Як змусити Росію заплатити, якщо Росії немає?

Росія програє війну. Але як змусити її заплатити? Без першого питання не буде другого. Та до того часу, коли друге питання залишиться єдиним, ми вже повинні мати план дій.

Утім, Захід не знає, як змусити Росію заплатити. Ніхто не знає. І це величезна проблема.

Після завершення війни Україна може отримати від Заходу «план Маршалла». Але агресор має постраждати. Не «О, тебе перемогли, сиди в кутку і не заважай», а «Зараз ти будеш мовчки це робити, або я викручу біль на максимум». Цей простий урок стане кінцем війни. Будь-якої війни в будь-який час.

Що ж нам робити? У цьому тексті ми не вивчатимемо війну. Лише Росія та її розплата. Нічого зайвого: як змусити агресора заплатити. Те, що завжди добре для переможців та неминуче для переможених.

Росія має масштабну газотранспортну систему. Я допускаю, що в рамках військового протистояння частина цієї труби може випадково задиміти, перегоріти і перестати працювати. Це нормально. Однак усю систему ми точно не зруйнуємо — вона занадто величезна.

Так звану Російську Федерацію необхідно розвалити на маленькі держави. Інакше Москва просто розпочне відлік до наступного збирача російських земель. Не хочете війни з Росією? Тоді нехай не буде Росії. І у нас є два простих питання.

По-перше, як заплатить країна, якої вже не існує.

По-друге, як вижити уламкам держави, якої більше немає. Інакше платити нікому. І згодом вони знову зберуться в одній країні. А ви будете в нас на сайті читати статті про танкові бої десь у Казахстані.

Проте Росія залежить від російського газу. Всі кричали про Європу, яка так полюбляє російський газ. Вибачте, Європа чудово пройшла зиму. Не без проблем, але й без катастрофи. А що отримала Росія — ви можете побачити в державному бюджеті. Гроші є, тільки купувати нічого. Гроші є, але на армію їх не вистачає. Цілком достатньо на невелике військо, але Путіну потрібні величезні озброєні орди.

Була досить популярною ідея, що Європа сильно залежить від російського газу. Аналітики переплутали комфорт із життєвою потребою. Але є просте правило. Саме експортер завжди залежить від рівня продажів. Не покупець.

У першого — життєва потреба, у другого — питання комфорту. Не варто плутати.

Уявіть, що ви фермер. Я не купив ваше молоко, і ви не отримали грошей. Чому я це зробив? Можливо, не хочу вживати лактозу. Але ж я клієнт, і це ваша проблема, бо ви не одержали моїх коштів. Однак треба кудись продати продукт. Молоко швидко скисає. Вам потрібні гроші, щоб годувати корів, потрібні гроші на логістику. Але грошей немає, бо я не хотів пити молоко. Так працює ринок.

Це ви ж фермер, а не я. Вам, а не мені, потрібна 100% впевненість, що ситуація не повториться. Якщо це повториться, вам доведеться закрити бізнес. Або це зробить уже колектор. А тоді це означатиме, що у вас борг завбільшки з Алжир.

Росія залежить від енергоносіїв. Прикладом була війна в Афганістані. Щойно дозволила ціна нафти, СРСР побіг навчати пуштунів, як любити соціалізм. Ризики не лякали Москву. Втрати теж її не лякали. Навіть військова ганьба не злякала, а навпаки. Інші країни бачили слабкість радянської армії і радянської держави — але Москві було байдуже.

А потім ціна на нафту впала. Йой! І знаєте, Радянський Союз змінив свою думку.

Тому не потрібно лякати Росію або боятися російської армії. Ви повинні пам'ятати, що Росія боїться ринків нафти і газу. Ви лише покупець, а не жертва. І ви можете покарати нафтового фермера. Він хоче продати трохи чорного молока для нової війни, але ви не купуєте. Таким чином, російська нафта протистоїть російській війні.

