Обсерваторія проти археологів та астрономів? Серйозно?

Від редактора. За роки роботи у сфері журналістики часто доводиться оминати бажані кроки, які призведуть до неминучого краху. Мовляв, стане клятому Гадюкіну трошки легше, а потім по судах затягають і в ліс вивезуть. Спочатку було важко, але з роками – особливо після народження дитини – з'явилось мистецтво терпіння. Тому тепер я дивлюсь, як нашого автора намагається атакувати його опонент та хитаю головою: далеко ж ти підеш, чоловіче.

Поки мій попередній матеріал готувався до друку, в мережі з’явилось нове відео «ЙДУ НА ВИ! Обсерваторія Безводівка VS Спілка археологів України». Перепрошую за капс, стилістика збережена. Тож облишимо поза увагою публікацію вигаданої анкети, де наведений номер квитка члена КПРС Я.П. Гершковича, хоча той ніколи у лавах КПРС не перебував. Цікаво тут інше – те, як Першовідкривач пояснює місце розташування «нульової точки» або так званого робочого місця спостерігача.

В системі Google Earth між чотирма курганами-майданами, які збереглися дотепер, бачимо темну пляму овальної форми. На північному краю цієї плями в точці з координатами 50˚51ˈ21.59" та 32˚29ˈ48.18" Гріандр і розміщує робоче місце, чи не найголовнішу точку у всій «обсерваторії». Чому на північному краю, а не в центрі плями, залишається без пояснень. На жаль.

Таких плям довкруги безліч, всі вони є утвореннями природного походження. Але ось починаються нові маніпуляції. Гріандр запевняє, що тут у давнину був курган. Про це, мовляв, йдеться в відомостях Чернігівської єпархії 1874 р. (3:11), у щоденнику 20-х років минулого сторіччя Костянтина Самбурського (3:27), ще цей курган ніби позначений на карті Ф.Ф. Шуберта, на 500-метровій карті 1928 р. (3:53), німецькій військовій карті 1928 р. (3:50) та на сучасних археологічних картах (т. зв. паспортах). Щодо перших двох джерел, єпархіальних відомостей та щоденника, нічого сказати не можемо, бо з ними не працювали.

Скоріше за все, там міститься опис курганів та їх груп, яких дуже багато довкола Ічні та довколишніх сел. А ось з картами все зрозуміло: у Ф.Ф. Шуберта (лист 21 ряд 11) довкруги «робочого місця» позначено шість курганів, але жодного у центрі; на картах 1928-1939 рр. — чотири, але жодного у центрі. На сучасних археологічних картах – дев’ять, але жодного у центрі.

Переходимо (вимушені перейти) до астрономічної «експертної» частини нового відео, де в якості експерта виступає школяр-аматор (4:21). Ніколи такого не було, а ось знову: «точка спостерігача» вже вкотре змінює своє розташування (5:20). Для чого? Для зручності підтасування.

Проводиться лінія через «західний візир». Логіка наших «експертів» у тому, що лінія спостереження має утворювати вісь від центральної точки спостереження через центр ближнього візира до центру дальнього. На відео бачимо дещо інше: лінія проходить через «західний візир» вельми умовно, можна сказати – по зовнішньому схилу кургану (6:06).

«Азимут західного дальнього візира складає 271.65°». Але чомусь у Відео-1 він дорівнював 270.73° (6:15). Звідки різниця майже в 1° (2 кутових діаметри Сонця)? Чи не через чергове перенесення робочого місця спостерігача?

«Похибка в пів градуси зробилася за 4000 років через прецесію» (6:40). До відома «експерта»: прецесія не змінює азимут заходу Сонця в рівнодення за визначенням астрономічного азимута. Наведена ним різниця зумовлена «міграцією» точки робочого місця спостерігача. У природі існує один фактор, який може суттєво змінювати видимі координати небесних тіл (до пів градуси поблизу горизонту). Це атмосферна рефракція. Про це добре знають професійні астрономи і враховують при обробці астрономічних спостережень. Саме цей чинник призводить до того, що 20 березня 2020 року Сонце сіло не на азимуті 270° (це було б за відсутності атмосфери у Землі), а на 271.02°.

Глядача відео запевняють: «Азимут складає 230°», а програма при цьому показує 231°48’ (7:37). Далі ця «невеличка похибка» в 1°48’ (два з половиною кутових діаметри Сонця!) також списується на прецесію.

«Експерт» проводить «візирну лінію« через «південно-східний дальній візир» (8:10). Панове, але ж там якась прямокутна пляма на полі кутовим розміром (якщо дивитися з «центрального комплексу») з десяток градусів! За сучасною археологічною картою («Нове відкриття чи обсерваторія Безводівка міф?» – 0:50), там є курган, але розташований він не по центру плями, як у «експерта», а біля її північно-східного кута. Отже, вірогідність отриманих числових даних дорівнює нулю.

«Експерт» робить пафосним тоном висновок, що наведених «фактів» достатньо, щоб зробити висновок, що це «стародавня пригоризонтна обсерваторія» (8:38). Ні, не достатньо. Їх достатньо, щоб зрозуміти, що «експерту» ще багато чому треба вчитися. І не тільки в галузі астрономії, а, перш за все, методам наукового критичного мислення. Якщо молодий чоловік планує в майбутньому зайнятися серйозною «дорослою» наукою, йому треба не гаяти час на цю псевдонаукову маячню, а більше читати нормальної наукової та науково-популярної літератури і спілкуватися не з пройдисвітами-маніпуляторами, а з дійсними спеціалістами астрономами, фізиками, математиками, істориками, археологами...

Наостанок хотілося би звернутися до пана Гріандра з приводу залучення до своїх афер неповнолітньої людини (по суті ще дитини). Це аморально! Ви на цьому хайпі й скандалах заробляєте собі гроші (шоу-бізнес є шоу-бізнес), а ось хлопцю життя, репутацію і професійну кар’єру можете поламати.

І ось такий Святослав Хоробрий йде на ви та хоче дискутувати з науковцями. Чи потрібні подальші коментарі?