Трошки про меми: згадати й поновити

У науку поняття «мем» ввів англійський науковець-етолог Річард Докінз. У своїй праці «Егоїстичний ген» (1976) вчений намагався провести паралель між біологічною та культурною еволюцією. У 90-ті рр. XX ст. концепція мему отримала продовження у працях низки дослідників, які намагалися пояснити з його допомогою розвиток суспільства.

Основою мему є будь-яка новина з суспільного чи політичного життя, або поп-культури. Таким чином, мем, за зауваженнями деяких дослідників, зберігає в собі інформацію про першоджерело, і таким чином в нього є культурна конотація.

Архіви політичних мемів

Тепер поговоримо про головні політичні меми нашої держави. За часів свого першого спікерства на початку 90-х Іван Плющ став автором багатьох крилатих висловів, які популярні і досі. Жарти жартами, але саме вони пережили свого автора та й досі періодично випливають на поверхню. Фрази-меми Плюща точно згадують частіше, аніж його законопроекти. Сумно це чи весело — кожен вирішує самостійно.

І це не якісь божевільні спічрайтери старались: кожен мем з’явився без заготовки, ставши дзеркалом своєї епохи. Просто обговорюючи чергові законодавчі ініціативи своїх колег, Плющ в ефірі «Радіо Свобода» сказав воістину легендарну фразу, у якій відобразилася вся політична ситуація як того періоду, так і всіх років Незалежності: «Вони хочуть впихнути невпихуєме». «Депутат Заєць, не стрибайте по залу. Ви ж не в лісі» — ще одна легендарна фраза Плюща.

Новачкам обережно, далі спойлери наздоганятимуть вас навіть у підзаголовках.

«Маємо те, що маємо»

Після проголошення незалежності Україна опинилася у невизначеній ситуації. З одного боку, вона стала самостійною країною, з іншого — «великий брат» нікуди не подівся, з ним доводилося домовлятись. Але позиції, на яких стоятиме Україна, були не визначені.

Що має отримати Київ від поділу СРСР, яка частина Чорноморського флоту йому відійде, що робити з ядерною зброєю, газом, економікою тощо? І вже перші спроби домовитися з Росією показали, що Україні буде нелегко. Десь у цей період і народилася легендарна фраза. Її приписують першому президенту Леоніду Кравчуку.

«Наколоті апельсинки»

Олди ще пам’ятають, чи не так? Цією конспірологією підтримала свого чоловіка в «донесенні правди» до виборця і дружина Януковича, пані Людмила. 30 листопада на мітингу в Донецьку вона розповіла прихильникам лідера Партії регіонів усю «правду» про Майдан, який уже стояв на головній площі Києва.

М’яко кажучи, сміялись не тільки на самому Майдані. У хворобливому переказі Людмили Янукович Помаранчева революція постала як екіпірований «американськими валянками» шабаш, де людей годують цитрусовими із сюрпризом. Що вживала перед цим виступом сама дружина Януковича — стало одним із найактуальніших питань тих днів. На жаль, відповіді ми не отримали — як і бодай одного наколотого апельсина Made in USA.

«Ці руки нічого не крали»

20 грудня 2004 року. В Україні на всю силу гуде Помаранчева революція. Опозиція домагається в суді скасування вже проведеного другого туру президентських виборів через масові фальсифікації. На УТ-1 відбуваються другі теледебати між кандидатами у президенти Віктором Ющенком, за яким стоїть Майдан, та Віктором Януковичем, на користь якого вибори й фальсифікували.

У цій напруженій ситуації Ющенко і промовив своє знамените «Ці руки нічого не крали». Хто ж знав, що згодом Віктор Федорович таки прийде до влади й покаже, що якраз його руки працювали понаднормово.

