Україна, Білорусь – що спільного?

Спостерігаючи за подіями в Білорусі, можна помітити абсолютну тотожність у політичних технологіях, що були застосовані як в Україні, так і в Білорусі. Кремль, провокуючи протистояння між суспільством і владою що в Україні під час Революції Гідності, що зараз у Білорусі, намагається позиціонувати себе перед ЄС і США як єдиного гаранта стабільності та безпеки на пострадянському просторі, який може розв’язати внутрішню кризу в Україні та Білорусі. Володимир Путін прагне переконати істеблішмент у ЄС та США, що Україна і Білорусь, які не здатні вирішити свої внутрішньополітичні кризи, є failed state — державами, що не можуть самостійно стабільно розвиватись без перебування в зоні впливу Кремля.

Віктор Янукович, як і Олександр Лукашенко, незважаючи на їхню проросійськість та зденаціоналізованість, тривалий час не влаштовували Кремль своєю політичною суб’єктністю, бо Володимиру Путіну не потрібні суб’єктні посередники між Кремлем та Україною з Білоруссю. Задля дискредитації Януковича та Лукашенка представники Кремля, знаючи про їхні фобії та комплекси, створили для них загрозу їхній абсолютній владі. Це дало можливість Кремлю підштовхнути очільників української та білоруської держав до дій і вчинків, які призвели до їхньої дискредитації та міжнародної ізоляції.

Усунення антиукраїнського кримінального режиму Януковича прогнозували ще за декілька років до того, як воно відбулось, проросійські діячі в Україні, а саме — відомі колаборанти: політтехнолог Семен Уралов, проросійський політик Ігор Марков і Віктор Медведчук іще 2012 року. Це лише засвідчує, що Кремль вирішив усунути Януковича від влади ще за декілька років до Революції Гідності.

Фактично навіть сам Янукович визнав в інтерв’ю російським журналістам, що до розгону Євромайдану причетні проросійські політики, а саме — колишній голова Адміністрації Президента України Сергій Льовочкін, який є зараз членом прокремлівської депутатської фракції ОПЗЖ. Не можна не згадати і про те, що першими, хто повідомив про побиття студентів на майдані Незалежності, були журналісти проросійського телеканалу «Інтер», який перебуває під контролем Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна. Останні були зацікавлені в усуненні Януковича від влади під упливом масових протестів. Також у відстороненні від влади Януковича був особисто зацікавлений Віктор Медведчук, у якого були конфліктні відносини не тільки з Януковичем, а й з усім донецьким кланом іще за часів існування «київської сімки».

Українцям, нарешті, потрібно зрозуміти, що головним інтересантом у поваленні кримінального режиму Януковича був Володимир Путін. Із моєї точки зору, план Кремля полягав в послабленні України під упливом внутрішнього громадянського конфлікту, спричиненого російськими спецслужбами. Він мав бути завершений за посередництвом представників Кремля на умовах федералізації України, повернення Медведчука до великої політики та зміни форми правління на парламентську республіку. А це дало б змогу сформувати проросійську коаліцію національної єдності, яка б висунула на пост прем’єр-міністра України Віктора Медведчука.

Лукашенко ж не влаштовував кремлівську владу своєю досить вдалою багатовекторною політикою, завдяки якій йому вдалося нормалізувати відносини з ЄС та США, досягти угоди з ЄС про спрощення процедури оформлення віз для громадян Білорусі, домовитися про імпорт нафти зі США. До того ж Лукашенко не погоджувався на поглинання Білорусі Російською Федерацією, що, звичайно ж, викликало роздратування у Кремлі. Зараз же Кремль використовує білоруських проросійських опозиціонерів і громадянські протести в Білорусі для тиску на Лукашенка, який повинен привести, як вважають російські політтехнологи, до передачі 95% повноважень Білорусі на наднаціональний рівень Союзної держави, що фактично означатиме ліквідацію білоруського державного суверенітету.

Методи КДБ схожі на ті, які використовують спецслужби РФ в Україні та Білорусі. Їх блискуче описав колишній офіцер КДБ, фахівець із радянської пропаганди, дезінформації та підривних дій Юрій Безменов: як за рахунок ідеологічної диверсії, яка має чотири стадії, можна послабити і підкорити країну, яку Кремль обрав для зовнішньої агресії. Тож українцям варто очікувати, що після повного підкорення Білорусі профашистська корпорація чекістів на чолі з Путіним перейде, як кажуть кремлівські ідеологи, до розв’язання українського питання.

Олександр Лукашенко, як і Віктор Янукович, на жаль, своєчасно не усвідомили, що Володимиру Путіну, який прагне відродити Російську імперію, не потрібна його копія ані в Мінську, ані в Києві, бо, як сказав Олександр Македонський: «Не можуть існувати два сонця на небі та два владики на землі».