Чому армія мраZоти загниває? Ігаль знає
Чому армія ворога гниє зсередини? На це є багато причин. Не будемо говорити виключно про корупцію, оскільки вона руйнує військо фізичними засобами на кшталт постачальників – поговоримо про те, чому риба завжди гниє з голови. Корупція з'являється звідти.
Якщо рибка трапилась із погонами, суть від цього не міняється. І всі біди ростуть саме з голови, що підтвердить вам будь-який психолог чи соціолог.
Тут згадуються слова генерала Ігаля Алона. У своїй книзі «Створення армії Ізраїлю» (1970 рік випуску, обов'язково почитайте) він сказав одну гарну річ:
«Крадіжка – це злочин незалежно, де це сталося і хто постраждав при цьому. Загнивання часто починається з дрібниць: солдат «реквізує» з садка кілька апельсинів, і ніхто цього не помічає; офіцер, якого вважають зразком честі, забирає револьвер ворога як трофей, присвоює кілька «знахідок» з музею або посилає своїй дружині сувенір із «будинку на окупованій території. Таким чином міцна стіна армійської моралі руйнується, і офіцер не в змозі запобігти поширенню корупції, якій він сам потурав. Немає різниці між пенсом та фунтом: злочин будь-якого масштабу залишається злочином. Жоден командир не може вимагати дисципліни та чесності від своїх солдатів, якщо він сам не слугує їм прикладом. Більше того, чим вище звання, тим важчий злочин і тим суворішим має бути покарання за нього».
Гарно, правда? Все описав, все сформулював задовго до наших подій, але все це досі актуально. Тепер даю вам невелику довідку.
Варто розуміти, чим саме займався з 1941 по 1942 рік майбутній генерал Армії оборони Ізраїлю Ігаль Алон (Пайкович). Він не просто воював, ні. На його долю випала справжня слава військової еліти: Ігаль у ті часи саме служив в оперативній розвідці британської армії, дислокованій на території Сирії та Лівану.
Історичний масштаб цієї персони неможливо описати так, щоб не применшити заслуги. Наприклад, саме Алон є одним із засновників «Пальмаху». Це такі ударні загони – диверсійно-розвідувальні підрозділи. Ба більше, з 1945 року по 1948-й Ігаль був не просто засновником структури, а її безпосереднім командиром.
На щастя, заслуги знайшли відображення у ставленні влади. В 1948 році йому було присвоєно звання генерал-майора. Одному з перших в Ізраїлі, підкреслюю. Це важливо, бо заслужено.
На цьому життя не спинилось. Під час Війни за Незалежність пан Алон командував військами у багатьох битвах. Саме його підрозділи проникли в глиб Синайського півострова та дійшли там аж до Ель-Аріша. На жаль, потім вони були змушені відступити за наказом Бен-Гуріона, а той діяв під тиском США. Але ж оцініть успіх операції!
По суті, тоді саме Бен-Гуріон не дозволив відбити у йорданського Арабського Легіону Західний берег річки Йордан. Але Ігаль зробив все, аби це питання вирішувалось саме в кабінетах. Адже на полі бою в суперника шансів практично не лишалось, довелось підключати тиск зовні.
Слова Алона надто важливі для нас. Вони пройшли крізь віки, акцентуючи увагу на успіхах цього самородка: він жив по цих принципах, і перемагав саме завдяки ним. Кого ж ще послухати, як не його?
Історична персона. Історичні досягнення. Історичного значення поради, які нам саме час використати – в наш час американці вже не будуть зупиняти просування ЗСУ. Пора.
Справа Ігаля живе й досі. Згодом командири його головного творіння – «Пальмаху» – сформували кістяк Армії оборони Ізраїлю. І що найважливіше, потрапили до її верховного командування, аби продовжувати розвиток по всіх напрямках. Реальна еліта для реально елітної армії.
В свою чергу, пересуваннями по кар'єрних сходах це не обмежилось. Також «Пальмах» сформував ізраїльську мілітарну культуру та мораль: дав ключовий поштовх причинам, за якими про оборону Ізраїля досі говорять із захватом. Все з голови, не тільки біди.
І ця еліта вкорінилась, давши моральні засади та показавши приклад іншим. Минають десятиліття, але протягом всіх цих часім «Пальмах» та його люди займають чільне місце в ізраїльській політиці, літературі та мистецтві.
До речі, про пам'ять. На честь генерала Ігаля Алона названа унікальна база підготовки Армії оборони Ізраїлю «Міхве Алон». Як ви вважаєте, чиїми принципами вони досі керуються?
Порівняйте з ЗСУ, подумайте. А потім подивіться на ворога. В нього немає жодного Ігаля, немає еліти, немає навіть натяку на структурні зміни – все тримається на пам'яті про СРСР. Неефективне командування, жахлива мораль, корупція повсюди. Голови забиті лозунгами, але поняття не мають: що робити, коли офіцер загинув. Мабуть, бігати по колу й чекати нового.
Наша головна перемога минулих років – те, що ми орієнтуємось не на минуле, а на найкраще з минулого. Будуємо те, на що спиратимуться наступні покоління.
А ворог зникне під нашими пострілами. Фізично та не тільки. І почалось все з його голови.
#Місія_насамперед_люди_завжди
ГО «Український центр військового лідерство»
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!