«У тебя скучное лицо, никто денег не даст»

У грудні 2005 року Харків готувався до виборів мера міста. Загалом та кампанія була традиційно нудною, але вона подарувала Україні один із найвідоміших приводів для жартів. Хтось із працівників телестудії виклав в інтернет процес запису новорічного привітання чинного на тоді мера Харкова Михайла Добкіна, якому «допомагав» тодішній секретар Харківської міськради Геннадій Кернес.

Окрім чудової пачки жартів, на які розійшлись потуги Добкіна зобразити перед народом серйозного політичного діяча, відео відкрило такий собі портал у пекло. Згодом його намагались відтворити всерйоз, аби зняти власну вірусну рекламу. Все вийшло дуже погано. Особливо запам’яталась спроба голови Харківської ОДА Кучера… А, хоча стоп, не запам’яталась. Просто бездарне виконання класики.

«Увікни Україну»

На економічному саміті в Давосі в січні 2011 року Янукович намагався презентувати концепцію просування України та її інвестиційної привабливості. Але слоган «Увімкни Україну» йому так і не дався.

«Астанавітєсь!»

Революція відбулась, президент уже втік з України. Перші місяці після свого виїзду в Росію донецький бігун продовжував нагадувати українцям і світу, що він «живий і легітимний». Що було характерно для тих виступів? Зламана ручка та ледь стримувана лють, із якою Віктор Федорович впоратись так і не зміг. Хоча про те, скажімо, що він попросив Володимира Путіна ввести війська в Україну, Янукович чомусь на публіці не розповідав.

Сумно, але своє місце в культурі ця фраза також знайшла. Наприклад, нещодавно на тлі локальних протестів її приписували Лукашенку. Можна сміливо вмикати Вангу: як тільки у черговій пострадянській державі почнуться затяжні протести, хтось обов’язково використає істерику Януковича в новому контексті. Сподіваюсь, екс-президенту хоча б гикавка дошкулить у такі моменти, оскільки буде їх дуже багато.

«Вийди отсюда, розбійник»

10 липня 2019 року новий президент Володимир Зеленський вигнав із приміщення секретаря Бориспільської міськради Ярослава Годунка, коли під час наради в них зав'язалась перепалка. Тоді народ жартував та тягав ці слова у власних цілях, Володимир Олександрович летів на рекордно високому рейтингу. Ніякої кризи ще не було.

Минув рік, і важка економічна ситуація змінила геть усе. Тепер від гаранта не чути жартів та якихось креативних висловів; його рейтинг, як і ораторські навички, зник за нечувано крихітний відрізок часу. Восени Зеленського чекала поразка його партії на місцевих виборах. Хтозна, раптом днями він почує «Вийди отсюда, розбійник», опинившись на місці Годунка?

Ідеологічна одиниця

Також мем можна використовувати як засіб поширення ідеології. У контексті медіадискурсу мем є ідеологічною одиницею, що, як і вірус, схильна до мутації та самопродукування у процесі передачі від одного користувача до іншого. Метою поширення певної ідеології у суспільстві за допомогою мемів є не лише зміни. Тут вам і збереження певних суспільних цінностей, правил, що дозволяють людям гармонійно співіснувати в межах конкретної соціальної групи.

Оскільки меми є результатом інтерпретації подій, що відбуваються в соціумі, компонентами гіперреальності, яку підсвідомо створює людина, саме ці медіаелементи є важливим засобом розповсюдження ідеології в межах певної соціальної групи. Це дає нам підстави стверджувати, що меми виконують роль ідеологем у політичному дискурсі, значення яких не є обмеженим, а змінюється відповідно до політичної прагматики.

Творчість інтернет-користувачів є спонтанною та непередбачуваною, що сприяє виникненню нових мемів, втрачаючи зв'язок із первинним джерелом. Саме тому інтернет-комунікація з використанням різноманітних медіаелементів є лише альтернативним методом взаємодії між людьми та створює основу для існування нового виміру соціальної реалізації, гіперреальності.

Мабуть, хтось із читачів зараз думає: астанавітєсь, ліцо скучноє. А я відповім «Маємо те, що маємо».