Репресії в обмін на рейтинг
Погано, коли українців залишають без засобів для виживання? Так, це кепсько. Ще гидко, коли якісь родичі топ-чиновників продають посади, і потім навіть на підставі відео не запроторюють їх до в’язниці. Але ви дивитесь під неправильним кутом. І я дивився.
Річ у тім, що лише одна річ одразу поверне «Слузі народу» якщо не весь рейтинг, то хоча б його частину. Це політичні репресії, яких нині стало трошки менше. Якщо дивитись і на це з інших ракурсів, можна побачити привід для оптимізму. Шкода, що в мене так більше не виходить.
Тестовий продаж
Уявіть собі штучну фірму-одноденку, яка має викачати побільше грошей із наївної клієнтури та закритись. Зазвичай вона шукає собі офіс на короткострокову оренду. Там майже не буде меблів — із нею важче тікати. На стіні тільки логотип. Співробітники точно без уніформи. Наразі одноденка обжилась і готова тікати за першої потреби.
У цей час вона обробляє цільову аудиторію, вчиться забирати її ресурси. Чи піраміда, чи страховий міф, чи ще щось — яка різниця? Головне, що відвідувачам закидають гачок. Роблять тестовий продаж, аби мати уявлення, що ж саме спрацює. На мою думку, те саме відбулось і на президентських виборах.
Те, що Зеленський будує кампанію з урахуванням майбутніх репресій, мало налякати людей у певному сенсі. По суті, ті самі білборди із жовтими написами продали їм ідею політичного переслідування. Буде воно запроваджене, не буде — головне, що люди самі показали своє ставлення. Їм обіцянка сподобалась.
Перед президентськими виборами несподіваний кандидат виступив у ролі комівояжера. Дивіться, ось у мене економічне процвітання — безкоштовне, як завжди буває. Це сарказм, ах, то ви не зрозуміли? Дивно, ось вам і держава у смартфоні. Стоп, вони досі не сміються. Ну тоді... Давайте спробуємо репресії. Чорт, навіть за це проголосували!
Виборцю запропонували програму президента — а він навіть не почитав, одразу проголосувавши. Тоді розумному інвестору підклали ідею партії з ноунеймів. А він узяв та й проголосував — що за список шулерів, що за мажоритарника, який сорок років бухав фізруком у школі. Так одноденка зрозуміла, що клієнт не мамонт, і тому не вимре. І пустила коріння, аби забронювати собі хлібне місце біля годівнички.
Читайте також:
- Віталій Портніков. Перемовини, а не їх імітація
- Meshuggah. Повертайся на підвал
А обіцянка про посадки стала чимось більшим. Зручним інструментом. Справжнім шансом на запровадження керованого хаосу. І тепер тільки одна людина вирішуватиме, чи варто цим займатись: громадяни вже зробили все, що тільки могли уявити.
Заохотили неврівноважену 42-річну особу до насилля, яке та побоялась би застосувати без підтримки. Розкрутили маховик ненависті в суспільстві. А потім видали повний комплект інструментів для застосування репресій.
Причастя
Ну що ж, буде нам концерт за заявками. Немов на посиденьках у дорогому ресторані, де гучніше всіх замовили хітяру Алегрової, любителям джазу доводиться терпіти. Або жбурляти келихом об стіл і йти додому, виплативши штраф за побитий посуд. Чи, навпаки, дочекатись своєї заявки і тоді нею скористатись. Вибір на розсуд кожного.
Білборди з агітками лишились у минулому: минула інавгурація, пішла робота над глобальним покращенням держави. Щоправда, далі почались внутрішні конфлікти за найсмачніші частини реформованого майбутнього, і влада почала зливати сама себе. Це вже частина нашої історії, як смерть Івана Виговського чи останній вояж Аскольда.
Легкий присмак репресій навіть устиг забутись. Поки Андрій Богдан буцався-гоцався з мером Києва, а нардепи «Слуги народу» боролись за місця в комітетах, проєвропейська опозиція сиділа на місцях — не у в’язницях. Весна минула. Ніхто не сів. Почалось літо, все по-старому. Минуло літо, почалась і майже пролетіла осінь. До того все влаштовувало нашого президента: здавалось, що кривава обіцянка забута.
І ось, ми рано розслабились. Бо вперше смак «тих самих посадок» наша сучасна влада відчула того ж року. Намагання закинути за ґрати генерала Марченка було тестовим пострілом. Справа Шеремета, в рамках якої правоохоронці вхопили невинних людей та завзялась доводити їхні гріхи дивною конспірологією — криваве причастя.
