Перейти до основного вмісту

Страх у бою: чому він необхідний?

Страх – це природньо. До речі, при природу війни…

У серії відео на тему «Страх у бою» розкриємо сутність страху в бойових умовах, фактори, які його викликають, реакції організму та способи його приборкання або подолання.

Під час аналізу бойових стресорів перше, що спадає на думку – це аналіз такого психологічного явища, як страх. Чому так? Тому що це найчастіша емоція і найсильніше переживання, з якими воїни стикаються в бойовій обстановці.

І найголовніше – страх впливає на ефективність бойових дій, виконання завдання, виживання в бойовій обстановці.

Перша частина «Страх у бою: чому він необхідний?» розкриває поняття «страху», чому він виникає і корисний.

Страх – це ресурс, який перетворює звичайного учасника бойових дій на бійця, воїна, який здійснює важливі пристосувальні або адаптивні зміни в організмі, що необхідні для виконання бойового завдання, і водночас допомагає йому виживати.

Однак страх не треба плутати з боягузтвом. Страх – це емоція, яка свідчить про досить потужні переживання бійця, викликані уявною або явною небезпекою, але разом із тим допомагає виконувати бойову місію.

Боягузтво – це результат невміння, неспроможності приборкувати страх, і як наслідок – уникнення виконання бойового завдання, здача в полон або, навпаки, підкріплення його негативними емоціями ненависті, гніву, злості, байдужості, депресії, що виключають когнітивні (пізнавальні) процеси людини.

''

''

Емоції ненависті, гніву, злості призводять зрештою до ще більшого психофізіологічного виснаження, байдужості і зневіри у свої сили – але вони є першими ознаками саме боягузтва. Вони – захисні механізми й ознаки саме боягузтва.

Атаки росіян під Бахмутом, під час окупації Маріуполя або інших міст і селищ України саме про це й свідчать. Люди, в яких переважає ненависть, гнів, виключене мислення, перетворюються на нелюдей – «орків», що атакують як зомбі і дохнуть, йдучи по трупах таких же мразот. Саме в стані боягузтва зазвичай скоюють воєнні злочини проти цивільних і військовополонених.

Застерігаємо деяких українських воєначальників, які прагнуть замінити страх формуванням в українських солдатів ненависті та злості до ворогів. Натомість краще подбайте про впровадження досвіду приборкування і контролю страху, адже ненависть і злість – це супутники боягузтва.

Володіння військовими лідерами методиками лідерства, внутрішніх комунікацій, боротьби з утомою, регуляції сну в бойових умовах знижуватимуть рівень страху воїнів і попереджуватимуть виникнення боягузтва.

Нам давали три дні, а воюємо три місяці. Що далі?

Рекомендуємо працювати із причинами, а не усувати наслідки, як це поки що прийнято в деяких підрозділах і головах токсичних «полководців» нашої армії.

Неможливо скасувати страх і усунути боягузтво у солдатів, віддавши наказ: «Не сцяти!». Це недолугість і тупість.

«Я не вірю в те, що страх можна "подолати", бо не сприймаю його як ворога. Насправді мій досвід показує, що коли страх стає вашим ворогом, – вважайте, що програли. Страх – це те, із чим не треба боротися. Це те, що треба прийняти. Страх – це дороговказ на шляху до винагороди» – Брендон Вебб (Приборкати страх. Досвід «морського котика», 2021).

#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.