Перейти к основному содержанию

Коронавірус і комунікації: чому Аваков – твій «найкращий друг»?

Ванга б нам позаздрила

У момент, коли починав писатись цей текст, літак Boeing 737-700 NG (рейс PQ7301/7302, реєстраційний номер UR-SQD) авіакомпанії SkyUp Airlines знаходився в небі над національним парком Монголії Great Gobi A. Нині він долетів, держава пережила скандал та з розгону врізалась у нову, дуже незручну реальність.

Тепер я розповім, хто насправді керуватиме країною у випадку найменшого хитання, хто в домі тато та чого чекати найближчим часом.

Короткий вступ

На борту літака знаходились українці та громадяни інших країн, евакуйовані з китайського Уханя, а також екіпажі (17 осіб: 6 пілотів, 10 бортпровідників та 1 технік) і обслуговуючий персонал — усі добровольці, за свідченнями офіційних осіб з уряду. До чого ж це? А все просто: краще знати, що відбувається у твоїй державі, і знати якомога раніше. Рейс було замовлено Міністерством закордонних справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Державною службою України з надзвичайних ситуацій. В Україні він приземлився вранці 20-го лютого, тобто ще до того як цей текст було опубліковано.

За твердженням авіакомпанії, що взялася за транспортування, паспортний контроль та митні формальності виконають біля трапа літака. Потім пасажири, екіпаж та всі, хто з ними контактуватиме, відправляться на 14-денну «обсервацію» — посилене медичне спостереження. Цей термін вважають максимальним інкубаційним періодом до виявлення симптомів коронавірусу. Хоча в медіа постійно з’являються повідомлення (можливо фейкові) про те, що інкубаційний період може тривати і до 22-х днів.

Тим часом, в Україні у великої кількості громадян підгоріло так, що відблиски піддаються обсервації аж у самому Ухані неозброєним оком. Особливо палало у представників львівщини та тернопольщини. Причиною тому стало обговорення того, що літак може прибути до одного з аеропортів в західному регіоні України, а також навала емоційних фейків та істерик із заламуваням рук на Facebook, що почала швидко розповсюджуватися. 

Саме тому в цьому матеріалі я вам розкажу, що може статися (особливо у комунікаційній сфері), якщо в Україну потрапить коронавірус і почне тут розповсюджуватися. І, найголовніше, чого чекати від державних органів.

Коронавірус і воєнний стан

За моїми спостереженнями, ключовою небезпекою для України, майже у всі часи були саме українці. Ніхто в світі не може завдати нам таких проблем і такого болю як ми самі. У порівнянні з інстинктом самознищення і самобичування українців — Володимир Путін буде Гретою Тунберг на мінімалках.

І найбільше ця властивість українців проявляється саме у трагічні та кризові години. Тут і безмежний героїзм, самопожертва, відданість ближньому та любов до своєї Батьківщини. В цьому немає жодних протиріч. Дуже цікаво споглядати в коментарях, як люди, що знімали останню сорочку для бійців на фронті у 2014-му, зараз кричать «Та нехай отих евакуйованих у ваш двір привезуть і поселять».

На жаль, це незручно прозвучить, але це нормально. Ми це вже проходили. Тому звертати увагу на природній український процес і посипати голову попелом немає сенсу. Але ось вам декілька уроків, які вже були вивчені на нашому вітчизняному досвіді.

Примітка редактора. Не думаю, що це зовсім нормально, але нехай буде.

У листопаді 2018 року, після атаки ФСБ на українські військові кораблі в районі Керченської протоки, в 10 областях України було оголошено правовий режим воєнного стану. До речі, нещодавно, захоплені кораблі росіяни нам повернули, але встигли вкрасти унітази та спідню білизну українських моряків. Я пригадую, що на кожному третьому телеефірі будь-якого телеканалу, куди мене запрошували з 2014 року, траплялася людина, яка кричала, що «ми мали давно ввести воєнний стан». На щастя, ми його ввели тільки у 2018-му, і то на один місяць, і лише в десяти областях, а не по всій країні.

Уроки того місяця важко переоцінити, оскільки, наприклад, поширення в Україні (не дай Боже) епідемії буде багато в чому відповідати спеціальному правовому стану, один з яких, з високою ймовірністю, оголосять.