Особисто я пов’язую незаконне ув’язнення підозрюваних у вбивстві Шеремета та спробу посадити Марченка лише з одним фактором. Саме в той час у пана Зеленського почав стрімко валитись рейтинг. Поки народ уболівав за віртуального кандидата, його не чіпало. А як минуло 100 днів і жити стало тільки гірше... Ну що, пацани, ось вам і секретна зброя. Ви ж самі за неї голосували.
Читайте також:
- Олексій Братущак. Провал у прокаті: відео Зеленського стрімко втрачають глядачів
- Дем’ян Данилюк. Промінь світла чи крапля правди у болоті транспортної демагогії
Хоч посадками повернути народну любов не вдалось, президент та голова МВС досягли своєї мети. Вони дискредитували і розмістили за ґратами того, кого захотіли. Натуральне медійне кілерство.
Десяток разів проволай брехню, та погучніше — і вона неодмінно запам’ятається. Навіть якщо випустити Антоненка чи інших незаконно ув’язнених, їхня репутація вже знищена. Злодії перемогли в першому таймі.
Саджати будемо... Когось, але будемо
Наразі у президента зростає рейтинг. Я вважаю, що це лише слова — жити ліпше не стало, а наш народ завжди любить комфорт. Головне, що молоді технократи занесуть на Банкову роздруковане посилання на дослідження. І воно скаже: «Вова, тебе знову всі люблять».
Саджалка повисне на пів шостого, гарант заспокоїться. Як на мене, ідеальний компроміс. Тому що минулого разу падіння рейтингу в холодній воді штовхнуло президента на стежку війни із власним народом. Невинні люди були знищені медійно, їхні життя понівечені, а біографії стерті в порох.
І я не бачу жодної причини, з якої Зеленський не робитиме так щоразу, як тільки під ним захитається пляшка. Щоправда, я ознайомився у Братущака з результатами дослідження: інша бідоська спіткала нашого величного імператора — в нього перестають «заходити» звернення, які прес-служба гаранта штампує в його офісі. Сподіваюсь, хоча б заради цього зелена влада не повернеться до репресій. Бо раптом?
Уявіть собі, рубатимуть голови на камеру — це ж перегляди якось треба повертати. Спалять ще одну хату Гонтаревої зі стрімом та коментарями учасників. Або запровадять тортури для опозиції з голосуванням по SMS. Хворі люди, вони завжди щось таке вигадають. Наприклад, торгувати посадами на камеру... А, стоп, цей формат уже брат Єрмака придумав.
Я хочу побачити, як наш народ припинить створювати проблеми для наступного покоління. А поки що затягнемо пояси. Вони в нас пробиті на дві позначки: зажертись до неможливості та виживати хоч за ядерної зими. Перша побула. Настала пора намацати другу дірку, бо цей бедлам затягнеться надовго.
Смерть Марата (чи собаки)
Зеленський одного разу перейшов червону лінію, зробив так вдруге і втретє. І нічого йому за це не було. Тому це треба врахувати, аби не полетіли конкретно наші голови. Як на мене, ідеальним буде тиск на владу, якій доведеться ухвалювати непопулярні для своїх виборців заходи — ті самі поступки для МВФ, як для початку.
А далі Володимира НеВеликого з’їдять власні виборці. Головне, аби в розпал економічної розрухи не летіли голови ритуальних жертв. Хочеться, аби до того часу Зеленський не знищив патріотів заради свого его. Інакше кому відбудовувати перспективну країну, знищену керівником усього за рік?
Нам точно треба пережити ворога. Інакше нікому буде ставити синьо-жовтий прапор на черговому Евересті. Надто багато втрачено, і надто страшно лишати це на самотік. Принаймні, після 2014 року ми вже знаємо, як гуртуватись патріотам. А нинішня більшість усе одно сховається на піч за перших ознак катастрофи. Хай там і сидить. Я б ще право голосу забрав, тільки закони це не дозволяють.
Вірю, що Україна вистоїть проти внутрішнього ворога так само, як вистояла проти зовнішнього. Віра — то ж не дуже раціональне почуття. Тому дайте хоча б там зробити собі віддушину. Хочеться вірити у щось хороше. Думатиму про це, поки руки збиратимуть розкидане якимось ідіотом каміння та формуватимуть з уламків нову-стару державу. І за спробу розламати ці досягнення я більше не жартуватиму, а лупцюватиму ногами.
Бо собака, що поїв людського м’яса, вже не відмовиться від ласого філе. Він жадатиме добавки, поки не отримає обухом межи очі. Сподіваюсь, це не трактуватимуть як погрозу посадовій особі — йдеться про нюанси біології та середньостатистичну долю хижого ссавця. Ми ж це у школі вчили.
Я Зеленського звіром не вважаю, тому нехай Арсен Борисович не париться. Але як випишуть підозру, знайте: МВС настільки професійне, що плутає президента України із собакою.
Але одне знаю точно. Смак людського м’яса ця тварина вже знає.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!