойте, переконайте перейти в режим тиші і взятись до роботи. Наприклад, пройти онлайн-курс «Новинна грамотність».

Поширюючи новини

Якщо ви не впевнені в достовірності та правдивості джерела інформації, пов’язаної з війною, безпекою, обороною чи бойовими діями, не поширюйте її.

Новини, які справді потребують поширення, — це офіційні оголошення, інформація з перевірених джерел про можливість допомогти волонтерам і тому подібне. Якщо хочете поширити будь-що інше, подумайте двічі, чи це справді необхідно.

Не двічі, а тричі подумайте, чи варто зараз поширювати гасла та заяви політиків, як опозиційних, так і провладних.

Поширивши новину, стежте за оновленнями, доповненнями і спростуваннями.

Створюючи новини

Не використовуйте сумнівних джерел або непідтверджених фактів, якщо пишете про війну чи все, що з нею пов’язане. Навіть якщо ці факти дуже правдоподібні й просяться в новину.

Будьте особливо обережними з російськими джерелами, в тому числі «опозиційними» та «демократичними». 25 листопада ці медіа активно поширювали кремлівську дезінформацію про «нарушение границ РФ» і «обстрел жилых районов ДНР».

Зважайте на статус людей, чиї коментарі використовуєте. «Політологам», «політтехнологам», «політекспертам» і тому подібні персонажам, чия кваліфікація та незаангажованість викликає сумніви, в новинах не місце.

Не знаєте, як діяти, — дійте за стандартами. Професійні правила інформаційної журналістики залишаються незмінними під час війни. Є певні нюанси застосування стандартів під час війни, сформульовані Ігорем Кулясом. Якщо влада вирішить запровадити якісь обмеження, про це повідомлять офіційно.

Якщо не маєте що повідомити, дійте за рецептом De Correspondent: порадьте своїм читачам надійні джерела інформації.