І саме тому потрібно дуже чітко розуміти, що такий режим (або період) буде не про право, не про медицину чи лікування, не про дотримання правопорядку, а, в першу чергу - про менеджмент! Про державне управління процесами, що йдуть в державі. І якщо, навіть, з медициною, чи зі свободою слова, в нас не все так погано, як говорять світові рейтинги, то з процесом управління в нашій державі — повний ухань.

Саме через це Китай має дуже багато переваг перед нами не тільки у фінансових ресурсах, чи спроможності збудувати спеціальну лікарню за один тиждень. Перевага Китаю, в першу чергу, полягає в тому, що в будь-якій кризовій ситуації управління процесами вимагає дуже жорсткої вертикальної інтеграції процесів, субординації та виконавчої дисципліни.

Іншими словами, спеціальний правовий режим (такий як воєнний стан) в тому і полягає, що на час подолання кризових явищ демократія перетворюється на диктатуру. Ідеальним варіантом є модель, в якій управлінські процеси працюють за умов збереження демократичних процедур, але мають ефективність як при диктатурі. Однак така модель майже недосяжна. Втім, я вас можу заспокоїти: в нас ця модель не працює в будь-якому форматі.

Просто повірте на слово: найкраща зброя проти коронавірусу — це не вакцина, а ефективний і здоровий менеджмент.

Возлюби Авакова свого як самого себе

Тепер давайте серйозно і без історій про цінності та корупцію. Коли на кону стоїть життя твоєї сім’ї, все відходить на другий план. На мою скромну думку, якщо в період воєнного стану усі повнота влади переходить до міністра оборони та начальника генерального штабу, які, по суті, формують політику усього уряду, то в разі появи в Україні підтверджених фактів захворювання на коронавірус, які набудуть розповсюдження — головним, по факту, стане міністр внутрішніх справ. Я поясню чому…

Забезпечення ізоляції хворих та тих у кого виявлені ознаки симптомів, зниження контактів між людьми, забезпечення надання допомоги та лікування — все це може бути реалізоване виключно за умов дотримання процедур та правопорядку. Знаючи Україну, можна сказати, що досягти цього можна буде тільки з використанням апарату державного примусу. А його в державі уособлює міністр внутрішніх справ.

Якщо коротко — неможливо виграти інформаційну війну, не обмежуючи права на свободу слова. Неможливо перемогти епідемію, не обмежуючи право особи на вільне пересування. Суть спеціальних правових режимів, як управлінських підходів, полягає в тому, що твої конституційні права обмежують, задля безпеки усієї популяції. Це коли загальне важить більше, ніж особисте. Це коли здоров’я нації важить більше, ніж твоє власне життя.

Прийняти це надзвичайно складно. Врешті решт, за шість років ми так і не прийняли того факту, що обмежувати свободу слова для перемоги в інформаційній війні є не тільки природним, але й неминучим. Натомість, ті самі журналісти, які на ефірах вимагають від представників влади результатів і перемог в інформаційній війні — так само завзято і наполегливо забороняють державі обмежувати свободу слова.

Тому, коли реально припече, основними процесами в країні буде рулити Арсен Борисович через існуючі у нього інструменти.

Нацполіція і Нацгвардія. Якщо в Україні почнеться розповсюдження вірусу, то ти і твоя сім’я маєте можливість заразитися і померти від хвороби. Однак, якщо розповсюдження вірусу набуде критичних значень, то можливість померти чи втратити своїх рідних від мародерів, хуліганів, ідіотів і т.д. буде набагато вищою за шанси заразитися. Тому правопорядок і дотримання встановлених міністерством охорони здоров’я карантинів і процедур стане ключовим для виживання нації. Ніхто крім зазначених органів забезпечити цього всередині країни не зможе.

Держприкордонслужба. Насправді, прикордонники почали працювати задовго до того, як у Фейсбуці заволали «Навіщо ви нам сюди їх везете?», маючи на увазі евакуйованих з Уханю. Щоправда, результатів та якості цієї роботи ми не знаємо. Чи здійснювався моніторинг осіб, які прибували в Україну з Китаю? Чи фіксувалися особи, які прибували в Україну з інших країн, але протягом останніх 14 днів відвідували Китай? Чи проводяться такого роду заходи не тільки в аеропортах, а й по всьому периметру кордону України (особливо в пропускних пунктах на кордоні з Росією, яка межує з Китаєм)?

