Росія, Україна, літаки. Є одна «ЗетАвіа»...
Раніше:
- Поставки російської зброї: як «підставляють» Україну
- Росія, Україна, літаки. Злочини Пригожина
- Росія, Україна, літаки. Зброя для Лівії
- Росія, Україна, літаки. Бортовий номер forever
- Росія, Україна, літаки. Українські помічники Пригожина
- Росія, Україна, літаки. Зброя Хафтару та вагнерівцям
Авіакомпанія «ЗетАвіа» та її батьки-засновники
ТОВ «Авіакомпанія «ЗетАвіа» було засноване в Україні у квітні 2009 року (ЄДРПОУ 36420097). Сервіс відкритих даних Youcontrol вказує, що місцем заснування компанії був аеропорт цивільної авіації міста Херсона. А у 2012 році компанія перебралася до Києва.
Засновниками компанії у 2009 році виступили Скорняков Володимир Вікторович, Сергєєв Кирило Олександрович та Сергєєв Олег Володимирович, який виявився громадянином Російської Федерації з міста Єкатеринбурга.
Пізніше двох його співзасновників (Скорнякова та іншого Сергєєва) замінив Павлушев Ігор Борисович, також громадянин Росії з міста Коломна Московської області, який ще пізніше змінив своє місце проживання на Казань. Олег Сергєєв утримував частку розміром більше 60 тисяч гривень, а частка Павлушева становила близько 6 тисяч (тобто приблизно 90/10).
Громадяни Росії Павлушев та Сергєєв були співзасновниками авіакомпанії аж до 2019 року, коли місце Сергєєва зайняв індієць Вадаккевіду Шрікумар Пулінчері, а місце Павлушева — білорус Володимир Юрійович Сиротинін з міста Мачулиші Мінської області.
Ще через три місяці Пулінчері передав більше половини своєї частки у компанії киянину Володимиру Костянтиновичу Євтушенку. За даними сервісу Youcontrol, Володимир Євтушенко є одним з міноритарних партнерів депутата Верховної Ради України четвертого скликання Льовіна Анатолія Івановича у компанії ТОВ «Авіаційна компанія «А.Т.І.» (30116451).
Про президента корпорації «Титан» Анатолія Льовіна та його зв’язки з помічницею власника літаків Джайдіпом Мірчандані та загиблою у авіакатастрофі під Тегераном Оленою Малаховою я писав у попередній серії розслідування.
На Анатолії Льовіні «збіги» в історії власників компанії не закінчуються. Один із росіян-засновників, Ігор Борисович Павлушев, є випускником Ворошиловградського (нині Луганське) вищого військового авіаційного училища штурманів імені Пролетаріату Донбасу. Поряд із його прізвищем у списку 7-ї роти училища вказані номер телефону в Об’єднаних Арабських Еміратах (+971-50-891-55-34) та електронна адреса [email protected]. Отже, Павлушев певний час працював або й досі працює (оскільки номер телефону активний у месенджерах WhatsApp, Telegram та Signal) в ОАЕ. Також в одному з месенджерів можна знайти і фотографію Ігоря Павлушева.
До того ж, саме в ОАЕ зареєстровані компанії, безпосередній стосунок до яких має Джайдіп Мірчандані, власник двох спалених у лівійській Ель-Джуфрі Іл-76. Саме аеропорти ОАЕ є джерелом великої кількості зброї, яка постачається силам Хафтара та групи «Вагнера» в Лівії.
Крім того, згідно з текстом рішення Арбітражного суду Москви від грудня 2013 року, Сергєєв та Павлушев судилися за контроль над російською компанією «Авиакомпания Авиаль HВ», яка припинила свої операції ще у 2011 році. За даними сервісу RussianPlanes, окремі літаки цієї авіакомпанії перейшли у власність української авіакомпанії «Ветеран» (UR-CEM та UR-CEN), яку я також згадував у своїх попередніх розслідуваннях.
Таким чином, серед контролерів «ЗетАвіа» ми маємо двох росіян, ймовірно, пов’язаних з ОАЕ; одного індійця — співвітчизника нашого старого знайомого перевізника зброї та готівки для Башара Асада — Джайдіпа Мірчандані; а також партнера українського бізнесмена Анатолія Льовіна, який вже зустрічався нам у матеріалах цієї справи. Забагато збігів, як на мене.
Літаки «ЗетАвіа»
На сайті компанії міститься інформація лише про чотири борти авіакомпанії: три Іл-76ТД (UR-СIB, UR-CIF, UR-CTO) та один Іл-76Т (UR-CPS) — той, що проходить доказом у справі СБУ.
Однак сервіси відкритих даних Clarity Project та RussianPlanes свідчать, що ТОВ «ЗетАвіа» у різні часи оперувала двома Іл-76Т та дев’ятьма Іл-76ТД, власниками більшості з яких є компанії, зареєстровані в офшорних зонах ОАЕ.
