Перейти до основного вмісту

Зниклі 100 млрд доларів: як і навіщо, які наслідки?

Копійка до копієчки, так мільярди і втрачаємо

Я вже неодноразово писав про дослідження вашингтонської організації Global Financial Integrity (GFI) — це провідна команда, яка досліджує незаконні фінансові потоки у світі. А для України ці потоки є головною причиною нестачі фінансових ресурсів для зростання економіки.

У грудні 2021 року GFI оприлюднила чергове дослідження, на яке я не бачив жодного відгуку в українських ЗМІ. Назва доповіді — «Незаконні фінансові потоки, пов’язані з зовнішньої торгівлею, у 134 країнах, що розвиваються: 2009-2018».

Для початку треба визначити терміни, використані в доповіді.

Незаконні фінансові потоки (illicit financial flows, IFF) — термін, що включає різні операції. Наприклад, оплата наркотиків або торгівлі людьми, трансфер корупційних доходів, приховування прибутку від оподаткування тощо.

Загальними рисами цих операцій є незаконне отримання, використання та/або незаконний трансфер грошових коштів.

У доповіді, яку ми розглядаємо, досліджується лише один вид IFF — ті, що виникають у зовнішній торгівлі товарами внаслідок умисно неправдивої інформації. Дані підтасовуються про:

  • ціну
  • якість
  • кількість або вид товару в експортно-імпортній документації.

І робиться це все з метою досягнення різних незаконних цілей (перелік основних із них наведено нижче). Це явище має загальну назву «trade misinvoicing», що я перекладаю як «фальшування інвойсів» на експорт та імпорт товарів. А от експортно-імпортні операції з торгівлі послугами та інші нетоварні операції в цій доповіді не досліджуються.

У наведеній нижче таблиці показано чотири форми фальшування інвойсів і мета, задля якої це робиться:

Тип фальшування інвойсу

Мета

Заниження інвойсу при імпорті

Зменшити базу для сплати мита та ПДВ на імпортний товар

Обійти обмеження (квоти) на імпорт

Завищення інвойсу на експорт

Отримати додаткові субсидії на експорт

Завищення інвойсу на імпорт

Вивести дохід за кордон

Завищити собівартість виробництва для зменшення податку на прибуток

Заниження інвойсу на експорт

Вивести дохід за кордон

Зменшити базу для сплати податку на прибуток

Метод дослідження: аналіз бази даних Comtrade. Її веде ООН на підставі інформації, що надають уряди країн стосовно імпорту й експорту товарів.

Наприклад, при торгівлі бананами між Еквадором і Францією за певний період часу може виявитися, що експорт з Еквадору за митними документами становив 200 мільйонів доларів, а імпорт до Франції склав 250 мільйонів доларів.

На жаль, із бази Comtrade неможливо встановити, яка з двох цифр є правдивою, та з яких окремих операцій вона склалася. Але одна з них (або ж обидві) є фальшивими. І обсяг фальшування інвойсів становить 50 мільйонів доларів. Ці гроші залишилися у фірм-посередників, через які пройшли платежі — їх у нас називають «прокладками».

Результат полягає в тому, що Еквадор втратив 50 мільйонів доларів доходу від експорту бананів. Також до бюджету не надійшов податок на цей дохід.

Серед 134 досліджуваних країн була й Україна. Ось дані по нас, які демонструють обсяг фальшування інвойсів, тобто різницю між офіційними показниками української митниці і митниць усіх інших країн світу. Обережно, дані за десять років:

Рік  

Обсяг фальшування інвойсів у товарних операціях, $ млрд

Відношення до загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами, %

Всього

у тому числі з розвиненими країнами

2009

11,2

4,0

19,4

2010

13,5

5,0

17,7

2011

17,8

6,5

16,4

2012

16,9

6,2

16,9

2013

16,7

6,1

17,1

2014

13,1

4,9

16,7

2015

9,8

3,7

17,4

2016

10,2

4,0

17,4

2017

13,3

5,3

20,1

2018

14,7

6,2

20,0

Всього

137,2

51,9

17,9

У 2018 році валовий внутрішній продукт (ВВП) України становив 131 млрд доларів. Це означає, що обсяг фальшування інвойсів на товарні операції становив більше 10% ВВП країни.

Ми не знаємо мету кожного випадку фальшування інвойсів. Але розуміємо, що переважна більшість таких дій в Україні має на меті вивести капітал з держави.

Практично увесь український експорт йде через «прокладки», на яких накопичується виведений за кордон капітал. Фальшування інвойсів на товарні операції — на рівні біля 20% зовнішньої торгівлі. Це круто, але далеко не рекорд.

В Африці є країни, в яких цей показник значно вищий: Гамбія — 52% у середньому за десять років, Сьєрра-Леоне — 35%. А в Того і Джибуті вийшло біля 30%.

База даних Comtrade далеко не точна, а за межами аналізу залишаються нетоварні операції. Це торгівля послугами, інтелектуальними правами, цінними паперами або корпоративними правами. А приклад виведення 5 млрд доларів із «Приватбанку» показує, що у нетоварних операціях теж витікають мільярдні кошти.

Та все ж висновок авторів очевидний: країни, що розвиваються, втрачають доходів на трильйони доларів щороку, які їм вкрай необхідні для економічного розвитку.

Що стосується України, наведені в доповіді дані близькі до експертних оцінок, які давно фігурують у розмовах. Щоправда, без розрахунків на підставі величезних баз даних: загалом, ми втрачаємо не менше 10% ВВП за рахунок незаконного витоку капіталу.

Далі буде

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.