Перейти до основного вмісту

Військові лідери: контроль бойового стресу

Нам давали три дні, а воюємо три місяці. Що далі?

Три місяці воєнних дій викликають шалену бойову втому і стрес у наших воїнів. Майже всі вони переживають потенційно травмувальні події, що породжують почуття жаху, страху, безпорадності чи безнадії, які сприймаються і відчуваються як загроза власній безпеці або ж стабільності.

Свідченням цього є низка відеозвернень особового складу підрозділів ТрО і новосформованих стрілецьких батальйонів щодо неготовності якісно виконувати поставлені їм бойові завдання.

"
Рисунок із книжки «Охорона психічного здоров’я в умовах війни» (2017)

Одними з головних причин виникнення таких явищ в окремих підрозділах ЗСУ є: нехтування проведенням командирського (бойового) інформування, здійснення АПД (аналізу проведених дій), застосування переважно стягнень, а не пріоритету заохочень. Як наслідок – відсутність справжнього лідерства, натомість прояви токсичного.

Наш автор. А співавтор – сержант армії США!

На тлі негативних заяв одних, з’являється інформація про успішні дії аналогічних підрозділів у знищенні російських окупантів. Наприклад, Харківського 227-го батальйону 127-ї бригади ТрО, які в складі угруповання вчора звільнили Верхній Салтів, Замулівку, Байрак, Рубіжне (Вовчанський район). Завдяки чому «Харків потроху виходить із категорії фронтових міст».

"
Світлина від Романа Доніка «Прапор у Рубіжному»

У таких підрозділах проявлено військове лідерство від солдата до офіцера, і завдяки йому максимально знижується вплив стресорів.

Як вони цього досягають?

Їхні першочергові дії такі:

1. Ведуть свій підрозділ. Єдиним найважливішим елементом стійкої індивідуальної військової майстерності є лідерство, яке ви забезпечуєте. Військовий лідер дбає про те, щоб особовий склад знав мету і завдання своєї діяльності та відповіді на питання «Навіщо?», «Чому?», був забезпечений усім необхідним, – і максимально (наскільки це можливо) задовольняє його потреби. Крім того, він повинний гнучко, залежно від ситуацій використовувати такий стиль лідерства (директивний, партисипативний, трансформаційний, трансакційний, делегування), який відповідає умовам обстановки.

Вказівки, які ви даєте, повинні бути простими, зрозумілими та завершеними. Якщо ваші люди втомлені, можливо, доведеться повторювати накази і вказівки двічі або й тричі. Будьте готові витрачати більше часу на заспокоєння особового складу, щоб відновити його впевненість.

Усі військовослужбовці повинні навчитися справлятися самостійно з несприятливими умовами безперервних бойових дій і операцій. У всіх планах і рішеннях щодо тренувань та бойових дій необхідно врахувати задоволення первинних фізіологічних людських потреб, наприклад, достатньо спати, щоб відновлювати сили. Заохочуйте людей спати або відпочивати за першої-ліпшої можливості. Через кілька днів виникають серйозні фізіологічні проблеми, якщо ви та ваші люди не можуть отримати мінімум три години сну за добу. В ідеалі три години сну повинні бути безперервними, однак тактична ситуація може унеможливити це. Найкраща методика зменшення негативних наслідків утрати сну – давати людям спати навіть на короткі проміжки часу. Швидко засинати та прокидатися за потребою – це навички, які вдосконалюються з практикою.

2. Створюють, розвивають та підтримують згуртовану боєздатну команду. Переживання особовим складом бойових ситуацій сприяє його згуртованості й посилює командну взаємодію та узгодженість. Військовий лідер формує згуртованість особового складу перед бойовими діями, щоб його підрозділ був здатний боротися, перемогти противника і витримати напруження тривалого бою. Один із першочергових обов’язків військового лідера в підготовчий період – створення атмосфери довіри і міцних побратимських відносин (бойового побратимства). Джонатан Шей (Jonathan Shay), психіатр та автор книжки «Odysseus in America: Combat Trauma and the Trials of Homecoming» (2003), неодноразово зазначав, що «людський мозок кодує соціальне визнання, підтримку та прив’язаність як фізичну безпеку». Ви повинні постійно зміцнювати ці зв’язки навчанням, тренуваннями, консультуванням, наставництвом, турботою і командною роботою, оскільки вони призводять до згуртованості.

