Вишеградський Київ
Цей текст уже вийшов на нашому Patreon. Будь ласка, підтримайте редакцію!
Україна бореться з Росією за право існувати. Для нас війна такою і була з 2014 року, але потім РФ додумалася заявити те саме.
Проте саме нам, а не Росії, важлива міжнародна підтримка. Показати, хто ми і чого варті. Само собою, в умовах війни всі погляди прикуті до поля бою — але це все ж таки армія.
А показати драйв має і держава. Суспільство себе показало, армія — теж.
Державо, ау, а ти там спиш, чи що? Ви ж знаєте, що наші чиновники часто живуть за законами мирного часу. Бюрократії не стало менше. Навіть навпаки: місцями її побільшало, і це призводить до поганих наслідків.
Якщо держава реагує на стрес тим, що крутить бюрократію на максимум — вона хворіє. Лікує перелом ноги лихоманкою.
Вибачте, якщо розчарував. Але вихід є.
Легко сказати, що Захід чекає від нас перемог на полі бою і більше нічого. Так можна спихнути будь-яку відповідальність на ЗСУ: іди, воюй, перемоги нам здобувай. А ми поки що три тендери розпиляємо. І четвертий обговоримо, у кума фірмі треба оборот наростити.
Тільки Захід стежить не за однією армією. За нами як країною, суспільством, державою.
І бачить Захід дивовижні речі. Армія з нуля побудована, і навіть за втрат тримається. Щось звільняє. Десь обпікається, робить висновки і намагається давити ворога будь-якими способами. Тільки на тлі цих подвигів... Нічого.
Немає нічого. Депутати відпочивають за кордоном, як раніше. Гетманцев стриже бізнес, як раніше. А держава стоїть і в носі колупається.
Відкрию таємницю. Коли ви хочете, щоб Москву зі світової системи вирізали — треба її замінити. Бажано собою. Ви ж вимагаєте, як і я? Тоді треба робити все, щоб хоч частково замістити агресора собою. Стосовно економіки поки що важко сказати. Зате є представницькі формати.
Наприклад, Вишеградська четвірка.
Це Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина. На карті поряд, з економіки все раз обговорять і більше до теми не повертаються.
Коли ми говоримо, що хотілося б мати сусідів без танкової шизофренії — це нормально. Тільки потім ми нічого не робимо. Хоча варто було б звернути увагу на четвірку, яку цілком собі вийде зробити п’ятіркою.
Що там робити? Реагувати на проблеми до того, як вони з’являться. Було б непогано, знаєте.
Наприклад, саме у форматі V4 навесні почали скиглити місцеві фермери. Мовляв, «Якого біса Україна штовхає зерно замість нас? Ми ж збанкрутуємо». Україна не звертала уваги. Пізніше це призвело до проблем із нашим зерном. Хто б міг подумати?!
Нікому ми не зичимо банкрутства. Самі себе теж ображати не плануємо, і це все треба говорити наперед. Коли не говориш — за тебе не додумають.
Я не знаю, чим зайнята українська дипломатія. У неї під носом є об’єднання, яке нам підходить географічно та ідейно. Усі країни V4 — члени Євросоюзу. Ми туди теж йдемо, якщо не зраджує пам’ять. І так, Україні не вистачає розумної комунікації з сусідами.
Так чому ж не вистачає? Ось вона. Іди і бери голими руками.
Звичайно, можна сказати багато про погану Угорщину. Як вона нам гидить. Ви навіть матимете рацію, якщо перерахуєте весь список її претензій і капостей.
Але є одне «але». Ми знаємо, що угорці при Орбані будуть шкодити. Угорці при Орбані знають, що будуть шкодити. Тільки при владі там Орбан, а ми навіть не намагаємося заважати розважальній грі «Гидь Україні на повну, за це нічого не буде».
Якщо думаєте, що Орбан шкодить лише нам — це не так. Популісти — загалом не особливо корисні хлопці.
Цього літа Вишеградська четвірка мало не пішла під укіс. 4 липня завив президент Чехії Петр Павел: сказав, що угорці та поляки пішли в Європарламент і там проголосували проти чехів. Зрозуміло, це слова політика. І все ж шукайте в них можливість запропонувати ідею України як соратника.
Чому буянять поляки? У них ось-ось вибори, весь рік від цього потиличники ловимо. Як Швеція — від Ердогана, поки не переобрався.
