Допомогти тим, кому більше ні на кого розраховувати
Всім привіт, любі читачі-волонтери! Сьогодні я до вас із нагадуванням про непомітне, але дуже важливе завдання – дякую, що допомагаєте з ним упоратись.
У нас вистачає окремих проектів. Окрім їх реалізації, в нас є й доволі рутинна робота: не Голлівуд зі спецефектами, але все ж важливе повсякденне завдання. У ньому відображено все те, заради чого ми створювали волонтерський штаб – допомога найбільш беззахисним. Тим, кому більше немає на кого розраховувати.
Ми забезпечуємо продуктами харчування і найнеобхіднішим самотніх стареньких та інвалідів, що проживали в нашому мікрорайоні. Охочих – чимало.
Пам’ятаєте, як усе починалось? На початку повномасштабної агресії Росії Київ став звичайним прифронтовим містом. Обстріли вже були повсякденністю. Магазини або не працювали, або лякали всіх порожніми прилавками. Соціальні служби, як це зазвичай і буває, продемонстрували свою повну імпотенцію.
У цей момент ми й вирішили: нікого чекати, час узяти на себе цю ношу. Ось і взяли.
Забезпечували всіх нужденних продуктами та предметами першої необхідності. Нашими підопічними спочатку були десятки, а з часом – понад 1,5 тисячі людей.
Знаєте, скільки продуктових наборів ішло з нашого складу щоденно? О, не дивуйтесь: від 150 штук і більше. І 170, поміж усім, бувало. А готову їжу як розмітали? По 350 порцій. І це не просто «прийди та візьми», це ми стареньким самі по домівках розвозили.
Так, я пишаюсь. І вважаю, що своє завдання ми завжди виконуємо на 100%.
Пам’ятається, під час роздачі наш тихий сирецький дворик нагадував вулик. Бо місто спорожніло.
Звісно, довго ця ситуація тривати не могла. Під ударами наших героїчних ЗСУ рашисти ганебно побігли, підібгавши хвоста, з-під стін Києва. До столиці повернулось нормальне життя. Тут знову запрацював транспорт, відновили роботу магазини та банки, якось ожили служби соціального забезпечення. Ми підлаштувались і під спорожніле місто, і під мегаполіс, що повернувся до життя.
Як? Та просто переглянули цей напрям своєї діяльності – залишили головне. А точніше, сконцентрувались на адресній допомозі тим, хто її найбільше потребує. Підтримали тих, хто без нашої допомоги просто не зможе вижити.
Хочу похвалитись. Зараз у нас понад 130 підопічних – інвалідів та самотніх дідусів із бабусями. Щодня забезпечуємо їх готовими обідами.
Навіть більше, не тільки їжею. Раз на місяць ми розвозимо підопічним набори гуманітарної допомоги: продукти харчування, ліки, засоби гігієни. Нас не так багато. Невеликий волонтерський штаб фізично не може підготувати та повезти за один раз таку кількість наборів. Тож викручуємось – ділимо наших підопічних на дві групи та й розвозимо набори раз на два тижні. Все вдається. Але ми завжди раді вашій допомозі!
Розповім вам один секрет: щоразу ми формуємо набори індивідуально. Дивимось, що є на складі на даний момент. Додаємо те, що змогли «наколядувати» у партнерів. Та головне, що ми намагаємось забезпечити – це піти від казенного формату а-ля «тушонка, макарони, печиво». Разом із набором принести нашим стареньким трохи турботи і радощів.
Те, що вони не зможуть собі купити – трохи делікатесів, сезонні фрукти чи ягоди. А також невеликі побутові чи гігієнічні засоби.
Ось і цього разу ми, спираючись на підтримку наших читачів та допомогу партнерів, змогли сформувати особливий набір. О, це просто пісня. До його складу, окрім звичайних продуктів (крупи й ті самі консерви, тушонка, печиво) увійшли какао, шоколадні цукерки та навіть полуниця. А ще – ізраїльські вітаміни, гігієнічні серветки і туалетний папір.
Так і працюємо. Завантажили всім цим добром свій бусик, визначили маршрут. Обов’язковий елемент: подзвонили по телефону всім нашим підопічним. Це не просто так. Важливий момент, дуже часто старенькі бояться відчиняти двері без попереднього дзвінка.
Все готово? От і гаразд. Вирушаємо в похід по дворах і сходам – в основному, це хрущовки без жодного натяку на ліфт.
Потім задоволені старенькі лишаються в себе вдома, а у нас – гудять ноги, втома та переповненість емоціями від спілкування з підопічними. Тут вам і відчуття безвиході, і зрада близьких, що покинули в тяжку годину. Чистий розум і зразковий порядок афганця й ліквідатора.
Особливо запам’ятовується дивовижний внутрішній стрижень Федора Борисовича – 94-літнього художника. Він уже давно не виходить із дому. Та й сам ледь-ледь може пересуватись по квартирі. Однак збирає всі свої сили, щоб малювати коло мольберта чергову картину.
Всім їм потрібна наша допомога. Та й продуктами в тому числі. А найголовніше – увагою.
Почекайте, ось ще фото.
Ну й що найголовніше? Коли їдеш після чергового гуманітарного туру, залишається пам’ять. Бо те, наскільки приємно бачити усмішки на обличчях підопічних, як круто чути слова щирої подяки – це не передати словами. Чесно.
Дякую вам, читачі-волонтери, що допомагаєте! Тільки разом із вами, вашою підтримкою ми змогли потягнути цей проект. Не «ми» як волонтерський штаб. А ми з вами.
Та й волонтерський штаб – це й ви також. Разом ми сила. Так і переможемо!
Допомогти проекту!
Банківські карти:
4149 4393 0077 4761 (грн),
4149 4993 7454 7733 (євро),
5168 7520 1764 7978 (долари).
Ще в нас є PayPal: [email protected]
Реквізити для переказів у євро:
BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 4149 4993 7454 7733
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR.,
KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 623-160-5145
INTERMEDIARY BANK: J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
SWIFT CODE/BIC: CHASDEFX
IBAN: UA563052990262086400935856197
Реквізити для переказів у доларах США:
BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 5168 7520 1764 7978
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR.,
KYIV, 01001, UKRAINE
>SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 0011000080
INTERMEDIARY BANK: JP MORGAN CHASE BANK
SWIFT CODE/BIC: CHASUS33
IBAN: UA413052990262076400935856385
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!