Росію треба розділити. Інакше орда почне нову війну з одним із сусідів. Так багато сусідів. Повірте, Москва може розпочати багато воєн. Це робиться одним клацанням пальців. Путін може сказати, що Ленін створив Монголію, а російська армія крикне: «Гойда!» — і розбомбить до біса чергову лікарню. Їм не звикати.

Розпад Росії — це екологічно чиста і проста річ, яку ви повинні прийняти. Всі імперії розпадаються. Зараз ми бачимо сучасні країни, які скинули баласт. Війна продемонструвала, що без розпаду останньої імперії майбутнє не настане.

Припустимо, ви хочете знищити Росію, але досі не знаєте — чорт забирай! — а як це зробити? Та подивіться на історію. Те ж саме сталося після Першої світової війни. Імперія загрузла у війні. Зіткнення підкосили Росію, і вона почала розпадатися. Зараз це відбувається під час боїв в Україні. РФ зазнала поразки. Армія деморалізована і відчула, що таке насправді величезні втрати. Промисловість уже не зможе відновити всю техніку, яку втратило російське військо. Історія повторилася.

Росія вже втратила монополію на домашнє насильство. Громадяни торгують зброєю з-під поли, і це відбувається у небачених обсягах. Коли розпадався СРСР, країну контролювали банди. Коли розпадеться Російська Федерація, країну контролюватимуть приватні військові компанії і так звані народні ополчення. Навіть якщо ви не хочете розпаду Росії, Кремль уже самотужки зробив для цього все.

Тож вам не потрібні війська НАТО, щоб знищити Росію. Вона зробить це сама. Однак є одна дія, яку Захід просто зобов'язаний зробити. Це контрольований розпад.

Коли Росія розпадеться (це питання часу), не можна допустити появи там сильного лідера. Інакше повториться кривава історія СРСР. Те, що сьогодні може здатися вам дрібницею, завтра піде вішати ядерні бомби на Кубі. На щастя, Захід має чудових союзників поруч із Росією. Вони зроблять це самі. Україна, Польща, Фінляндія — ось неповний перелік країн, яким Росія погрожувала в різний час. І борги будуть виплачені в повному обсязі, дайте лише шанс.

Росія розвалиться. Її сусіди будуть спостерігати за цим процесом. Але ми повинні зробити це разом, навіть якщо місія буде виконана не руками країн Заходу. Коли остання імперія розвалиться належним чином, США та Західна Європа побачать зовсім інший світ. Україна та інші держави Східної Європи вже допомагають усім це побачити.

Якщо ми зруйнуємо імперію за сценарієм, все одно доведеться думати про її руїни. В будь-якому випадку доведеться. Хто там буде жити? Що робити, аби уникнути міграційної кризи? Як забрати залишки ядерної зброї з нових республік?

Тут нам потрібні жорсткі важелі впливу. І такий важіль існує.

Кремль показав, що з ним немає сенсу розмовляти. Проте окремі компанії та корпорації контролюють нафту і газ. З ними якраз можна домовитися. Це не Путін, це бізнесмени. Звісно, навіть ділових громадян Росії слід сприймати як потенційних імперців, і не давати їм занадто багато влади. Використати — цілком можна.

Ви хочете отримувати газ із Сибіру? Це означає, що необхідно відокремити регіон, який контролює видобувна компанія. Хочете постачати газ до Європи? Тоді діліть імперію не за регіонами. Краще вздовж газопроводу. Кожна важлива ділянка має бути незалежною від іншого елементу галузі, так ми унеможливимо повернення до авторитарної моделі.

Не кажіть, що в російських регіонах немає місцевих сил. Поки західні дядечки їздитимуть на переговори виключно в Москву, їх і не буде. Поки ви будете бачити Москву в будь-яких російських новинах, доти не буде серйозних гравців на місцях. Але в імперії-руїні Захід одним розчерком пера здатен створити ці сили, просто переключивши свою увагу на регіони. Це буде найважливіша розмова в історії західного світу.