Навіть якщо такі процедури не проводилися до цього часу, коли захворювання на коронавірус будуть зафіксовані (тоді вже пізно буде пити «Боржомі»), прикордонники все одно будуть їх імплементувати. Від якості їхньої роботи буде залежати не тільки чи потрапить заражений в Україну, або зможе виїхати за її межі. Найважливішим буде збереження здорової і робочої атмосфери в пунктах перетину кордону. Недопущення того, щоб транзит став.

ДСНС. Цих хлопців і дівчат просто шкода. В разі якщо ситуація погіршиться, їм доведеться перестати спати. Бо, лікарі лікують, правоохоронці охороняють, а забезпечують умови для цієї роботи саме рятувальники та спеціалісти по цивільному захисту. Знову ж, якщо дотримуватися правил та бути розумним і уважним, вірус можна і не підхопити. А зателефонувати за номером 101 і почути, що вільних екіпажів немає — ось це по-справжньому страшно.

Окрім вищезазначеного, скоріше за все, у МВС буде свій прес-центр та власний оперативний штаб. І усим цим керуватиме Арсен Борисович…

Хто тут старший

Перша закрита урядова нарада після оголошення воєнного стану під головуванням Гройсмана проходила дещо розгублено, але без страху. Полторак впевнено доповів свій план заходів. Зовнішньополітичне відомство — про комунікацію з дипломатами. Мінфін — про можливі проблеми і втрати на міжнародних ринках та потенційне пониження котировок наших цінних паперів.

Менеджмент — це не біном Ньютона і не задача посадити ракету після того, як вона вивела вантаж на навколоземну орбіту. Необхідна лише наявність процедур, їх дотримання і якісна внутрішня комунікація та дисципліна. По кожному члену уряду можна чітко зрозуміти задачі, які він виконуватиме першочергово, в разі якщо вірусна інфекція набуде поширення.

Про Авакова ми вже написали. Про Скалецьку все приблизно зрозуміло (за винятком того випадку, якщо Раімова раптом повернуть на посаду радника). Процедурам, направленим на боротьбу з епідемією, можна довіряти, оскільки вони затверджені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Це той самий менеджмент галузі медицини, який потрібно робити щодня і без кризи — але «на стероїдах». Іншими словами, лікарі будуть робити те, що до того і робили, просто разом з усіма заходами власної безпеки, швидше, і психологічно напруженіше. 

По суті, лякати будуть тільки костюми самозахисту, хоча я не впевнений, що в нас вони є в достатній кількості для лікарів. Можливо будуть спонукати купувати за власний кошт.

Колона діджиталізаторів в українському уряді на перший погляд виглядає непотрібною у часи кризи. Однак, тут є про що думати. Так, наприклад, налагодження культури онлайн-сервісів та мінімізація особистих контактів громадянина з представниками держави та іншими недержавними сервісами — неминуче дасть можливість у кризовій ситуації досягти хороших результатів у ізоляції громадян для запобігання поширення вірусу.

Такі додатки як «Дія» або «KyivSmartCity» можуть теоретично дозволити зовсім уникати черг, або іншого скупчення людей. Наприклад, я по собі можу сказати, що вже більше року не купую жетони на метро взагалі. Не через страх вірусу, а тому що мене дратують співробітниці метрополітену. Але, все це не зараз, а «колись, потім». 

А от роботу Дубілета буде видно прямо зараз, адже за документообіг та проходження управлінських рішень коридорами кабміну відповідає саме він. По суті, як я вже наголошував вище, в кризовій ситуації його позиція стає однією з найважливіших в уряді. І він або активно її реалізує, або відходить в бік і ні за що не відповідає.

Міністр економіки Милованов, який нещодавно говорив про «потенційні вигоди для економіки України від коронавірусу в Китаї» — просто робить свою роботу. Результати його роботи, на відміну від результатів тих же Авакова, Скалецької чи Дубілета, стануть помітні приблизно протягом року-двох. Так само, як і результати роботи міністра економіки Китаю ми побачимо наприкінці цього року. Мова йде про неминуче просідання економіки, сповільнення обертів розвитку, зниження ВВП та можливу загрозу економічної кризи, що послідує за кризою поширення вірусу.

Якщо Милованов, не зможе якісно та жорстко попередити негативні процеси в економіці, викликані поширенням захворювань, то виживши і поборовши вірус, нам, можливо, потрібно буде боротися ще й з голодом, або, як мінімум економічною рецесією.

