UkraЇnext - періодика тривалістю раз на десять років. Завтра видаємо другий номер
В такому унікальному складі вперше зберуться завтра зранку топові журналісти, дизайнери, фотографи, редактори, ілюстратори - всі, хто має працювати над журналом. Навіть прямі конкуренти в одній редакції. Зберуться, щоб протягом доби попрацювати над спільним медіа-продуктом, який може ніколи не потрапити на папір, але точно потрапить в поле уваги суспільства. Бо рівно за 24 години, о 10:00 неділі журнал має бути написаний, знятий, зверстаний і готовий до друку.
Вперше журналістський флеш-моб «журнал за 24 години» провели влітку 2009 року в Данії. Там за добу зробили 24 шпальти у розважальному форматі. У жовтні того ж 2009 року в Інтерньюз-Україна (Київ) вперше зробили український проект: UkraЇnext. Тоді під час брейнсторму ми хотіли відповісти на запитання: а якою має бути Україна-некст? В науці, суспільстві, політиці, шоу-бізнесі, кіно… Вийшло 48 шпальт і 4 обкладинки. Це навіть видано накладом 32 примірники — по одному на кожного учасника.
Чому саме зараз?
Автор був головним редактором минулого разу. І чомусь (ірраціональне, суб’єктивне) згадав про цей проект нещодавно. І перші ж кілька дзвінків/меседжів до тих, хто робив це у 2009 році, дали чітке розуміння: зараз саме час погратися в Александра Дюма (автор роману про мушкетерів «10 років потому») і видавати нове число журналу.
Жовтень, 2009 рік. Україна перед виборами Тимошенко-Янукович. Вже була п’ятиденна війна в Грузії.
Жовтень, 2019 рік. Україна після виборів Порошенко-Зеленській. Вже п’ять років війна в Україні.
Жовтень, 2009 рік.
Павлу Гудімову напередодні спалили галерею, «бо там демонструвалися сцени з гомосексуальністю». І він готував наступну експозицію. Сергій Кузін розмірковує про шоубізнес-некст. Академік Ярослав Блюм пише матеріал про місце України у світовій науці майбутнього. Кінознавець Володимир Войтенко пише про українське кіно.
Арсеній Яценюк заклеїв українські міста провальними смугастими білбордами. Юлія Тимошенко зустрічає літак з таміфлю і каже, що світова фінансова криза України не торкнеться. Газові угоди, за якими у 2019-му Нафтогаз отримує рішення Стокгольмського суду проти Газпрому. Манафорт працює на Януковича, а президентом США нещодавно став Барак Обама, який обіцяє перезавантаження з Путіним.
Не існує 112 каналу та взагалі медіа-імперії Медведчука, Президент Ющенко більше опікується бджолами та Трипіллям, ніж 5% власного рейтингу. Фірташ не сидить. Луценко не сидить. Тимошенко не сидить. Янукович будує Хонку.
Жовтень, 2019 рік. Сергій Кузін включиться в роботу зі всеукраїнського туру «Камтугеза». Мирослав Маринович з Алімом Алієвим зроблять спеціальний перформанс на Франкфуртському книжковому ярмарку — найбільшому і найстаршому в світі. У нас будуть матеріали з Амстердама, Каліфорнії, різних міст України і максимальна інтерактивність з аудиторією. Бо суспільний ефект, якого можна досягнути силами ТАКОЇ редакції, значно перевищує можливості одного медіа — навіть найпопулярнішого і найпотужнішого. Бо тут за одним столом разом працюють навіть прямі конкуренти.
І ми знову хочемо поставити собі запитання.
А якою, з огляду на останнє десятиріччя, є наша нинішня ідея про Україну-некст?
Чи буде це країна, яка повернеться з війни?
А хто будуть ті люди, які повернуться з війни і в яку країну вони повертатимуться?
І найголовніше: а можливо, в час руйнування класичних інституцій, час популістів і час кризи суспільної довіри по всьому світу, можливо, саме Україна стане не проблемою, а рішенням для цілого світу, якщо ми навчимось об’єднуватись між собою?
Технологія
Люди, які зголосилися взяти участь у створенні журналу, збираються в редакції НВ у суботу, 19 жовтня. О 10:00 починається креативна сесія, під час якої визначається наповнення майбутнього журналу: загальна концепція, рубрики/розділи, матеріали.
Далі концепції та задачі для конкретних матеріалів у розділах будуть обговорюватись під час паралельних креативних сесій Brainstorm Arena (дозволяє залучати експертів онлайн з будь-якої точки світу і значно скорочує час на генерацію та обговорення ідей — внесок Асоціації креативних індустрій).
Далі відбувається «рутинна» журнальна робота — журналісти пишуть, фотографи знімають, верстальники верстають.
Але.
Найголовніше в даному проекті навіть не те, які саме статті вийдуть на ранок (хоча саме вони і залишаться в історії). Це той випадок, коли якість Команди значно важливіша навіть за результат роботи команди. Це і буде відповідь на запитання про Довіру в нашому суспільстві, в нашому медійному «цеху», в нашій імпровізованій редакції.
У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.