Коли росіяни побачать переваги контрольованої незалежності для регіону, вони відвернуться від Москви (до речі, місцями це вже відбувається). І з цим побажанням цілком можна працювати.

Діар вестернер, ти боїшся знищити Путіна? Окей. Тоді розумніше міняти губернаторів у ключових областях.

І саме тоді ми продовжимо рухатися далі. Санкції проти Росії не можна скасувати. Не можна постачати туди зброю. Щоб імперія не піддалася реваншизму, її доведеться контролювати не один десяток років. Але для цього не потрібно військового втручання, є класичний принцип Стародавнього Риму: розділяй і володарюй.

Припустимо, що Росія розвалилася. Імперія не витримала війни і внутрішньої кризи. Ви бачили це після Першої світової війни. Скажіть, що саме залишиться від Росії?

Підкажу, після розпаду Росії залишиться багато газу. Його буде перекачувати велика газотранспортна система. Але хто буде контролювати трубу? Ой, яке гостре питання! Коли імперії розпадаються, прогнози не мають сенсу. Буде багато крихітних утворень або кілька великих. Та всі вони будуть менші за імперію, це очевидно. І кожна нова держава отримає власну ділянку газопроводу: труба буде старішою за цю державу.

Як ви думаєте, нові країни будуть цінувати транзит газу? Це їхнє єдине джерело доходу.

Я думаю, що десять нових держав будуть цінувати транзит більше, ніж Росія. Курська Народна Республіка не буде перекривати газовий вентиль, щоб насолити українському прем'єр-міністру. Якщо Москва перекриє трубу, Путін навіть не помітить наслідків. Якщо трубу перекриє маленька держава, вона фактично позбавить себе величезної частини своїх доходів.

Москва занадто далеко. Москва не розуміє ціну своїх дій, адже за це платять інші регіони.

Чому нові республіки не наважаться лякати Європу газом? Так вони налякають тільки себе. По-перше, Європа не впала від газового протистояння з Росією. По-друге, ця гра м’язами вдарила по Росії, а не по Європі. А маленькі держави не переможуть там, де зганьбилася величезна імперія.

Якщо Європа отримає загрози від однієї постросійської республіки, інша постросійська республіка усуне цю загрозу. Загроза для Європи — загроза для всіх пострадянських республік. Я пропоную розв'язати проблему. Якщо Росія не може жити без війни, нехай замість неї живуть інші держави.

Росія може блефувати, поки сама ціла. Поруште територіальну цілісність один раз — і кожна Удмуртія буде зубами вгризатись у власний шматок труби. Вона битиметься. 300 спартанців здадуться вам школярами на її фоні.

Російські газові родовища розташовані занадто далеко від Європи, тож трубопроводи завжди буде чим заповнити. Труба годуватиме республіки, які вже ніколи не стануть Росією. Нині «Газпром» має монополію на вбивство російської економіки заради політичної вигоди — і це жахливий партнер. Його треба лише карати. Тоді політичні перемоги Путіна закінчаться разом із можливістю газових маніпуляцій.

Фермер не зможе продати чорне молоко. Тож нехай п'є його сам.

Нові республіки будуть залежати від своєї ділянки труби. Вони повинні будуть погодитися на всі наші умови. Репарації можуть бути визначені як відсоток від транзиту в конкретній державі — кредит для молодої республіки зі старими гріхами. Нехай сплачують кредит частинами, не біда. Або ми прийдемо та заберемо все.

Захід, не бійся орди. Вона має зникнути. Але розпад Росії не звільнить пострадянські території від репарацій. Вони заплатять за все. І я вже вказав найпростіший спосіб, як це зробити найбільш безкровним способом.

Розпад Росії коштує менше, ніж війна кожні десять років — а без війни росіяни не зможуть жити. Отже, настав час малювати на карті нові держави.

Тоді всі почують про війни тільки в кіно, а не в ЗМІ.