Чому буянять угорці? Тому що вони залежні від російських енергоносіїв і цим страшенно пишаються. І з цієї причини вони не тільки хочуть заважати, а й будуть. Будь-яка дестабілізація — ходовий товар у коридорах Кремля, за стабільні поставки тобі ще й зверху доплатять.
Тобто поляки заспокояться, а угорцям ніхто не заважає. Ми — в тому числі. Так?
Підкажу вам одну приємну деталь. Петр Павел, лаючи сусідів по Вишеградській четвірці, навіть допустив створення нового формату. Мовляв, так далі не можна. Треба поважати сусідів, а не ставити їм палиці в колеса та іржати над наслідками.
Відчуваєте, чим запахло? Тим, що просто зараз треба штовхатися у V4 лобом і таранити угорців.
Чехи з нами укладають угоди щодо зброї. Поляки дали нам стільки військової техніки, що тепер своїх вояків саджати нема на що. Обидві країни прийняли біженців. Ба більше, чеські лікарі днями врятували ще два десятки солдатів ЗСУ від важких травм (місцями були ампутації). Ми поруч не тільки на карті. Ми поруч ідейно.
Так, Україна має свої недоліки. Але, як свідчить старий жарт Джиммі Карра, від ведмедя не треба бігати швидше за всіх у світі.
Від ведмедя треба бігати швидше за товстого друга.
Цей товстун, на якого можна розміняти свій прогрес — Угорщина. Зараз поясню деталі. Може, навіть вам сподобається така ідея.
Ви ж бачили, яку отруту вміє виділяти наша дипломатія, коли хоче. Мені досі соромно за Мельника. Слова Зеленського у Вільнюсі — пік дитячої образи, а не позиція дорослого політика. Тому що всі ці прийоми потрібні не там.
Отрута стане в пригоді, щоб попустити Угорщину в разі спроби напаскудити нам, Чехії, Польщі та Словаччині. Ось де.
Там нашу лють побачить не весь світ (шокований після Вільнюса). Формат сусідських розборок. Ти нам так — а ми тобі по морді. Класика піару. Не треба лити негатив на публіку, навіть якщо ти триста разів правий. Прибережи емоції. І застосовуй там, де вони найпотрібніші.
Уявіть Україну у форматі Вишеградської четвірки. Ой, п’ятірки. Адже так?
Будь-які питання про постачання зерна ми не пускаємо на самоплив, а проговорюємо там. Країни-партнери реагують заздалегідь. Угорщина кусає лікті. Адже заважати нам набагато зручніше, коли ми нічого не контролюємо і лише вимагаємо зробити по-нашому. А в загальному форматі заважати складно.
Логістика, енергетика, та хоч фінансовий сектор. Обговорювати у V4 можна все, що вас цікавить — для цього і формат створено.
Немає ніякої закритої групи. Навіть якщо Орбан мріє повісити біля входу амбарний замок, не вийде нічого: Вишеградська четвірка декларує бажання співпрацювати зі своїми найближчими сусідами. Вловили натяк? Хто межує одразу з трьома країнами четвірки? Чи не ми часом?
Я вже описав вам, чому V4 має цікавити нас не менше, ніж НАТО і Євросоюз. Останні цілі — та ще задачка. І це не привід відкладати простіші завдання.
Коли нам зерно не заблокують через крики фермерської дочки в Кракові, стане легше.
Наостанок про ін’єкцію отрути. Четвірка може дати вихід нашим зубкам, яким давно не вистачає гідної мети. Ось Угорщина дістала нас своїми стогонами щодо Закарпаття. І так, я не забув, хто там намагався влаштувати естафету з роздачею паспортів на швидкість.
Борги треба повертати. Я хочу, щоб ми йшли до цієї четвірки і там себе показали.
Знижуються ризики. Обговорюються ймовірні витрати і втрати. На нас тиснуть? Ніхто не заважає тиснути у відповідь. Мовляв, якщо будеш себе погано поводити, заберемо посла Мельника з Бразилії і надішлемо до тебе. Через півроку сам попросиш відвезти його кудись.
І за всім цим теж стежить Захід. Коли Київ каже: «Москву до бісової матері!», — це не тільки моральна правота. Це виклик.
Щоб кидати виклик, треба відповідати стандартам. А ми не чухаємось.
Куди чухатися, я підказав.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!