Оксана Маркарова — чи не єдина людина в уряді за результати роботи я не переживаю. Вона і під час воєнного стану показала себе як підготовлений і обізнаний професіонал. Ну, і, утримувачі ОВГЗ серед представників української еліти дуже зацікавлені в тому, щоб держава не тільки розрахувалася по своїм зобов’язанням, а і дозволила заробити на цьому процесі.

Звісно, школи, в разі чого, необхідно зачиняти на карантин. Однак, саме школи і є тим місцем, яке, єдине з усього державного апарату, спроможне підготувати маленьких громадян України до таких ситуацій в майбутньому. Немає жодних сумнівів в тому, що, якщо щось і може згубити Україну, то це точно не вірус. Ліпше впораються відсутність мислення й віри у знання та науку.

Щодо армії, в мене взагалі немає жодних пересторог. Незалежно від дій міністра, його заступників, чи, навіть, начальника генштабу. Армія врятувала нас від Путіна, порятує і від коронавірусу, якщо їй буде поставлена така задача.

Попри надії і сподівання, функціонал міністерства інформаційної політики зазнав мутацій при передачі у міністерство культури, молоді та спорту. Так, там ще залишилися професійні люди, які опікуються питаннями інформаційної політики та медіа, однак, жодного виконання функції налагоджувати комунікації держави (як це закріплено в Доктрині інформаційної безпеки України), окрім проштовхування закону, який не в змозі порятувати нас від фейків про коронавірус, не відбувається…

Також була зруйнована робота платформи «Єдиний голос», що працювала на базі секретаріату Кабінету міністрів України. Пам’ятаєте, вище я писав, що в кризових ситуаціях конче необхідна вертикальна інтеграція управлінських процесів та субординація виконання комунікаційних завдань… Зараз не існує публічних робочих механізмів українського уряду для того, щоб це забезпечити.

Чого чекати?

Насправді, якщо ви зайдете на сайт Міністерства охорони здоров’я України, то побачите, що комунікація теми коронавірусу організована краще, ніж була організована комунікація теми воєнного стану у 2018 році. В той час лише у Міністерства інформаційної політики, за наказом Юрія Стеця, було створено окремий розділ сайту, де публікувалися оперативні оновлення про події, про спростування фейків та про виконання планових завдань особливого правового режиму.

На сайті МОЗ зараз такий красивий розділ є. Ліниві журналісти можуть просто продовжувати займатися копіпастою, аби тільки джерело інформації цікаво і швидко оновлювало інформацію. Однак, проблеми почнуться на етапі синхронізації.

Пам’ятаєте, коли ФСБ захопило наші кораблі один військовий офіцер сказав, що представників СБУ на кораблях не було, а наступного дня представник Служби безпеки оголосив, що «особіст», таки, виконував службові завдання в морі. Якщо закон Бородянського був би ще тоді, то один з них мав би понести покарання. Якщо він буде прийнятий зараз, то посадові особи взагалі не будуть ділитися жодною інформацією, не маючи змоги синхронізуватися зі своїми колегами з інших відомств, та побоюючись того, що журналісти зловлять їх на «різних показаннях».

Це ще раз доводить, що боротьбу з фейками з урядового боку треба починати не з розробки механізму покарання медійників, а з налагодження координації в стилі британського COBR (Cabinet Office Briefing Room).

Якщо дійсно припече, і поширення вірусу в Україні стане реальністю, то існуючий на даний момент український медіаландшафт поховає нас набагато швидше за хворобу. Довіра до органів влади одразу впаде вдвічі (це абсолютно нормальна реакція суспільства, до якої просто треба бути готовим). Недовіра буде породжувати агресію, об’єктом якої стануть і поліцейські, і лікарі як «передові» представники держави.

Кремль активізує свою діяльність через телеканали Медведчука та армію своїх сайтів і ботів в соцмережах, в надії зломити Україну і перетворити її на бажаний «failed state». Журналісти будуть продовжувати непрофесійно копіпастити якусь маячню з фейсбуку та публікувати клікбейтні заголовки в жанрі «Ми всє умрьом». Проходили, знаємо…

Врешті решт, порятунок потопаючих, залишиться в руках самих потопаючих, як і завжди. Європа буде «діпконсьорнити», США твітити про вибори і російське втручання. Нормальна, така собі, криза. Але якщо ви вмієте думати і готуватися до таких криз, то зможете вижити і перемогти.

Рекомендуемые публикации

Гадюкин замер в ожидании: статуи кумиров обвалятся, их место займут новые. Старые гастролёры вернутся из политики в шоубиз, а разгребать всё это предстоит нам
''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...