Поки ми готуємо сюрприз – в ефірі пан Бойко! Є одне відео...

Ваша мета як лідера – розвинути і розкрити весь потенціал кожного окремого військовослужбовця у підрозділі, щоб окремо або разом вони могли продовжувати й успішно завершити виконання бойового завдання попри вашу відсутність.

3. Розвивають упевненість. Витримувати несприятливі умови безперервних бойових дій і операцій легше, коли військовослужбовці налаштовані оптимістично та впевнені в собі і своїх командирах. Їхня впевненість забезпечує глибокі переконання в тому, що ваш підрозділ спроможний і бажає виконувати місію (реалізує своє головне призначення), навіть тоді, коли шанси на успіх мізерні. Впевнені в собі, згуртовані боєздатні команди витримували несприятливі умови набагато краще, ніж інші підрозділи, які просто «зведені» для конкретного завдання. Військовий лідер не може замовити довіру особового складу. Солдати розвивають упевненість шляхом реалістичної підготовки та горизонтальної передачі бойового досвіду, який обумовлює оптимістичне ставлення до себе, своєї зброї і бойової техніки, екіпіровки, колег по службі і лідерів, за якими вони прямують.

4. Постійно тренують свій підрозділ. Добре навчені військовослужбовці, що становлять ядро боєздатних команд, можуть ліпше протистояти несприятливим наслідкам безперервних бойових дій і операцій. Тренування також покращує здатність солдатів контролювати виснаження і підтримувати самоконтроль психологічної пружності. Участь в інтенсивних бойових діях і операціях вимагає ретельно продуманої планової підготовки й енергійного оцінювання її прогресу відповідно до визначених стандартів. Систематична підготовка та аналіз проведених дій допомагають розпізнавати проблеми, що виникають, і розв’язувати їх. Якщо вміння і фаховість прогресують, підрозділ демонструє свою здатність до досягнення надзвичайних результатів. Військовий лідер мотивує своїх людей освоювати різні спеціальності. Він застосовує перехресне навчання і тренує взаємозамінність один одного в командній роботі. Жорстка підготовка на основі набутого бойового досвіду формує в особового складу впевненість, волю і здатність долати перешкоди під час виконання бойових завдань.

5. Дбають про фізичну активність. Військовий лідер повинен розвивати та постійно підтримувати фізичну форму як свою, так і своїх солдатів. Фізична сила і витривалість поліпшують стійкість до чинників виснаження. Фізично натренований особовий склад здатний до напруженої діяльності впродовж тривалих періодів і може швидко відновитися до нормального стану в порівняно короткий період спокійної обстановки.

Непокора шкідлива, але не завжди. І ось зараз...

6. Розвивають установку на перемогу. Шукати кращі та простіші способи виконання важливих завдань у безперервній бойовій діяльності й операціях – це найскладніша проблема військового лідерства. Необхідно нагадувати своїм підлеглим, що вони повинні опиратися один на одного і бути взаємозалежними від зусиль кожного. Перемога залежить від усіх солдатів, які професійно виконують свою роботу, від віри в те, що місія буде здійснена успішно.

Підхід, що слід застосовувати до військовослужбовців, які зазнали бойового стресу в зоні воєнних дій, стисло описав полковник у відставці Франклін Джонс (Franklin D. Jones), колишній консультант із психіатрії та неврології, для начальника медичної служби Армії США у книжці «Psychiatric lessons of war», (1995): «Ти ані хворий, ані боягуз. Ти просто втомився, і тобі стане краще, коли відпочинеш».

#Бойове_лідерство_українців

#Місія_насамперед_люди_завжди

ГО «Український центр військового лідерства»

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.