Зниклі 100 млрд доларів: як і навіщо, які наслідки?
Я вже неодноразово писав про дослідження вашингтонської організації Global Financial Integrity (GFI) — це провідна команда, яка досліджує незаконні фінансові потоки у світі. А для України ці потоки є головною причиною нестачі фінансових ресурсів для зростання економіки.
У грудні 2021 року GFI оприлюднила чергове дослідження, на яке я не бачив жодного відгуку в українських ЗМІ. Назва доповіді — «Незаконні фінансові потоки, пов’язані з зовнішньої торгівлею, у 134 країнах, що розвиваються: 2009-2018».
Для початку треба визначити терміни, використані в доповіді.
Незаконні фінансові потоки (illicit financial flows, IFF) — термін, що включає різні операції. Наприклад, оплата наркотиків або торгівлі людьми, трансфер корупційних доходів, приховування прибутку від оподаткування тощо.
Загальними рисами цих операцій є незаконне отримання, використання та/або незаконний трансфер грошових коштів.
У доповіді, яку ми розглядаємо, досліджується лише один вид IFF — ті, що виникають у зовнішній торгівлі товарами внаслідок умисно неправдивої інформації. Дані підтасовуються про:
- ціну
- якість
- кількість або вид товару в експортно-імпортній документації.
І робиться це все з метою досягнення різних незаконних цілей (перелік основних із них наведено нижче). Це явище має загальну назву «trade misinvoicing», що я перекладаю як «фальшування інвойсів» на експорт та імпорт товарів. А от експортно-імпортні операції з торгівлі послугами та інші нетоварні операції в цій доповіді не досліджуються.
У наведеній нижче таблиці показано чотири форми фальшування інвойсів і мета, задля якої це робиться:
Тип фальшування інвойсу |
Мета |
Заниження інвойсу при імпорті |
Зменшити базу для сплати мита та ПДВ на імпортний товар Обійти обмеження (квоти) на імпорт |
Завищення інвойсу на експорт |
Отримати додаткові субсидії на експорт |
Завищення інвойсу на імпорт |
Вивести дохід за кордон Завищити собівартість виробництва для зменшення податку на прибуток |
Заниження інвойсу на експорт |
Вивести дохід за кордон Зменшити базу для сплати податку на прибуток |
Метод дослідження: аналіз бази даних Comtrade. Її веде ООН на підставі інформації, що надають уряди країн стосовно імпорту й експорту товарів.
Наприклад, при торгівлі бананами між Еквадором і Францією за певний період часу може виявитися, що експорт з Еквадору за митними документами становив 200 мільйонів доларів, а імпорт до Франції склав 250 мільйонів доларів.
На жаль, із бази Comtrade неможливо встановити, яка з двох цифр є правдивою, та з яких окремих операцій вона склалася. Але одна з них (або ж обидві) є фальшивими. І обсяг фальшування інвойсів становить 50 мільйонів доларів. Ці гроші залишилися у фірм-посередників, через які пройшли платежі — їх у нас називають «прокладками».
Результат полягає в тому, що Еквадор втратив 50 мільйонів доларів доходу від експорту бананів. Також до бюджету не надійшов податок на цей дохід.
Серед 134 досліджуваних країн була й Україна. Ось дані по нас, які демонструють обсяг фальшування інвойсів, тобто різницю між офіційними показниками української митниці і митниць усіх інших країн світу. Обережно, дані за десять років:
Рік |
Обсяг фальшування інвойсів у товарних операціях, $ млрд |
Відношення до загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами, % |
|
Всього |
у тому числі з розвиненими країнами |
||
2009 |
11,2 |
4,0 |
19,4 |
2010 |
13,5 |
5,0 |
17,7 |
2011 |
17,8 |
6,5 |
16,4 |
2012 |
16,9 |
6,2 |
16,9 |
2013 |
16,7 |
6,1 |
17,1 |
2014 |
13,1 |
4,9 |
16,7 |
2015 |
9,8 |
3,7 |
17,4 |
2016 |
10,2 |
4,0 |
17,4 |
2017 |
13,3 |
5,3 |
20,1 |
2018 |
14,7 |
6,2 |
20,0 |
Всього |
137,2 |
51,9 |
17,9 |
У 2018 році валовий внутрішній продукт (ВВП) України становив 131 млрд доларів. Це означає, що обсяг фальшування інвойсів на товарні операції становив більше 10% ВВП країни.
Ми не знаємо мету кожного випадку фальшування інвойсів. Але розуміємо, що переважна більшість таких дій в Україні має на меті вивести капітал з держави.
Практично увесь український експорт йде через «прокладки», на яких накопичується виведений за кордон капітал. Фальшування інвойсів на товарні операції — на рівні біля 20% зовнішньої торгівлі. Це круто, але далеко не рекорд.
В Африці є країни, в яких цей показник значно вищий: Гамбія — 52% у середньому за десять років, Сьєрра-Леоне — 35%. А в Того і Джибуті вийшло біля 30%.
База даних Comtrade далеко не точна, а за межами аналізу залишаються нетоварні операції. Це торгівля послугами, інтелектуальними правами, цінними паперами або корпоративними правами. А приклад виведення 5 млрд доларів із «Приватбанку» показує, що у нетоварних операціях теж витікають мільярдні кошти.
Та все ж висновок авторів очевидний: країни, що розвиваються, втрачають доходів на трильйони доларів щороку, які їм вкрай необхідні для економічного розвитку.
Що стосується України, наведені в доповіді дані близькі до експертних оцінок, які давно фігурують у розмовах. Щоправда, без розрахунків на підставі величезних баз даних: загалом, ми втрачаємо не менше 10% ВВП за рахунок незаконного витоку капіталу.
Далі буде
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!