Перейти до основного вмісту

Стерненко й демократи

До коментарів – в азбестовому костюмі

Примітка редактора. Наша редколегія визначилась із позицією стосовно Стерненка, що ми закріпили окремим текстом. Утім, кожен має право на власну думку. Наприклад, особисто для мене пан Стерненко має бути врятований від судових переслідувань, після чого зникнути в пітьмі — я терпіти не можу активістів, яких настільки «випадково» тягнуть за вуха у будь-які боки. Однак цинік завжди скаже щось цинічне. Тому передаю мікрофон читачу, який зайняв майже протилежну, більш оптимістичну позицію.

Покайся, бо не підтримають

Спочатку представлюсь, аби встановити параметри за замовчуванням. Я маю право на цю інтонацію, бо сам «продався баригам» і, як у тому анекдоті про «Общество "Память"», не можу отримати свою частку.

Голосував за НСНУ 2007-го, «УДАР» 2012-го і зрозуміло за кого надалі. Не чекав Рейгана чи «Вашингтона з новим і праведним законом» — обирав з того, що є.

Одразу уявіть, що ми вже вимовили звичайні фрази: «Важливий не Стерненко, а принципи. Із його поглядами розберемося, коли ніхто не чинитиме проти нього сваволі...».

Для більшості авторів «ПіМ», який читаю давно, це зрозуміло. Мені ж ідеться про прихильників Петра Олексійовича, що віддають перевагу скалці в оці опонента колодам у власних очах.

«Я охоче підтримаю Стерненка, але спершу нехай визнає свої помилки!» — писало чимало людей у моїй френдстрічці.

Знаючи сентиментальну натуру наших нацдемів, передбачаю, що Стерненко завжди «визнаватиме не достатньо» — на задавнених болючих образах вони добре знаються, та й алгоритм цілковитого покаяння мені досі не трапився.

Маніпулювати у стилі Юлефанів 2011 року «хто проти Стерненка, той за сваволю й Авакова» — несмак і попса. Тимошенко, до речі, 2011-го треба було захищати з тих самих причин, що й Сергія зараз.

''

 

Мені просто цікаво, а що ви, ті, хто відмовчується, отримаєте, окрім білого пальта? І чи таке вже воно біле?

Хіба Порошенко аж такий бездоганний, «здоровий та красивий»? Чому ви йому не викотили претензії за «деолігархізацію», Мертвечука-медіавласника чи мезальянс з «Опоблоком» 2014-го? Бо у вас, як і в мене, купа арґументів, які виправдовують ці рішення?

Примиримось у звичайному місці

Тоді не варто бути більшими католиками за самого Папу. Та й помилки президента коштують країні значно дорожче за хиби громадянина без повноважень і досвіду. А Стерненко, до речі, визнав, що пост «треба валити Пороха» 2015 року був непотрібний і, м’яко кажучи, занадто емоційний.

Внутрішньовидова боротьба, як завжди, запекла й нещадна. Ми в’їдливо зловтішаємось самострілові двічі не депутата Вакарчука так, наче попит на умовних демократів безмежний і «ЄС» від самої смерті «Голосу» має наростити власний рейтинг.

Припустімо, «ЄС» підбере кількох «пташенят», але що, виборці «Голосу» / «Садопомочі», які не сприймають Порошенка, за «ЄС» проголосують?

Багато бачать у Стерненкові харизматичного ворога Порошенка, ніби все антиросійське досі вельми популярне й боротьба точиться за вигідне місце «головного патріота».

А чому б не дати Сергієві можливість підгорнути пасіонарних, але притомних правих, яких так бракує в Раді? Звичайно, за наявності в його команді умовної Уляни Супрун і кількох спритних людей, що тямлять у політиці!

Ні, ми досі тягаємо цю благеньку ковдру політичної гри з нульовою сумою. А ковдрочка ця може виявитися звичайним пледом Насірова. От у камері й примиримось.

Більше жодних кумирів!

Я навіть не починав писати, що він поки що без конкретних політичних амбіцій — нічого, крім «який ти наївний» чи «дочекаєшся нового полум’яного спасителя», у відповідь не почую.

Продавати Стерненкові є що. Хоч би й антимусорський дискурс, хоч би й правову свідомість, хоч би й право на самозахист, яке обговорюють лише між іншим. Окрім страждань і героїзму, звичайно, але цей товар псувався більш-менш завжди.

«Та ну, досить із нас Кості Грішина, Наді та інших Парасюків! Що ці полум’яні революціонери вміють робити руками?» Попередній досвід і мені каже те саме.

Але системні «міцні господарники» завжди вміють домовлятися з «папєрєдніками».

Зробімо так: якщо Сергій збере компетентну команду з людей, які мислять системно — відкинемо заздрощі й підозри на певний час.

На цей момент він мені видається тим, хто не соромиться чогось не знати, тим, хто дослухається до фахівців. Кому з теперішньої влади властиві подібні риси? Хто взагалі з українських політиків здатен перепитати зміст слова, уточнити автора книжки чи зізнатися, що не все розуміє в конкретному законі?

Єдине важливе запитання: чому Стерненко мовчить про очевидне переслідування Порошенка? Вони обидва зіткнулися зі свавіллям — і Порошенко, хай і тихенько, але через кількох депутатів виявив підтримку Сергію. М’яч солідарності тепер на його боці.

P.S. Шкода, що фізично не можу бути на судах. Там би все обговорили, там би перезнайомились.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...