Знак |
Зав. номер |
Модель |
Посвідчення |
Власник |
---|---|---|---|---|
93420594 |
Iл-76Т |
РП3771/1від 2016-02-25 |
TECHNOLINE FZC (ОАЕ), |
|
13428831 |
Iл-76Т |
РП4488/2від 2017-05-21 |
ASTRA WAY FZC (ОАЕ), |
|
1003499997 |
Iл-76ТД |
РП4313/2від 2019-05-21 |
ASTRA WAY FZC (ОАЕ), |
|
1023412395 |
Iл-76ТД |
РП3801/3від 2019-05-21 |
ASTRA WAY FZC (ОАЕ), |
|
1033416515 |
Iл-76ТД |
РП3806/3від 2011-01-21 |
BU SHAMES (FZE) (ОАЕ), |
|
63471147 |
Iл-76ТД |
РП3819/1від 2025-02-16 |
TECHNOLINE FZC (ОАЕ), |
|
1013409295 |
Iл-76ТД |
РП4694/1від 2024-05-21 |
ASTRA WAY FZC (ОАЕ), |
|
1033418600 |
Iл-76ТД |
РП4739від 2009-02-21 |
ASTRA WAY FZC (ОАЕ), |
|
0053465956 |
Iл-76ТД |
- |
- |
|
0053458741 |
Iл-76ТД |
- |
- |
Примітним є те, що принаймні шість з одинадцяти літаків, якими оперувала компанія «ЗетАвіа», в інший час також були підконтрольні казахстанській «Air Almaty», яка разом із «ЗетАвіа» стала фігурантом розслідування казахстанських журналістів ще в жовтні 2019 року.
Саме в цьому розслідуванні засвітилося відео, відзняте повстанцями Халіфи Хафтара 29 січня 2019 року, на якому зображується розвантаження літака Іл-76, який прибув з вантажем готівкових грошей до лівійського аеропорту Таманхінт з Бенгазі.
На відео видно, що це літак казахстанської авіакомпанії Sigma Airlines з бортовим номером UP-I7645. У травні 2019 року про цей епізод написало видання Al-Jazeera.
До 2016 року експлуатантом цього Іл-76ТД була саме «Авіакомпанія «ЗетАвіа», яка оперувала ним під бортовим номером UR-CID. У 2016-му борт був переданий «Air Almaty», а потім «Sigma Airlines». Насправді ж, компанія «Air Almaty», швидше за все, була перетворена на «Sigma Airlines».
Обома керував Умірбек Кенесбаев, також випускник Ворошиловоградського вищого авіаційного училища штурманів, який служив у морській авіації СРСР, а пізніше став президентом асоціації «Казахстанська мала авіація».
Обидві компанії також згадуються у звіті експертів РБ ООН по Лівії в контексті порушень рішень Ради Безпеки. Там само згадуються і літаки, якими оперувала «ЗетАвіа». Так, за даними експертів ООН, 29 червня, 1 та 3 липня 2019 року літак із бортовим номером UR-CIB, який з 2016-го належить «ЗетАвіа», доставляв з Габороне (столиця Ботсвани) до Бенгазі розібрані гелікоптери SA341 Gazelle та AS332L Super-Puma. При цьому, за даними звіту ООН, поставки здійснювались за підробленими документами. До речі, гелікоптери типу Gazelle активно використовуються найманцями групи «Вагнера» і в ЦАР.
У вересні 2020 року було повідомлено, що «Sigma Airlines» потрапила під санкції Європейського Союзу за порушення прав людини у Лівії. Однак, як ми раніше писали, саме тому схематозники постачань зброї використовують гнучкі механізми передачі літаків іншим експлуатантам (серед них і українським компаніям), у разі якщо санкції будуть застосовані до попередніх підставних осіб.
На думку експертів ООН, єдиним дієвим виходом із ситуації є застосування санкцій саме до конкретних літаків, що перебувають у власності офшорних компаній, зареєстрованих в ОАЕ, особи власників яких не розкриваються.
А можна коротше?..
Публікації цих розслідувань навряд чи найбільше читають з-поміж інших матеріалів. За час розслідування довелося розповісти про десятки людей і юридичних осіб, які жонглюють двома дюжинами вантажних літаків, щоб приховати поставки зброї силам групи «Вагнера» в Лівії та ЦАР.
Однак викласти всю цю інформацію необхідно. Адже обережні формулювання документів РБ ООН та «глибоке занепокоєння» наших західних друзів ніяк не може вплинути на вбивства людей у Лівії та ЦАР. Не кажучи вже про схід України.
Тому, підсумовуючи кілька серій розслідування, ситуація виглядає таким чином…
В ОАЕ діє розгалужений бізнес вантажних авіаперевезень, який, ймовірно, утримується Джайдіпом Мірчандані, його сім’єю та партнерами. Недарма США накладали на нього санкції, хоча й дуже швидко їх зняли… Приблизно те саме ми зараз спостерігаємо з санкціями проти «Північного потоку-2». І причини в обох випадках, на мою думку, були схожі… Бабло!
Джайдіп Мірчандані та його посіпаки розуміють, що юридичні особи є вразливими для міжнародних санкцій, і тому використовують мережу контактів у пострадянських країнах. Оскільки Мірчандані жив, навчався і працював у Росії, де в нього, ймовірно, збереглися гарні контакти з російськими спецслужбами. Зокрема, можливо, це було й залишається ГРУ.
Бізнесменів-партнерів у Вірменії, Казахстані, Молдові та Україні приваблюють високими заробітками на доставці смерті, які, ймовірно, пропонують колеги Мірчандані. Тому в Україні партнери еміратського бізнесу використовують свої можливості, щоб виступати прокладками для налагодження повітряного мосту ОАЕ-Лівія. Мені невідомо, роблять вони це виключно за гроші, або через те, що можуть бути завербованими воєнною розвідкою РФ.
Як вишенька на торті — пропагандистська робота ГРУ. Вони прекрасно розуміють, що приховати постачання зброї вагнерівцям неможливо. За порушення ембарго країни Заходу намагатимуться жорстко карати винуватців. І тому найкращим виходом із ситуації є підставити Україну під ці звинувачення і отримати комбо-хіт.
Що з приводу усього викладеного думають наші компетентні органи, мені поки що невідомо… Але, принаймні, одна підозра за статтею 333 від СБУ вже є. Подивимося, як будуть розвиватися події.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!