Перейти до основного вмісту

Тищенко і Рябошапка: а чи був пранкер?

Критично про сповідь у скріншотах

Примітка редактора. Думаю, цей короткий текст не забере багато вашого часу, але трохи нагадає про тяжке життя Володимира Зеленського. Всі ми важко переживаємо розлуку з коханими, а його вірного помічника — керівника ОПУ Андрія Богдана — вже довго немає в державі. Сподіваємось, ця гарна пара скоро знову поїде на одеський пляж разом. А наша авторка лише демонструє, як швидко змінюються тренди у провладній масі: якщо раніше парламентська більшість намагалась здаватись «однією силою», то тепер у «Слузі народу» є власна внутрішня опозиція. Це не повноцінний розкол, про що ми писали окремо, але й не те, чого хотів бенефіціар нової української влади. Тому він тисне на всі доступні кнопки та поводить себе так, як тільки й уміє. Власне, саме у цей дивний час і з’явився доступний для простих українців канал у Telegram, який раптово почав бити по акціях представників нової влади. Наприклад, поцілив влучним пранком у народного депутата Миколу Тищенка. Куштуйте, дорогенькі. Ви ж так рвались до Верховної Ради, чого тепер бракує?

Початок тижня ознаменувався двома яскравими подіями: переписки Тищенка із пранкером і силовий розгін ФОПів. І якщо результат останнього був очевидний іще задовго до початку, то скріни змусили мене задуматися.

Ще підлітком, читаючи Конан Дойла, я зрозуміла одну просту річ: за будь-якою загадковою і захопливою детективною історією зазвичай ховаються банальні факти і просте пояснення. А життя показало, що часто вони лежать іще й на поверхні, досить лише знати, де їх шукати.

Так і тут. Роздумуючи над причиною появи цих скрінів, я подумала, що найпростіший спосіб досягти певної ризикованої мети та вийти сухим із води — перевести все у площину розіграшу. Тією чи іншою мірою кожен із нас випробовував цей метод, однак не кожен думав, що так можна робити і в політиці. А чом би й ні?

Ще із самого початку існування парламенту всюди і я, і ви бачили ті чи інші нападки на СБУ. Бачили майже щодня. І не лише на провладних каналах, як не дивно, а дійсно повсюди. Це викликало у мене стійку підозру, і люди знаючі це підтвердять, що між вищим керівництвом СБУ та «зеленими» (особливо Андрієм Богданом)... щось явно не так. Не буває подібних нападок між справжніми друзями чи хоча б лояльними один до одного діячами. (Просто у СБУ, яка роками працювала на благо України, нині просто немає бойової Мендель, аби надавати стусанів опонентам. — Прим. ред.)

Найбільший тиск і загроза для справжніх силовиків тепер іде саме з боку прокуратури. Її очолює, як вам давно відомо, Руслан Рябошапка. Наразі це канонічна й безсумнівна людина Богдана. Так-так, ви не помиляєтеся, саме той Рябошапка, від імені якого сьогодні говорив так званий «пранкер». І поки СБУ залишається єдиною структурою, яку слуги Коломойського не монополізували остаточно, конфлікти та суперечки будуть тривати і далі. Доки вітер розвіє старі попелища, поруч запалають нові. Особливо підконтрольні новій владі ресурси тиснуть на номінального керівника СБУ Бухарєва. Нещодавно не те, щоб дружили, але якось співіснували — та час минув, пора гризти один одному горлянки. Тим паче, що нині саме СБУ — найбільш ефективна організація в протидії Росії, з якою «слуги» прагнуть помиритись за будь-яку ціну.

Минулого тижня відбулася нарада в Офісі президента з питання ефективності дій СБУ. Зустріч проходила за участю самого президента. «Відносини Івана Баканова з главою Офісу президента Андрієм Богданом, дійсно, можна охарактеризувати як досить проблемні. Глава СБУ не допускає будь-якої критики будь-яких дій, які він розцінює як втручання у свої справи і свої повноваження», — зазначив один із блогерів, зробивши висновки із цієї зустрічі.

І ось маємо. Із середи Богдана немає у країні. «Слуги» залишилися без «смотрящого». Але відпочивати СБУ ніколи, бо саме з того дня, якщо ви пам’ятаєте, і почалася масова кампанія, спрямована на розкриття сутності незручних для одного олігарха «керманичів» і їхніх підлеглих. Коломойський нагадує нетерплячого інвестора: нещодавно вклав свої гроші в перспективну свердловину на місці президента, але цього йому мало. Тому, маючи певний шанс, нещодавній турист прагне розширити свій вплив на спецслужби апаратними методами. Причому він робить це в той час, коли останні використовують власну специфіку роботи як інструмент.

Як «спалити» «зелених» і опонента, даючи реальну інформацію головній владній структурі нашої держави — народу? Дуже просто. Дати людям її в реальному вигляді. Просто підписавши псевдонімом. Якби це був більш складний формат, наш народ просто знудився б, або ж не повірив. Тому він отримав саме той контент, якого й звик просити цілими десятиліттями: бразильську драму замість оскароносної стрічки.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.
''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...